Про те, що нинішній Президент України має коротку лаву запасних, особливо якщо йдеться про силовиків, говорили від дня обрання Петра Порошенка. І призначення 10 лютого 2015 року на пост глави Генеральної прокуратури чергового Віктора показало, наскільки вона коротка. Тоді Віктора Шокіна дістали з нафталіну не від гарного життя. А за минулий рік вибір так і не став багатшим.
«Я не буду йти по шляху, коли ми будемо міняти кандидатів на посаду генпрокурора. Я рішуче настроєний змінювати структуру й систему», – заявив Петро Порошенко незабаром після Нового року. Із кандидатами зрозуміло, — кого міняти, якщо відданих соратників, які підходять під формальні критерії відбору глави ГПУ, у Президента немає? Зі структурою й системою складніше. Напевно, це просто мовна фігура, оскільки наглядове відомство залишається рівно тим же, що й завжди. І «рішучий настрій» глави держави чомусь проявляється винятково на прес-конференціях.
При вступі на посаду в лютому минулого року Шокін пообіцяв дві речі: «довести до суду всі резонансні розслідування» проти представників попередньої влади й «дуже швидко» звільнити тих співробітників ГПУ, які не пройдуть люстрацію. Коментарі зайві.
Про відставку Шокіна поки слід говорити як про можливу перспективу, а не як про доконаний факт. Генпрокурор зараз у відпустці, і буде там рівно стільки, скільки знадобиться Президентові. А останньому потрібно не тільки знайти альтернативу, але й домовитися про голоси в парламенті.
Крісло глави ГПУ ще в часи Віталія Яреми хотів зайняти Юрій Луценко. І не важливо, що для цього, згідно із законом, потрібно мати юридичну освіту й 10 років досвіду роботи в сфері права. Міг керувати МВС, зможе й ГПУ, вважав, напевно, Юрій Виталійович. Тоді не склалося, а тепер дуже навіть може. Для цього йому досить стати першим замом Шокіна. Генпрокурор спокійно йде назад на пенсію, а Луценко стає в.о. І навіть майже законно. Але іміджеві бонуси для Порошенка при такому розкладі досить спірні.
Ще один кандидат — військовий прокурор Анатолій Матіос. Точно не людина зі сторони, як кажуть — «дитя» системи.
А.Матіос відомий як виконавець, не схильний до надмірної автономності. Офіційно це найбагатший чиновник в Україні. Неофіційно це, звичайно, не так. І говорить скоріше на користь кандидата, ніж проти нього. Інших плюсів виявити не пощастило. Реформи — явно не коник військового прокурора.
Ще один кандидат – глава СБУ Василь Грицак. Вірний кадр Порошенка.
Коли він змінив на посаді Валентина Наливайченка, у пресі заговорили про незрозумілі джерела доходів чиновника, але як до силовика й професіонала своєї справи до нього претензій не було.
Такий список кандидатів говорить про те, що П.Порошенко не зрадив своїм принципам добору кадрів. Особиста відданість усе ще найважливіша, а це значить, що в професіонала з боку немає шансів. Таку ж помилку у свій час зробив Янукович: відсутність вибору за ілюзії його повної свободи призводить до консервації проблем.
Крім уже названих кандидатів, говорили про не зовсім стандартну кандидатуру на пост глави ГПУ. Йдеться про главу Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Втім, сам він, за його ж словами, не має наміру погоджуватися на пост генерального прокурора. Якщо це буде йому запропоновано. “У мене є робота, важка й дуже відповідальна. Не менш відповідальна, ніж посада генерального прокурора, бо, по моє глибоке переконання, територіальна цілісність України й розвиток України залежить від того, яким чином буде розвиватися Донецька область”, — заявив Жебрівський.
Загалом, питання поставлене на паузу, обов’язки Шокіна виконує його перший заступник, усі задоволені. Крім того, «західні партнери» нібито відставку генпрокурора схвалили.
Але прем’єр, який утримався поки на краю відставки, натякає, що процес призначення легким не буде. «У сфері боротьби з корупцією ми повинні призначити нового незалежного генерального прокурора України, зміцнювати авторитет та забезпечити ефективну діяльність Національного агентства з розшуку і управління активами, Державного бюро розслідувань та Національного агентства із запобігання корупції», — заявив Яценюк.
Усі запропоновані фігури можна назвати якими завгодно, але не «незалежними». І бути такими вони не можуть за визначенням. Міжфракційне депутатське об’єднання «Єврооптимісти» звернулося до Президента із закликом «винести на публічне обговорення кількох претендентів на посаду генерального прокурора з метою пошуку оптимального кандидата й проведення консультацій із громадськістю».
Якби Президент і справді пішов на такий крок, це було б уперше за всю нашу історію. На думку депутатів, це підвищило б довіру до самої ГПУ, украй низьку на сучасному етапі. Але на такий широкий жест Порошенко не піде — занадто важливий пост генпрокурора, щоб гратися в ліберала. І вже в найближчі тижні ім’я нового Шокіна буде визначатися під килимом.
Олена РОЗВАДОВСЬКА
