22 січня 2015 року практично всі автолюбителі України прилипли до екранів телевізорів. І причина була досить вагома: глава АМКУ Юрій Терентьєв пообіцяв-таки розкрити “паралельну антиконкурентну” змову нафтотрейдерів. “Ціни, які встановлюються, не відповідають динаміці світових ринкових котирувань. І залишаються стабільними незалежно від того, як змінюються міжнародні ціни на основних біржових майданчиках на бензин А-95”, − пояснив Терентьєв. Іншими словами, в уряді вирішили розібратися, чому нафта неухильно дешевшає вже понад рік, а ціна на бензин на українських заправках – ні.
Втім, виходячи з реалій минулих років, Антимонопольний комітет, як правило, воліє перестерігати й просити порушників знизити ціни, а Кабмін – несміливо домовлятися. Тобто АМКУ давно вже абстрагувався від виконання своїх прямих функцій щодо ринку нафтопродуктів. Тому редакція «Вектор ньюз» вирішила провести власне розслідування, опитавши основних гравців на ринку нафтопродуктів, фахівців у сфері автоконсалтингу й власників АЗС, щоб з’ясувати, що і як впливає на ціни на українських заправках.
Відразу ж відзначимо, що основні учасники ринку під час обговорення «ціни на бензин» користуються однаковими термінами, але різними калькуляторами. Наприклад, усі погоджуються з тим, що основний вплив на ціну 1 л А-95 мають податкова політика держави (ПДВ, акциз), вхідна ціна імпортного палива (у тому числі й вартість нафти), витрати на переробку й логістику й націнка від АЗС.
Але при цьому Міністерство енергетики й вугільної промисловості України говорить про те, що податки в структурі «вартості бензину в роздріб» не перевищують 40%…
… а водночас юристи й консалтингові агентства дають суму податкових витрат 56%!
«Вектор ньюз» уже підготував запити в АМКУ й Міненерго, а також до податкових консультантів з метою прояснити ситуацію (матеріал на цю тему буде опублікований у найближчі 7-8 днів).
Тепер повернемося до позиції Кабінету міністрів і слів прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, який на недавньому засіданні уряду в середині січня 2016 року заявив буквально наступне: “Уже сьогодні ми бачимо, що є деяка можливість зниження цін на АЗС… Тут немає ніякого адміністративного тиску – чим менше ціна нафти, тем менше ціна “на пістолеті”. Чи так це?
Нагадаємо, що різке подорожчання бензину почалося в березні 2014 року. За 12 місяців, до березня 2015 року, він злетів з 12 до 26 грн за літр А-95. Після чого відкотився до 20 грн. і завис на цій позначці до цього дня.
Але це якщо дивитися на ціни в національній валюті.
У євро динаміка зовсім інша. Стрибок гривневих цін прийшовся на періоди різкої девальвації національної валюти: весну 2014 і 2015 років. При цьому дорожче за 1 євро бензин був усього двічі за рік – місяць у вересні-жовтні 2014 року і тиждень у минулому березні.
Про логіку цього процесу нам розповів віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко: «Основними факторами, які впливають на ціну бензину й дизпалива, мають бути вартість нафти й фіскально-акцизна політика щодо нафтопродуктів. Однак в Україні ситуація специфічна. Причина в тому, що в нашій країні є немало факторів, які не вкладаються в сухі математичні викладки». Про які ж фактори говорить фахівець?
Перше – це структура внутрішнього ринку нафтопродуктів. Зараз частка імпортних нафтопродуктів в Україні становить 80-85%. Звичайно, у 2016 році ситуацію трохи змінить те, що до роботи має повернутися Одеський НПЗ (14 грудня 2015 року державне підприємство “Укртранснафтопродукт” прийняло в оперативне управління Одеський нафтопереробний завод, виконуючи розпорядження Міненерго). Але поки з потенційних шести центрів переробки нафти в Україні працює лише один – Кременчуцький. І цей завод, який належить скандально відомому олігархові Ігорю Коломойському, ніяк не рятує ситуацію. Потужностей для нафтопереробки всередині країни катастрофічно не вистачає, паливо доводиться імпортувати, витрачаючи на це дорогоцінну в нашій ситуації валюту. Приблизно половина світлих нафтопродуктів приходить до нас із Білорусі. Це паливо, безумовно, дуже якісне, але водночас і дуже дороге. Із якоїсь причини Білорусь продає свої нафтопродукти Україні за більш високими цінами, ніж будь-якій іншій країні. При формуванні ціни поставки в Україну націнка (40 євро на тонні) удвічі більша, ніж, наприклад, для Молдови, хоча Молдова знаходиться на більшій відстані й витрати на логістику значно більші. На кожній тонні Україна переплачує постачальнику 20 євро. Торік із Білорусі було завезено 2 220 тис тон палива. Це означає, що Україна просто втратила 44 400 000 євро, викинула їх на вітер.
Це тільки частина втрат. Дефіцит нормальних потужностей для нафтопереробки в комплекті з непорядністю деяких операторів нафтогазового ринку породив і таке поширене явище, як “бодяжництво”. Український ринок нафтопродуктів заполонений контрафактом. Експерти називають різні цифри, за їхніми підрахунками, “бодяги” на вітчизняному ринку від 25% до 40%. Сьогодні мало не на кожній нафтобазі роблять бензин із газового конденсату й добавок-присадок. Ні присадки, ні газовий конденсат, на відміну від справжнього бензину, не обкладаються акцизним податком.
Друге — рівень монополізації ринку. Що ж до палива українського виробництва, і, відповідно, його ціноутворення, то зараз усі ланки технологічному ланцюга (видобуток нафти – перевалка – переробка – транспортування – реалізація бензину й ДТ на АЗС) фактично контролює одна бізнес-група «Приват».
Третє — прагнення вітчизняних продавців нафтопродуктів до надприбутку. Здалося б – ось вона, та сама причина, про яку говорив прем’єр-міністр і за рахунок чого можна знизити ціну на бензин. Але не все так просто й райдужно. Українські АЗС, дійсно, завжди працювали й продовжують працювати з однією з найвищих норм рентабельності у світі — близько 7-10% (для порівняння: за даними Асоціації роздрібної торгівлі паливом США, американські заправки працюють із рентабельністю близько 1%). Але навіть якщо уряд або АМКУ зобов’яже гравців ринку знизити свою маржу вдвічі, це в найкращому разі зменшить вартість 1 л А-95 на 5%, тобто всього на 0,99 коп.!
Четверте — ситуація з валютним курсом. Насправді вартість бензину прямо пропорційно залежить від вартості валюти, а саме: євро, відразу з кількох причин. По-перше, ціни імпортного палива й акциз на нього обчислюються в інвалюті, після чого перераховуються в національну валюту. Наприклад, у ст. 215.3.4. Податкового кодексу України прямо вказано, що акциз на бензин обчислюється в таких одиницях, як «євро за 1000 кг». Тобто скільки б не коштувала нафта в євро, як би не знижувалася її ціна на світових ринках, останнє слово завжди буде за Національним банком України. По-друге, на вартість бензину впливає навіть ціна долара або євро різного часового періоду. Наприклад, оптові трейдери купують партію нафтопродуктів у доларах по шестимісячному ф’ючерсу за одну ціну, але потім у роздріб реалізують їх за іншою ціною — за гривню. За шість місяців курс гривні може станцювати такий гопак, що трейдерові в лютому 2016 року не вистачить доларів для закупівлі навіть 50% того обсягу, який він брав іще, скажімо, у вересні 2015 року. По-третє, як не парадоксально, ланцюжок «валютний курс – вартість бензину» залежить навіть від такого фактора, як нестабільність податкової політики. Останній приклад: Верховна Рада підвищила акцизи на моторні палива на період із 1 січня по 30 червня 2016 року. Ця норма міститься в прийнятому парламентом законопроекті №3688, який вносить зміни в Податковий кодекс. У результаті для бензину ставка зросте з 202 євро за тонну до 228 євро за тонну. Тобто зниження вартості бареля нафти нівелюється вже щонайменше на 13%.
І нарешті, ще один важливий фактор — стан попиту й пропозиції на ринку. У цьому випадку працює найпростіший закон ринку: чим більший попит (наприклад, навесні під час посівної), тим дорожчий товар. Однак цей фактор сезонний і в нашому дослідженні не найважливіший.
Загалом, очікувати оперативної реакції українського ринку на динаміку вартості нафти не доводиться. Хіба що її ціна почне збільшуватися. Тоді, звичайно, трейдери відреагують миттєво.
Підведемо короткі підсумки.
Нафтопродукти подешевшають, якщо:
1) зміцниться гривня,
2) знизиться акциз на моторні палива,
3) збільшиться видобуток і переробка своєї нафти.
Шкода, але всі три варіанти більше нагадують казку, ніж план. Підстав для подорожчання національної валюти немає, акциз на паливо тільки збільшується, а зі своїм виробництвом зовсім сумно. Наші НПЗ потребують модернізації. Усі технології необхідно купувати за валюту. А ресурсів немає. Причому не тільки на відновлення, але й просто на закупівлю великих об’ємів сировини.
Тому вартість нафти позначиться на ціні українського бензину тільки тоді, коли вона почне дешевшати набагато швидше за гривню, а це, скажемо так, малоймовірно. Але якщо сказати нашим закордонним колегам, що в нас, мовляв, “дорогий бензин”, вони дуже здивуються, оскільки, як видне на фото, ціна на бензин в Україні в доларах нижча за середньосвітову.
Дешевший бензин тільки в країнах, що добувають нафту в достатніх масштабах, а також у Білорусії й Грузії. (Примітка: на фото немає показників РФ, але вартість бензину в євро в Росії трохи нижча, ніж у США — близько 0,41 євро). Це не значить, що зловживань у сфері ціноутворення українського бензину немає. Просто вони не настільки масштабні, як люблять думати покупці цього самого бензину.
А що стосується «активних дій» Кабміну й АМКУ, то тут усе теж неоднозначно. З одного боку, ми бачимо ті найгучніші заяви про «злочин і покарання» для нафтотрейдерів. А з іншого, дії самого уряду не дуже сприяють тому, щоб бензин хоч трохи подешевшав. Річ у тому, що якщо в 2014 році частка тіньового сектору ринку нафтопродуктів склала 20%, то в першому півріччі 2015 р. вона дісталася 28%, і якою вона буде після чергового підвищення акцизів у 2016 році – спрогнозувати важко. При цьому за той же 2015 рік питома вага податків у літрі бензину з 2 грн зросла до 8 грн. Природно, усі почали ховатися «у тінь», «бодяжити» бензин і всіляко підтримувати контрабанду й продаж неврахованого палива. Боротися з порушниками повноцінно нікому, оскільки ніхто при здоровому глузді не плює в колодязь, із якого п’є. Усі пам’ятають історію з вибухом бази БРСМ у Василькові. Тоді навіть далеким від теми стало відомо, які правоохоронці «кришували» цей бізнес і пов’язані з ним сірі схеми. І таких баз із відповідним «дахом» в Україні безліч, просто вони не привернули до себе увагу грандіозною пожежею.
У будь-якому випадку, бензин у короткостроковій перспективі буде дешевшати. Але не так різко, як дорожчав, звичайно. Просто сьогодні в одному літрі бензину близько 10 грн – це акциз і витрати на реалізацію. Ще стільки ж – собівартість товару й прибуток виробників. Так що, навіть якщо в усьому світі нафта стане безкоштовною, при інших незмінних в Україні дешевше за 15 грн. бензин не опуститься.
Сергій Козлов, Олена Розвадовська
