Про зміни у військово-політичній обстановці на Близькому Сході й у Північній Африці (25 — 31 січня 2016 року) 1 лютого, 2016
Найважливіші події в регіоні минулого тижня були пов’язані із Сирією й Іраном. У Женеві 29 січня почалася підготовка до переговорів по врегулюванню сірійського конфлікту за участю представників уряду САР і опозиції. На минулому тижні президент Ірану Х. Роухані зробив перший із часу початку реалізації угоди по іранському атому й скасування санкцій щодо ІРІ візит до Західної Європи, відвідавши Італію, Францію й Ватикан.
Сирія
29 січня в Женеві стартував процес підготовки до переговорів по врегулюванню конфлікту в цій країні. Судячи з повідомлень, що надходять із Женеви, знайти точки дотику буде вкрай важко. Головні пункти повістки передбачуваних переговорів – гуманітарні питання й припинення вогню. Крім того, сторони мають визначитися із створенням у Сирії нового уряду, прийняття нової конституції й проведення виборів. Припинення бойових дій проти терористів із «Ісламської держави» (ІД) і «Джабхат ан-нусра» не буде включене до порядку денного.
Переговори будуть непрямими: сторони будуть проводити їх зі спецпосланцем ООН по Сирії С. де Містурою окремо. 29 січня відбулася зустріч С. де Містури з делегацією офіційного Дамаска на чолі з постійним представником САР при ООН Б. Джаафарі. Водночас делегація опозиції, представлена сформованим у Ер-Ріяді Вищим комітетом з переговорів (ВКП), заявила про свою згоду взяти участь у переговорах лише 29 січня й прибула в Женеву 30 січня. Делегацію очолив керівник переговірної групи А. аз-Зуабі. Загалом склад делегації опозиції до кінця не визначений, як і її позиції по основних пунктах переговорів. Повідомляється, що екстремістське угруповання «Ахрар аш-Шам» відмовилося від участі в женевській зустрічі, а представник іншого екстремістського угруповання «Джейш аль-Іслам» прибуде в Женеву, після чого опозиція буде вирішувати питання про його участь у переговорах. 31 січня відбулася неформальна зустріч С. де Містури з делегацією сірійської опозиції. У цей же день делегація ВКП провела зустріч із послами країн, які входять у так звану «групу друзів Сирії», обговоривши «гуманітарні аспекти, необхідні для початку переговорів». Багато в чому під тиском Туреччини від переговорів відсторонена сірійська курдська Партія демократичного союзу. У відповідь курди заявили, що без їхньої участі діалог у Женеві приречений на провал. Водночас РФ і США «мають загальне розуміння, що без участі курдів міжсирійські переговори будуть безперспективними».
Глави зовнішньополітичних відомств Росії й США С. Лавров і Дж. Керрі регулярно по телефону обговорюють питання, пов’язані з мирними переговорами в Женеві. Досягнута домовленість оцінити їхній перебіг на черговій зустрічі Міжнародної групи підтримки Сирії в Мюнхені 11 лютого.
Тим часом у самій Сирії тривають бойові дії урядових сил, підтримуваних авіацією ВПС РФ, із бойовиками екстремістських угруповань і загонами збройної опозиції. Минулого тижня сірійська армія досягла великого успіху в південній провінції Дераа, звільнивши від супротивника місто Шейх-Міскін. Триває наступ урядових сил на півночі провінції Латакія. Важкі бої тривають у місті Дейр-Ез-Зор на північному сході країни, у провінції Хомс у центрі Сирії, а також у передмісті Дамаска. Минулого тижня бойовики ІД почали наступ у горах Каламун на північному заході провінції Дамаск. На околицях Дамаска 31 січня був вчинений великий теракт – загинуло понад 60 осіб, 128 одержали поранення.
У Москві 28 січня відбулася зустріч міністрів оборони РФ і САР генералів С. Шойгу й Ф. Д. аль-Фреджа. «Були підведені підсумки операції ВПС Росії в Сирії, спрямованої на знищення терористичних угруповань». Сторони також обговорили питання російсько-сірійського військового й військово-технічного співробітництва.
25 січня президент Росії В. Путін заявив, що Москва «не має наміру втручатися у внутрішні справи Сирії, а тільки хоче допомогти країні впоратися з тероризмом».
Держсекретар США Дж. Керрі певен, що «Росія домагається мирного, а не військового розв’язання конфлікту в Сирії». «Обговорювана дилема, бути далі Сирії з Асадом чи без нього, не відбиває реальної ситуації на місцевості. Це питання може виникнути лише в довгостроковій перспективі. Західним же країнам слід змиритися з реальністю, що не їм треба приймати рішення замість сірійського народу», — заявив 28 січня президент Ірану Х. Роухані.
Іран
Під час офіційного візиту в Італію й Францію президента Ірану Х. Роухані минулого тижня обговорювалися насамперед питання відновлення торгово-економічних зв’язків ІРІ з цими країнами. Візит Роухані експерти оцінюють «як прорив іранської дипломатії на європейському напрямку». Італія й Іран підписали угоди по співробітництву на загальну суму 18,4 млрд доларів. Досягнуті домовленості про спільні проекти в різних галузях промисловості, у тому числі в сталеливарній, гірничодобувній, в енергетиці й банківській сфері, а також в області торгівлі, охорони здоров’я й медичної освіти. Папа Римський Франциск 26 січня дав аудієнцію Х. Роухані. Під час бесіди були порушені проблеми збереження миру й зміцнення міжнародної безпеки.
Париж і Тегеран відкрили нову главу у двосторонніх відносинах, заявив 28 січня президент Франції Ф. Олланд. Загальний обсяг контрактів, підписаних під час візиту Х. Роухані у Францію, становить 15 млрд євро. Париж і Тегеран підписали 20 угод про співробітництво в різних областях. Зокрема, нафтогазова компанія «Тоталь» підписала з іранською компанією NIOC угоду про закупівлю в Ірані сирої нафти. Компанія «Ербас» уклала договір на поставку в ІРІ 118 пасажирських літаків для авіакомпанії «Іран Ейр». Підписані угоди про будівництво й модернізацію терміналів в іранських аеропортах. Лувр і міністерство культури ІРІ домовилися про співробітництво. Також Париж і Тегеран домовилися об’єднати зусилля по захисту близькосхідної культурної спадщини. Франція й Іран заявили про намір спільно боротися з фінансуванням терористів на Близькому Сході.
Загалом візит Роухані «знаменує собою успішний початок швидкої реінтеграції Ірану у світову торгово-економічну систему, у чому зацікавлений як сам Іран, так і інші країни Європи й Азії». Підкреслюється, що «в економічному плані Іран, який тривалий час знаходився у міжнародній ізоляції, потребує інвестицій і нових технологій для ліквідації свого промислового й інфраструктурного відставання. Джерела того й іншого Тегеран шукає в Європі».
Під час європейської поїздки президент ІРІ зробив ряд важливих зовнішньополітичних заяв. Х. Роухані підкреслив, що Тегеран не прагне «до напруженості відносин із Саудівською Аравією. Іран і Саудівська Аравія — дві держави, які відіграють дуже важливу роль у регіоні. Ми зацікавлені у відновленні безпеки на Близькому Сході й вважаємо, що, насправді, терористичне угруповання ІД є головною проблемою для регіону». Х. Роухані заявив, що Тегеран не перешкоджає торговельним відносинам між Іраном і США, а також приходу американських інвестицій і технологій в ІРІ. Президент сподівається на відновлення повноцінних відносин зі США й на можливість побувати там.
Туреччина
30 січня МЗС Туреччини виступило із твердженням, що російський військовий літак Су-34 29 січня порушив повітряний простір країни, а президент Туреччини Р. Т. Ердоган заявив, що хоче поспілкуватися із главою російської держави В. Путіним після інциденту із Су-34. Одночасно Ердоган пригрозив Москві «наслідками» у випадку повторення подібних інцидентів. У відповідь Міністерство оборони РФ заявило, що «ніяких порушень повітряного простору Туреччини літаками російської авіагрупи в Сірійській Арабській Республіці не було. Заяви турецької сторони про нібито факт порушення російським літаком Су-34 повітряного простору — голослівна пропаганда». За інформацією турецьких ЗМІ, 31 січня на авіабазах ВПС Туреччини введений підвищений, «жовтогарячий» рівень тривоги, який припускає «повну готовність до всього» і негайну відповідь пілотів на погрози без узгодження з командуванням.
28 січня Ердоган заявив, що «президент, який обирається народом, не повинен відігравати символічну роль», а Туреччина потребує нової конституції, «яка без переходу на президентську систему правління буде неповноцінною, оскільки парламентська система застаріла і є незручною. Рішення по цьому питанню має прийняти народ, а не парламент». При цьому Ердоган стверджував, що перехід до президентської системи не є питанням його особистих амбіцій. Водночас опозиція критикує Ердогана за прагнення до президентської системи, обвинувачуючи його в авторитаризмі.
Афганістан
Афганський рух «Талібан» погодився відновити діалог з урядом країни в обмін на звільнення політв’язнів. Раніше повідомлялося, що ще однією висунутою талібами умовою початку переговорів є вимога виключити «Талібан» із санкційних списків ООН, а також зняття заборони для членів руху на вільне пересування світом.
Глава Пентагона Е. Картер 29 січня заявив, що «Талібан» зміцнив свої позиції в Афганістані, але підконтрольні уряду сили також домагаються успіху в боротьбі з ним. За словами Е. Картера, США готуються до жорсткої боротьби й довгочасної присутності в Афганістані, а ситуація в цій країні «залишиться важкою» не тільки протягом 2016 р., але й у 2017 р. У доповіді спеціального інспектора по відновленню Афганістану Дж. Сопко Конгресу США говориться, що таліби контролюють «найбільш значну територію країни» із часу вторгнення американських військ у 2001 р. У доповіді відзначається, що, незважаючи на вливання величезних інвестицій (понад 113 млрд доларів), інфраструктура Афганістану, як і раніше, знаходиться в жалюгідному стані.
Лівія
25 січня міжнародно визнаний парламент Лівії виніс вотум недовіри новому лівійському уряду національної єдності. Натомість депутати запропонували створити «урізаний» уряд, у який увійшли б 17 міністрів замість 32. Повідомляється, що новий склад уряду національної єдності Лівії буде представлений протягом найближчих десяти днів.
Президент США Б. Обама 28 січня на зустрічі зі членами Ради національної безпеки дав доручення продовжити надавати підтримку контртерористичним операціям у Лівії.
Ємен
За інформацією ЗМІ, понад 200 єменських і суданських військовослужбовців загинули в Ємені в результаті удару ракетою «Точка», який нанесли прихильники шиїтських повстанців-хуситів по військовій базі в провінції Лахдж на півдні країни. Також знищена велика кількість озброєння й військової техніки. Тим часом арабська коаліція на чолі із Саудівською Аравією продовжує бомбардування єменської території, яка знаходиться під контролем хуситів і прихильників колишнього президента країни А. А. Салеха.
А тим часом
За підсумками зустрічі в Нікосії, яка відбулася 28 січня, президент Кіпру Н. Анастасіадіс, прем’єр-міністр Греції А. Ципрас і прем’єр-міністр Ізраїлю Б. Нетаньяху домовилися підсилити взаємодію між трьома країнами в інтересах розвитку партнерства в різних галузях. У підписаній у Нікосії декларації, зокрема, йдеться про те, що три держави мають намір вивчати практичні можливості реалізації спільних проектів у таких сферах, як енергетика, туризм, охорона довкілля, боротьба з тероризмом, управління водними ресурсами й урегулювання питань міграції. Лідери домовилися про створення тристороннього комітету по вивченню економічної доцільності будівництва газопроводу в Європу. Були також обговорені перспективи прокладення підводного кабелю, щоб поєднати електричні мережі Ізраїлю, Кіпру й Греції.
За матеріалами Інституту країн Близького Сходу
Огляд склав Марсель Бондарчук
