Згідно з аналізом кліматичної угоди, здійсненим Bloomberg, упродовж найближчих кількох десятків років бізнес, що залежить від вугілля та нафти, щодалі занепадатиме. І навпаки, у виграші опиняться компанії, що інвестували у розробку та виробництво енергоефективного обладнання та електроакумуляторів, теплоізоляційних матеріалів, і – насамперед – сонячних панелей.
У середньостроковій перспективі, зазначають експерти, на перший план вийде природний газ як резервне джерело енергії навіть у громадах, що перейшли на «чисту» енергію сонця та вітру, оскільки обсяги виробництва такої енергії залежать від погодних умов, а електроакумулятори, здатні забезпечити потреби промисловості та населення в «консервованій» енергії, нині поки що на етапі розробки.
Такий глобальний зсув у царині енергетики обов’язково спричинить значні, якщо не революційні, зміни у десятках інших галузей промисловості та сільського господарства. Це, у свою чергу, змінить обличчя економіки кожної країни світу, призведе до соціальних зрушень. Та, як виявилося, країни готові заплатити високу ціну за убезпечення від кліматичної катастрофи, про наближення якої вже кілька десятиріч попереджають учені.
Паризький пакт, підписаний у суботу 150 країнами – учасницями Паризького саміту, – «найважливіша кліматична угода в історії людства. За масштабами та поставленими цілями вона перевершує Кіотський протокол 1997 року», – пише Bloomberg. Найвпливовіші світові лідери Барак Обама, Володимир Путін, Сі Цзиньпін та десятки інших зуміли дійти згоди у глобальних питаннях. Світ вживатиме заходів, аби пригальмувати глобальне потепління, внаслідок якого можуть піти під воду густонаселені прибережні регіони, а цілі країни – потерпати від голоду, браку питної води та стихійних лих.
Уже нині навіть країни, що досі робили ставку на викопне паливо, зрозуміли неминучість переорієнтування своїх економік на «чисту» енергію. Яскравим прикладом цього став Китай. Якраз у дні, коли в Парижі проходив Кліматичний саміт, Пекін оголосив «червоний рівень» тривоги через смог – настільки густий, що весь минулий тиждень мешканці китайської столиці не виходили на вулицю без респіраторів, а в п’ятницю дихати можна було вже лише через протигаз.
Можливо це, а також низка стихійних лих, спричинених глобальним потеплінням, від яких уже сьогодні потерпає світ, підштовхнули світових лідерів забути на якийсь час про геополітичні суперечності та поставити підписи під текстом угоди, над яким політики та бізнесмени ламали списи майже два тижні.
Для великого бізнесу підписання Паризького пакту означає «зростання обсягів інвестицій у такі технології, як джерела відновлюваної енергії та електротранспорт, особливо коли все більше країн наслідуватимуть приклад Європейського союзу і частини Північної Америки та вводитимуть податок на вуглець. За оцінками ООН, аби ліквідувати залежність від вуглеводного палива (нафти, вугілля і, врешті, газу) та запобігти зростанню світової температури потрібно 1 трильйон доларів щороку», – пише міжнародне фінансове видання.
Звісно, видобування вуглеводнів триватиме ще десятки років. Проте топ-менеджери найбільших видобувних компаній світу, що були присутні на саміті, повертаються додому, вже обдумуючи необхідні зміни у стратегії. Як зазначив Стів Говард з компанії Ikea, «Епоха високовуглецевих галузей минає. Якщо вони зможуть адаптуватися, переорієнтувати свою діяльність – чудово! Якщо ні – можливо, дехто з них просто поверне гроші акціонерам і тихенько закриється».
Підготувала Дарина Плотнікова
