«Імплементація Угоди про асоціацію з ЄС». Цій темі був присвячений «круглий стіл», що відбувся в Національному інституті стратегічних досліджень.
Відкриваючи його, перший заступник директора НІСД, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Власюк зазначив, що для нашої держави ця Угода є передусім інструментом реалізації необхідних реформ та інституціональних перетворень і що головним викликом на цьому шляху є військова агресія Росії на тлі глибокої економічної кризи, в якій перебуває національна економіка.
Україна змушена захищати свій суверенітет і європейський вибір зі зброєю в руках, витрачаючи на це фінансові ресурси, які можна було б використати на необхідні реформи і виконання взятих перед ЄС зобов’язань. Але виконувати Угоду потрібно.
А вона, за словами Олександра Власюка, містить три важливих групи завдань.
Перша стосується фактичного створення повноцінної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Її основними компонентами є не стільки поступове взаємне обнуління мит, скільки уніфікація правил торгівлі товарами та послугами.
Після лібералізації митного режиму в торгівлі з країнами ЄС у ролі головного обмеження у розвитку українського експорту на ринок ЄС залишаються нетарифні обмеження у розвитку вітчизняного експорту. І насамперед – вимоги відповідності нашої продукції європейським стандартам і технічним регламентам. Ці обмеження мають бути нівельовані в ході імплементації в Україні європейської системи технічних стандартів.
Друга передбачає імплементацію законодавчих норм в економічному й галузевому співробітництві, які одночасно координуватимуться в нашому законодавстві з нормами ЄС. Наприклад, в енергетиці за 3–8 років Україна має прийняти директиви ЄС стосовно електрики, газу, геологорозвідки, мирного атому й енергоефективності.
У сфері оподаткування слід поступово наблизитися до тієї системи, що існує в ЄС. Це сприятиме росту обсягів надання послуг українських транспортних компаній на європейських ринках і європейських на українських.
У сфері корпоративного управління наша країна зобов’язується наблизитися до норм ЄС з питань захисту прав акціонерів, кредиторів та інших сторін, впровадити міжнародні стандарти бух обліку.
Третя група завдань пов’язана із взятими Україною зобов’язаннями у сфері фінансового співробітництва, боротьби з шахрайством та протидії корупції. Зокрема, наша держава зобов’язалася за 5 років приєднатися до конвенції «Про захист фінансових інтересів ЄС» та двох важливих протоколів до неї: «Про корупцію у Співтоваристві» і «про відмивання капіталів».
Виконання цих завдань, на думку Олександра Власюка, конкретизує співробітництво між сторонами в економічній та юридичній сферах, у галузі безпеки, зовнішньої політики тощо, а також визначає 10 пріоритетів у спільних діях сторін з її імплементації.
Це, зокрема, реформи: конституційна, судова, антикорупційна, державного управління, виборча, у сфері держзакупівель, податкова, з дерегуляції, енергетична, а також широке застосування зовнішнього аудиту.
Про необхідність аудиту говорив під час «круглого столу» й голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінські. Зокрема він зазначив, що Україна шляхом реформ має йти еволюційним шляхом, адже це дешевше, ніж йти революційним.
Мені, зізнаюсь, це було трохи дивно чути, адже сама Польща свого часу, завдячуючи Лешеку Бальцеровичу, пройшла так звану «шокову терапію» (що певною мірою можна назвати революцією) й зараз живе значно краще, ніж Україна. Але справа, звичайно, не тільки в революційності або еволюційності підходів до реформування в Україні, а в загальному підході до цього процесу.
Один із лейтмотивів виступу Яна Томбіньскі стосувався саме культури підзвітності та прозорості у проведенні реформ – як в Україні, так і з боку її західних партнерів. За його словами, в Європі дуже прискіпливо ставляться до реформ в Україні, адже вони проводяться у тому числі й за рахунок саме європейських платників податків. «Тому ми перебуваємо під їхнім постійним аудитом», – зазначив Томбінські.
Я в цих словах відчув певне застереження, що терпець у європейців може й увірватися. Адже, як зауважив голова Представництва ЄС в Україні, Європа готова допомогти втілити той величезний потенціал, який у нас є. Але проводити реформи замість нас, вона, звичайно не буде. І гострих кутів у діалозі України з ЄС за “круглим столом” не оминути…
Костянтин НІКОЛАЄВ
