Український список Сандармоху (оновлений). Частина 4

Глейх Григорій Давидович, 1901 р. н., уродж. м. Прилуки (нині Чернігівської обл.), єврей, з робітників, був членом КП(б)У (1925–1935), культпрацівник, начальник адмінуправління тресту «Індивідуальне будівництво» (Індубуд). Проживав: м. Харків.
Арешт: у справі «контрреволюційної троцькістської організації на Україні». ОН при НКВД СССР 01.04.1935, ст. 58-1 КК РСФСР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВК ВС СССР 08.04.1957 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 43185-ФП).

Глібовицький Богдан Авксентійович, 1900 р. н. (за інш. данними 1903), уродж. с. Худиківці (нині Борщівського р-ну Тернопільської обл.), росіянин (за інш. даними поляк), з родини священика, освіта середня, в СССР як політемігрант з 1923 р., був членом ВКП(б), закінчив кавалерійську школу ім. Будьонного, командир взводу кінних розвідників РСЧА. Проживав у Криму (м. Севастополь).
Арешт: 16.05.1932 ОВ 3-ї дивізії, ст. 58-6 КК РСФСР («польський шпигун»). Колегія ОГПУ 22.08.1932 – розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).
Реабілітований: Військовою прокуратурою Одеського ВО 22.05.1990 (ГДА СБУ, АР Крим. – Спр. 017489).

Глузман Пінхус (Пінхос) Гершович, 1899 р. н., уродж. м. Проскурів (нині м. Хмельницький), єврей, з робітників, освіта вища, був членом ВКП(б), професор, завідувач кафедри історії ВКП(б) Дніпропетровського держуніверситету.
Арешт: за троцькістську діяльність. ОН при НКВД 28.11.1935, ст. 54-10, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: Дніпропетровським облсудом 24.02.1960 (ДАДО. – Спр. П-14501).

Глущенко Тимофій Гнатович, 1888 р. н., уродж. с. Олександрівка (нині Козельщинського р-ну Полтавської обл.), українець (за інш. даними росіянин), освіта середня, був членом ВКП(б) (1917–1930), службовець, голова Комісії із закупівлі в Америці пароплавів для Совторгфлоту, проживав: м. Москва, вул. М’ясницька, 24, кв. 76 (до 1929 р. керував Балтійською конторою Совторгфлоту, адреса в Ленінграді: вул. Ракова, 33).
Арешт: 10.04.1930 на вулиці без пред’явлення звинувачення. Колегія ОГПУ СССР 06.07.1931, ст. 58-6, 7 КК РСФСР, розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).
Реабілітований. (РУ ФСБ РФ АО. – Спр. П-15810).

Гольденберг Еммануїл Зіновійович, 1904 р. н., уродж. с. Саксагань (нині П’ятихатського р-ну Дніпропетровської обл.), за інш. даними – м. Васильків (Київської обл.), єврей, з міщан, освіта середня, був канд. у члени ВКП(б) (1930–1936), начальник 2-го відділення відділу трудових колоній УНКВД ЛО. Проживав: м. Ленінград, вул. Слуцького, 45, кв. 42.
Арешт: 10.07.1936. В/с ВК ВС СССР у м. Ленінград 29.12.1936, ст. 17, 58-8, 11 КК РСФСР, 10 років в’язниці. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 04.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 10.10.1937).
Реабілітований.

Гончаренко Федір Максимович, 1882 р. н., уродж. с. Ольшаниця (нині Рокитнянського р-ну Київської обл.), українець, малописьменний, у минулому есер, був членом КП(б)У, в минулому жандарм, згодом – тесля в с. Ольшаниця.
Колегія ОГПУ 13.02.1932, ст. 58-2, 11 КК РСФСР (за інш. даними ОН при колегії ГПУ УССР, ст. 54-2, 1 КК УССР) – розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Київської обл. 15.07.1989 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – 1. – Спр. 64391-ФП).

Горинський Йосип Карлович (він же Гаусман Тадеуш Морісовіч, у протоколі трійки – Горинський-Гаусман Йосип Карлович), 1904 р. н., уродж. м. Долина (нині Долинського р-ну Івано-Франківської обл.), за інш. даними – уродж. м. Львів, єврей, із сім’ї юриста, перебував на відповідальній роботі в КПЗУ. У лютому 1933 р. нелегально прибув до СССР, змінивши прізвище. Інженер-механік, конструктор заводу ім. Марті в Одесі. Проживав: м. Одеса, вул. Пішонівська, 16, кв. 2.
Арешт: 11.12.1934 (у справі «УВО»). ОН при НКВД СССР 21.07.1935, за «контрреволюційну діяльність» 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою Одеської обл. 31.05.1989 (ГДА СБУ, Одеса. – Спр. 17564-П).

Гоца Василь Пилипович, 1885 р. н., уродж. с. Озерна (нині Зборівського р-ну Тернопільської обл.), українець, з селян, освіта вища, закінчив відділення українознавства (філософський факультет) Львівського університету, був членом Української партії радикалів Східної Галичини (до 1914), ВКП(б) (1918[1927]–1933). У минулому вояк австрійського війська, перебував у російському полоні в Сибіру, згодом – на фронті, політпрацівник РСЧА (1918-1921), освітянин, професор. Ректор Волинського інституту народної освіти в Житомирі (1928–1933). Проживав: м. Житомир.
Арешт: 03.08.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при ПП ГПУ УССР 14.02.1934, ст. 54-2, 11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Карлаг, був завідувачем музею; Соловки (табірний пункт Кремль).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВТ Прикарпатського військового округу (далі – ПрикВО) 04(05).10.1966; прокуратурою Архангельської обл. 17.07.1989 (ДАЖО. – Спр. 17848-П; РУ ФСБ РФ АО. Спр. – П-12929).

Гребінський Яків Іванович, 1891 р. н., уродж. м. Харків, росіянин, освіта середня (за інш. даними, навчався в Павловському військовому училищі в Петербурзі), б/п, служив у білій армії в чині поручика (мічман корпусу морських стрільців у 1919 р.). Викладач геотопографії Топографічного технікуму. Проживав: м. Томськ.
Арешти: у 1928, 1930 роках та у справі «білогвардійської змови» – 05.05.1933. Колегія ОГПУ СССР 05.08.1933, ст. 58-2, 11 КК РСФСР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 27.10.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: у червні 1959 р. [дані з Книги пам’яті Томської області].

Григорович Дмитро Артемович (Артемійович), 1897 р. н., уродж. с. Широке (нині смт у Дніпропетровській обл.), українець, освіта – закінчив Бессарабське училище виноградарства й виноробства (1918) і Єлисаветградський вищий сільгосптехнікум (1922). У минулому служив у білій армії та в Кримському карному розшуку (м. Сімферополь). Агроном-плановик контори «Центроплодоовоч», до арешту жив у м. Одеса.
Арешт: у справі «контрреволюційної шкідницької організації в системі Наркомзему і Наркомсовгоспу». Колегія ОГПУ 11.03.1933, ст. (?), 10 років в’язниці. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 01.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 14.10.1937).
Реабілітований: ВК ВС СССР 20.06. (за ін. даними, 12.03.) 1957.

Гройсман Леонід (Авраам, Абрам) Ісакович, 1907 р. н., уродж. м. Миколаїв [за інш. даними – м. Тараща] (у протоколі трійки місце народження – Таращанський р-н Київської обл.), єврей, освіта початкова, був членом ВКП(б), мірошник держмлину, голова робітничого комітету Київського тресту хлібовипічки. Проживав: м. Київ.
ОН при НКВД 21.12.1935, ст. 54-10, ч. 1 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 02.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою м. Києва 05.07.1989 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 66571 – ФП).

Грушевський Сергій Григорович, 1892 р. н. (за ін. даними 1888), уродж. с. Кам’янка (нині м. Кам’янка Черкаської обл.), українець, з сім’ї священика, освіта вища, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1913), позапартійний, професор, кандидат в члени 1-ї Державної думи і Установчих зборів, історик (небіж М. С. Грушевського). Організатор Кременчуцького інституту народної освіти, у 1923–1925 роках інспектор Полтавського губвідділу наросвіти, викладач історії в Полтавському інституті народної освіти. З 1925-го в Донецькому інституті народної освіти (м. Луганск): декан факультету соціального виховання, професор кафедри історії. Був депутатом міської і окружної рад, членом виконкому. З 1931 р. завкафедри історії України Кубанського інституту народної освіти, проживав у м. Краснодар.
Арешт: 13.01.1933 (у справі «Союзу Кубані і України»). Колегія ОГПУ 28.08.1933, ст. 58-2, 11, 13 КК РСФСР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: в’язниця ОГПУ в Ростові-на-Дону (до серпня 1934); Дмитлаг; Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: ВТ Північно-Кавказького ВО 08.08.1960.

Гумецький Федір Михайлович, 1896 р. н., уродж. Галичини, українець, освіта вища, службовець, проживав: м. Москва.
Колегія ОГПУ 05.09.1933, ст. 58-2, 6, 11 КК РСФСР, 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (табірний пункт Кремль, одиночна камера спецізолятора).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Гусакова Катерина Павлівна, 1905 [1904] р. н., уродж. м. Рикове (тепер Єнакієве Донецької обл.) [м. Софіївка, колишнього Херсонського повіту Херсонської губернії], єврейка, з міщан, освіта вища, закінчила Інститут народного господарства, була членом ВЛКСМ (з 1924), юрист-економіст, стажист Наркомату праці УССР, проживала: м. Харків.
Арешт: 24.11.1928 р. за антисовєтську діяльність, ОН при ОГПУ, 17.11.1928, 3 роки заслання у м. Курган. Втекла із заслання.
Арешт: 28.02.1932 в м. Чердинь на Уралі, засуджена 26.05.1932, 3 роки заслання в Середню Азію. З 1934 р. проживала в м. Самарканд, працювала секретарем юридичного бюро контори Заготзерно.
Арешт: у м. Фрунзе (тепер – Бішкек) за «участь у троцькістсько-зінов’євській к/р організації». ОН при НКВД СССР, 1935 р. – 5 років ВТТ. Відбувала покарання: ББК (3-й табпункт 9-го Кемського відділення).
Арешт: 04.06.1936. В/с ВК ВС СССР у м. Ленінград 28.12.1936, ст. 17, 58-8, 11 КК РСФСР, 10 років в’язниці. Відбувала покарання: Соловки (табпункт Муксалма).
Розстріл: 04.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 10.10.1937).
Реабілітована: прокуратурою Харківської обл. 14.10.1989 (ДАХО. Ф. Р-6452. – Оп. 5. – Спр. 752).

Гутман Віра Миколаївна, 1901 р. н., уродж. м. Чернігів, єврейка, з міщан, освіта вища, була членом ВКП(б), літературний працівник, проживала: м. Москва. Вислана 1929 р. за «контрреволюційну діяльність», 1930-го повернулася із заслання.
ВК ВС СССР 10.11.1936, 10 років в’язниці. Відбувала покарання: Соловки.
Розстріл: 04.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 10.10.1937).
Реабілітована.

Гуцуляк Семен Юрійович, 1897 р. н., уродж. с. Долішні Станівці (нині с. Нижні Станівці Кіцманського р-ну Чернівецької обл.), українець, зі службовців, освіта вища, закінчив соціально-економічний факультет Віденського університету (1924), економіст, у минулому лейтенант австрійської армії (1915–1917), воював у Франції та Німеччині, 1919-го повернувся на Буковину. Був членом КП Буковини (1920–1925) і ЦК цієї партії, КП(б)У (1928–1934). З 1921-го у Відні, з 1925-го в Харкові, член Президії Держплану УССР (1925–1933), директор совгоспу Свинартресту в с. Онуфріївка (Харківська обл.). Проживав у Харкові.
Арешт: 11.12.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 26.02.1934, ст. 54-11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Карлаг, Соловки (табірний пункт Кремль).
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: військовою прокуратурою КВО 31.12.1964; Архангельським облсудом 10.03.1965 (Державний архів Кіровоградської області. – Спр. 7915-ФПД; РУ ФСБ РФ АО. Спр. – П-11370).

Демчук Петро Іванович, 1900 р. н., уродж. м. Городенка (нині Івано-Франківської обл.), українець, із селян, освіта вища, закінчив Віденський університет права (юридичний і філософський факультети, 1920–1924), аспірантуру при Інституті марксизму-ленінізму (1927). У минулому січовий стрілець (1915–1918), вступив до лав УГА, боровся проти поляків і більшовиків (1918–1919), червоний партизан, комісар загону (1920), був членом КПЗУ (з 1919), КП(б)У (1929–1933). У 1925 р. секретар консульської частини Повпредства СССР у м. Відень (Австрія). В УССР прибув 1925 р., закінчив аспірантуру при Українському інституті марксизму-ленінізму (1927). Юрист, філософ, керівник кафедри діамату Комуністичного інституту совєтського будівництва і права. Професор, член-кореспондент ВУАН (1932), входив до складу філософської комісії при ВУАН. Проживав: м. Харків, вул. Артема, 1, кв. 29.
Арешт: 05.05.1933 (у справі «УВО»). Судтрійка при колегії ГПУ УССР 23.09.1933, ст. 54-11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки (табпункт Кремль), на канцелярській роботі, переведений на табпункт Муксалма, оголошував голодування.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: Архангельським облсудом 20.08.1959; ВС УССР 13.05.1961 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 53517-ФП; УФСБ РФ РК. – Спр. П-9152).

Детюк Ростислав Федорович, 1900 р. н., уродж. хут. Губаницький (нині Харківської обл.), з селян, освіта н/вища, агроном.
Колегія ОГПУ СССР 05.01.1932, ст. (?), розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Спецколегія Головсуду Карельської АССР – додатково 2 роки ВТТ. Відбував покарання: Соловки (табпункт Анзер, командировка Філімоново), працював агрономом. За даними оперчастини табору, спілкувався з «українськими націоналістами», грав на бандурі, співав українських пісень.
Розстріл: 27.10.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Дідушок Василь Федорович (брат-близнюк П. Ф. Дідушка-Гельмера), 1889 р. н., уродж. с. Княже (нині Золочівського р-ну Львівської обл.), українець, освіта вища юридична, капітан армії Австро-Угорщини (1914–1917), командир батальйону, потім куреня українських Січових стрільців (1918), отаман, начальник штабу Головної губернської військової комендатури Київщини, полковник Армії УНР, начальник штабу комендатури Києва і Київської фортеці, згодом начальник штабу Корпусу УСС. Був членом ВКП(б), співробітником Розвідуправління Генштабу РСЧА. Як військовий розвідник-нелегал (1920–1932) працював у Польщі, Румунії, де був засуджений за шпигунство (1923) і провів три роки у в’язниці. Співробітник нелегальної резидентури в Харбіні (Китай, 1926–1929), у Фінляндії (1929–1930), заступник резидента у Відні (Австрія, 1931–1932), резидент у Берліні (1932). Відкликаний з-за кордону 1932 р.
Колегія ОГПУ 02.09.1933, ст. 58-6 КК РСФСР – розстріл із заміною на 10 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований.

Дідушок Володимир Федорович (брат Василя і Петра Дідушків), 1897 р. н., уродж. Львівщини, українець, освіта вища, у минулому взводний командир армії Австро-Угорщини, чотар УГА, був членом КП(б)У, відповідальний секретар ревізійної комісії дорожнього комітету Управління Південно-Західної залізниці, проживав: м. Київ.
ОН при НКВД 29.12.1935, ст. 54-11 КК УССР, 5 років ВТТ. Відбував покарання: Соловки.
Розстріл: 03.11.1937 (постанова окремої трійки УНКВД ЛО 09.10.1937).
Реабілітований: прокуратурою України 13.03.1989 (ЦДАГО України. – Ф. 263. – Оп. 1. – Спр. 58587-ФП).