Пригоди веселого товстунця, невиправного оптиміста і часом по-дитячому наївного ведмедика По тривають! Із 28 січня кінотеатри України розпочнуть показ повнометражного мультфільму «Кунг-фу панда 3»
Американсько-китайський дует студій DreamWorks Animation та Oriental DreamWorks покладає надзвичайно великі надії на цю стрічку. В разі успіху, обіцяють її творці, в найближчі роки з’являться ще три мультики про панду – майстра східних бойових мистецтв. Та успіх, упевнена, не за горами. І ось чому.
На допрем’єрному показі, коли пішли прикінцеві титри, глядачі зааплодували. Вони були в захваті від мультику. Жаль, там не було нікого з тих, хто доклав праці до його створення.
Полюбите його, гадаю, й ви.
Діти – за добре продуманий сюжет, в якому є всі обов’язкові складові класичної дитячої казки. І хоча мультик добре сприймається як «автономна» історія, з розгортанням подій «вистрілюють» і набувають сенсу деякі епізоди з першої та другої частин. На совість виписано характери персонажів, знайомі глядачам із попередніх двох частин: після показу малюки, регочучи, цитували окремі репліки. Драматичні моменти неодмінно врівноважуються гумором – тонким і розумним. Щойно страхітливий бик Кай починає хвалитися своїми «подвигами» чи виявляє агресію, один із позитивних персонажів обов’язково розряджає обстановку, висміявши лиходія. Навіть фінальна битва між По й Каєм насичена гумором та іронією. Завдяки цьому факт, що По, рятуючи друзів, вирушає у Край Духів (власне, на той світ), акуратно проходить повз увагу дітей. А отже, мультик на великому екрані, хоча й тримає юну аудиторію в постійному напруженні, зовсім не лякає її.
Дорослі – за надзвичайно красиві візуальні ефекти, в основі яких – естетика давньокитайського живопису та каліграфії, поєднана з елементами азійського коміксу.
Оцінять і чудову музику, яка, втім, не перебирає на себе увагу, а вдало розставляє акценти. Численні алюзії на улюблені в усьому світі фільми про кунг-фу (лише два приклади – батальна сцена на дахах нагадала «Тигра, що крадеться, дракона, що зачаївся», а вихор рожевих пелюсток, який слугує порталом у потойбіччя, – «Героя»). Врешті, це ще й ненав’язливий урок життя. «Ти маєш стати не кимось іншим. Ти маєш стати собою» чи «Ти нічого не навчишся, якщо не робитимеш того, чого не вмієш», – повчає наставник Ші Фу (а за ним – і По) своїх підопічних.
А всі разом – за те, що вчить: головне в житті – рідні та близькі, а не слава чи статки. Заради сім’ї та друзів звершиш навіть подвиг. Головне – навчитися бути самим собою. Вірніше, якомога кращою своєю версією.
Дарина Плотнікова
«Вектор Ньюз»
