Про зміни у військово-політичній обстановці на Близькому Сході (15 – 23 лютого 2016 року)
Сирія
Найважливіші події в регіоні минулого тижня, як і раніше, були пов’язані із Сірійською Арабською Республікою (САР). 21 лютого держсекретар США Дж. Керрі повідомив про досягнення попередньої принципової угоди з Росією про тимчасове припинення вогню в Сирії. За його словами, «залишилося погодити деталі». А в ніч на 23 лютого відбулася телефонна розмова між президентами Обамою й Путіним.
У своєму екстреному виступі з цього приводу Путін заявив, що, згідно з досягнутою домовленістю, припинення бойових дій у САР починається опівночі 27 лютого за дамаським часом на умовах, які є складовою частиною російсько-американської угоди.
Суть цих умов полягає в тому, що до полудня 26 лютого всі воюючі сторони мають підтвердити Москві або Вашингтону свою згоду припинити вогонь. Російські й американські військові спільно на картах визначать території, на яких діють такі угруповання. Проти них бойові операції ВР САР, ВР РФ і очолюваної США коаліції вестися не будуть. Опозиціонери, у свою чергу, зупинять свої бойові дії.
Що стосується ІДІЛ, «Джабхат ан-Нусри» й інших терористичних організацій, визнаних такими РБ ООН, то вони з режиму припинення бойових дій повністю виключаються. Удари по них будуть наноситися й далі.
Крім того, Росія й США як співголови Міжнародної групи підтримки Сирії, готові запустити ефективний механізм реалізації й контролю над дотриманням режиму припинення вогню як з боку сирійського Уряду, так і збройних опозиційних угруповань.
Для цього будуть створені «гаряча лінія» зв’язку й – за необхідності – робоча група по обміну інформацією. Кремль проведе необхідну роботу з легітимним керівництвом Сирії, яке, у свою чергу, погодилося із заявою Росії й США. Але за однієї умови: якщо боротьба з ІД іншими терористичними організаціями буде продовжена. При цьому Дамаск залишає за собою право відповідати на будь-яке порушення перемир’я з боку збройних угруповань відносно мирних громадян і військовослужбовців.
22 лютого за кілька годин до спільної російсько-американської заяви президент САР Башар Асад видав указ про проведення виборів у Народну раду (парламент), які мають відбутися 13 квітня цього року.
У свою чергу, представник Вищого комітету з переговорів – органа закордонної опозиції, створеного в Ер-Ріяді в грудні 2015 року – Наасан Ага заявив в інтерв’ю телеканалу «Аль-Арабія» про неможливість проведення виборів у країні, охопленої громадянською війною, і назвав указ Асада «фальшивкою».
Раніше в інтерв’ю іспанській газеті «Ель Паїс» Асад підтверджував свою готовність до припинення вогню й переговорів із опозицією, але не з терористами. За його оцінкою, «делегація, сформована в Ер-Ріяді, є зборищем зрадників і терористів». Крім того, не можна «допустити, щоб терористи одержали користь із припинення операцій, зміцнивши свої позиції». Асад підкреслив необхідність «заборони іншим країнам, особливо Туреччині, відправляти людей і зброю або надавати будь-яку іншу матеріально-технічну підтримку терористам». Президент Сирії неодноразово заявляв, що його країна «не має іншого вибору, крім перемоги у війні», а «будь-яке перемир’я повинне мати на увазі роззброєння бойовиків».
Минулого тижня сірійські урядові сили за підтримки авіації ВКС РФ продовжували наступ на півночі країни в провінціях Латакія й Алеппо, звільнивши від бойовиків кілька важливих населених пунктів. Великих успіхів у боях з формуваннями ІД на півночі й північному сході Сирії домагаються формування сірійських курдів і національного ополчення.
Успіхи курдських «Загонів народної самооборони» (ЗНС) — бойового крила Партії демократичного союзу (ПДС) — у прикордонних із Туреччиною районах Сирії при цьому викликають підвищену заклопотаність і роздратування в Анкарі, де вважають ПДС і її бойові загони терористами й підкреслюють, що не дозволять створити коридор між контрольованими курдами регіонами на півночі Сирії. Президент Туреччини Ердоган заявив, що армія його країни продовжить обстріли сил сирійських курдів, назвавши їх «законною самообороною». Обстрілів зазнають і позиції ВР Сирії в прикордонній зоні. Терористи продовжують одержувати зброю, боєприпаси й підкріплення через кордон із Туреччиною. Більше того, Анкара не виключає проведення військової операції проти курдських сил на півночі Сирії.
У Москві ж «висловлюють найсерйознішу заклопотаність агресивними діями турецької влади щодо САР». 16 лютого РБ ООН одноголосно висловила стурбованість із цього приводу. Члени Радбезу домовся «переконувати Анкару поважати міжнародне право». Водночас 19 лютого члени РБ ООН не дійшли згоди по запропонованому Росією проекту заяви на захист суверенітету Сирії.
Тим часом Саудівська Аравія (СА) продовжує заявляти про свої наміри надіслати свої війська в Сирію нібито для боротьби з бойовиками ІД. Асад уже заявив, що буде розглядати військовослужбовців Туреччини й СА як терористів, якщо ці країни вирішать спрямувати свої війська на територію Сирії.
Влада Саудівської Аравії повідомила про намір надати силам «помірної опозиції» у Сирії ракети для ЗРК, що, як вважають в Ер-Ріяді, могло б змінити співвідношення сил у цій країні.
Однак, як би то не було, але до спокою в Сирії ще далеко
21 лютого в результаті серії терактів у Хомсі й Дамаску загинуло 126 осіб. Відповідальність за злочини взяла на себе ІД. Тим часом, уряд Сирії схвалив доступ гуманітарних конвоїв у сім обложених сірійськими урядовими військами районів.
Туреччина
17 лютого в урядовому кварталі Анкари в районі, де розташовані будинки командування ВМС Туреччини, генштабу й МВС, був вчинений теракт, у результаті якого загинули 28 осіб. Більшість із жертв теракту – військовослужбовці, у тому числі офіцери. Відповідальність за це взяло на себе угруповання, яке іменує себе «Соколи волі Курдистану» і пов’язане із сепаратистами з Робочої партії Курдистану (РПК).
Водночас влада Туреччини звинуватила в організації теракту сірійську курдську Партію демократичного союзу, керівництво якої ці обвинувачення, у свою чергу, категорично відкинуло. Американські спецслужби заявили, що «на цьому етапі не мають підтвердженої інформації, хто винен в організації й здійсненні теракту в Анкарі».
У зв’язку з терактом в Анкарі прем’єр-міністр Туреччини А. Давутоглу закликав усі країни, у тому числі Росію, відмовитися від співробітництва із сірійськими курдами проти Туреччини. Президент Ердоган пообіцяв тверду відповідь терористам.
19 лютого під час телефонної розмови Обама закликав Туреччину виявляти стриманість і припинити артобстріли. Одночасно президент США «підкреслив, що «Загони народної самооборони» (ЗНС) не повинні прагнути використовувати обставини, які склалися в цій області, для захоплення додаткової території».
Давутоглу 20 лютого закликав Вашингтон забезпечити беззастережну підтримку Туреччини в боротьбі з сірійськими курдами. Водночас США не вважають курдські ЗНС терористичною організацією й сприймають їх як «частину сил, які борються з ІД, але не постачають їм зброю». Глава МЗС Туреччини М. Чавушоглу вважає це «ознакою слабкості» США.
Президент Ердоган 21 лютого навіть заявив про право Туреччини проводити за кордоном операції проти терористів, які становлять для неї загрозу.
Тим часом на південному сході країни в провінції Диярбакир не припиняються бойові зіткнення турецьких сил безпеки з бойовиками Робочої партії Курдистану.
У Вашингтоні тим часом заявили, що хоча США й закликають до зниження напруженості між Москвою й Анкарою, але запевнили, що «ми будемо стояти пліч-о-пліч із Туреччиною й іншими союзниками по НАТО в протистоянні російським провокаціям у регіоні».
Саудівська Аравія
Міністр закордонних справ країни А. аль-Джубейр повідомив, що королівство відмовляється від будь-якого посередництва, спрямованого на відновлення відносин з Іраном. За його словами, «Тегеран сам усвідомлює, що він має зробити для виправлення нинішнього рівня двосторонніх відносин», причому «ворожі дії, які Іран практикував і практикує стосовно Саудівської Аравії, мають змінитися докорінно».
19 лютого під час телефонної розмови Путін і саудівський король Сальман «висловили зацікавленість в урегулюванні кризи в Сирії, забезпеченні безпеки на Близькому Сході». Також була «висловлена обопільна налаштованість на подальше нарощування російсько-саудівського співробітництва в усіх напрямках».
В Ер-Ріяді 19 лютого оголосили про відмову виділяти армії Лівану допомогу в розмірі 3 млрд доларів, які мали піти на закупівлі зброї у Франції. Крім того, королівство вирішило не фінансувати служби безпеки Лівану (для чого планувалося виділити ще 1 млрд доларів). У саудівських урядових колах відзначили, що цей крок зроблений у відповідь «на позицію Лівану в сірійському конфлікті, яка не відповідає братнім відносинам між двома державами». В Ер-Ріяді вважають, що ліванський уряд опинився під контролем «Хізбалли», «яка нав’язала свій курс країні». Прем’єр-міністр Лівану Т. Салям закликав Саудівську Аравію переглянути своє рішення.
Іран
16 лютого тут почалася передвиборча кампанія кандидатів у депутати парламенту, які відбудуться 26 лютого. Головною подією в передвиборчій гонитві стало формування спільного альянсу і єдиного списку кандидатів від коаліцій і партій реформаторської й помірної користі. Одночасно свій блок зміцнюють і консерватори. Одночасно з парламентськими відбудуться і вибори в Раду експертів, основним завданням якої є обрання з її складу довічного керівника й духовного лідера Ірану.
На минулому тижні Москву відвідав міністр оборони Дехган. Він був прийнятий президентом Путіним і провів переговори зі своїм російським колегою С. Шойгу. Сторони дали позитивну оцінку досягнутому рівню взаємодії у військовій і військово-технічній областях і запланували кроки по її послідовному розвитку.
І вже через п’ять днів Шойгу з візитом у відповідь прибув до Тегерана, де провів переговори з президентом Х. Роухані, якому передав послання президента Путіна…
Підготував Марсель Бондарчук (за матеріалами Інституту країн Близького Сходу)
