Із чого починається Європа? Як і будь-яка мрія, з картинки — на щастя, не в букварі, про який співалося у відомій радянській пісні. Здаэться б, ще кылька кроків – припинити війну, викорінити корупцію, відремонтувати дороги, вивчити англійську — і ось вони, заповітні врата ЄС. Але якщо придивитися до другого плану цієї романтичної картинки й порівняти його зі стереотипами про «європейство», то можна зіграти в «Знайди 10 відмінностей».
Адже, по суті, Європа в головах українців – збірний образ кращого життя, яке часом недооцінюється або вже занадто ідеалізується. Мабуть, варто сприймати ЄС не як кумира, а як більш навченого наставника, чиї знання допоможуть не просто бездумно перенести досвід поколінь, але й адаптувати його під Україну, уникнуши багатьох помилок. До того ж, деякі аспекти європейського життя, наприклад, високий штраф за перехід дороги на блимання зеленого, можуть мати для українців зворотний ефект. Ілюзорна свобода в кайданах держави — явно не варіант розвитку подій для народу, який так довго боровся за свою незалежність. Тоді на чому, говорячи про розвиток країни, варто зробити акцент?
Люди й культура — те, що змушує пишатися своєю державою. Зараз патріотизм — це модно й актуально. Ми чуємо про нього скрізь: у ЗМІ, на вулиці, від друзів і рідних. Але усе це заслуга пропаганди. Зрозуміло, вона робить свій позитивний внесок, але якщо зловживати рекламою й гучними гаслами, то згодом можна побачити невтішні результати — короткочасність, внутрішній протест і розчарування. Неприпустимо насаджувати патріотизм у голови людям, немов роботам. Не можна просто запрограмувати на любов до Батьківщини, не враховуючи подальших наслідків. Будь-які почуття слід повільно й поступово плекати, а не кидатися ними в обличчя. Як це зробити? За допомогою розвитку культурної сфери. Припустимо, якісно обладнані музеї зможуть примножити не тільки рівень патріотизму, але й бюджет країни. Вони стануть непоганим об’єктом для іноземного інвестування, плоди якого принесуть гарний прибуток. Крім того, підвищений зацікавленість туристів, освіченість нації й ще кілька метрів уперед на шляху до Європи. Якщо й ці аргументи недостатньо вагомі, то я поділюся з вами нововведеннями, які мені вдалося підглянути в культурній столиці Польщі — Кракові. Може, саме вони послужать нашим натхненням?
Туризм
За даними порталу Zoover, Краків другий рік поспіль є найкращим європейським містом для туристів, залишаючи позаду Венецію, Рим, Барселону, Прагу й Севілью. Щорічно його відвідує близько 8,5 мільйонів людей, а в 2012 році витрати приїжджих склали 3,5 мільярди злотих (848,9 млн. євро). Чим же так приваблює Краків?
Насамперед, багатою історією й умінням творчо її піднести. Місто наповнене музеями, які відрізняються своєю інтерактивністю. Не дивно, що вони такі популярні й зовсім не асоціюються з нудьгою. Наприклад, у новітню філію Історичного музею (Підземелля Ринку) потрапити досить складно — взяти квиток і в той же день відвідати експозицію практично неможливо, а в періоди особливого напливу людей квитки взагалі розкуплені на два тижні наперед. У зв’язку з величезним ажіотажем для відвідувачів призначається візит на конкретний час доби й надається можливість онлайн зарезервувати місце на доступну дату. Втім, очікування цілком виправдане. Голограми на водяній парі, анімаційні портрети королів, які нагадують картини з Гаррі Поттера, проекції історичних фільмів, зручні кінозали, інтерактивні екрани, взаємодії з експонатами – далеко не повний список того, що на вас очікує. Наприклад, дітям буде цікаво побувати в ігровій кімнаті, стилізованій під Середньовіччя. Більше того, музей доступний для людей з обмеженими можливостями – у ньому є ліфт, а вся експозиція обладнана пандусами.
Музей окупації 1939-1945 років, більше відомий як «Фабрика Оскара Шиндлера», також дивує. Крім усе тієї ж інтерактивності, захоплює сам антураж, що дозволяє зануритися в той нелегкий час. Кожен зал – часточка життя, нехай це буде перукарня, трамвай чи навіть притулок для євреїв, які тікали. Відвідувачі блукають по гетто, ставлячи печатки на пропусках, які персоніфікують зміну періоду й влади. А для тих, хто хоче більшого, є можливість послухати розповіді людей, які пережили період окупації.
Музей в Аптеці під Орлем, де Тадеуш Панкевич зміг організувати пункт допомоги в часи Другої світової, вражає довірою до відвідувачів. Майже всі експонати можна потрогати руками: відкрити ящики з медикаментами, відчути себе аптекарем, змішавши інгредієнти для ліків, послухати таємні розмови гетто по старому телефону й багато чого іншого.
Крім музеїв, є й безкоштовні пішохідні екскурсії (free walking tours), які проводяться щодня в будь-який час року польською, англійською й іспанською мовами. Мета організаторів — зробити туризм доступним для всіх, підтримати активний спосіб життя й поліпшити імідж своєї країни. Незважаючи на безкоштовний формат, такі прогулянки можуть виявитися гарним способом заробити, бо після екскурсії туристи із вдячністю залишають чайові. Крім того, це прекрасна можливість попрактикувати іноземну мову.
Література
Наскільки часто ви дозволяєте собі витратити зайві гроші на черговий бестселер? Зрозуміло, простіше скачати книгу в Інтернеті. Проте у Європі друковані видання залишаються досить популярними. Причин для цього кілька. По-перше, у мережі доступні далеко не всі твори. Багато письменників категорично проти безкоштовного використання їхньої праці. Воно й правильно, період “мистецтва заради мистецтва” давно позаду. Якщо творчість буде гідно винагороджуватися, то кількість охочих поділитися своїм талантом значно збільшиться. У результаті збагатиться культурна спадщина країни й збільшиться зацікавленість у написанні якісної літератури. По-друге, європейці дуже прискіпливо ставляться до свого здоров’я. Дрібні букви з екрана явно не на користь очам, а ось засвоєння інформації зі звичних сторінок сприяє розвитку півкуль мозку. Більше того, учені Каліфорнійського університету довели, що концентрація уваги під час прочитання друкованої книги куди вища, а згідно з дослідженням компанії «Nielsen Norman Group», сучасні пристрої не прискорюють процес читання, а тільки сповільнюють його. Тому, щоб люди могли обрати підходящу книгу на користь собі й без даремної витрати грошей на яскраву обкладинку, у Кракові діє особливий магазин у центрі міста “Matras”. Він поєднує кав’ярню й звичайний книжковий. Будь-який відвідувач може взяти книгу, яка сподобалася, і почитати її за чашечкою кави. Проте не обов’язково бути клієнтом кав’ярні, щоб улаштуватися в затишному кріслі, бо місця для відпочинку розташовані по всьому магазину. Жоден консультант не зробить зауваження, якщо ви проведете півдня за читанням.
Кінематограф
Як відомо, дивитися фільми мовою оригіналу куди приємніше, адже можна почути справжні голоси акторів, посміятися над неперекладними жартами, глибше пережити емоції героїв і зрозуміти задум режисера. Більше того, за допомогою кінематографа можна поліпшити свої мовні навички, довідатися більше про інші культури й країни. Але, на жаль, не кожен знає іноземну мову настільки досконало, а субтитри не завжди доступні для скачування в Інтернеті. Проте в кінотеатрах Польщі закордонні фільми представлені в оригіналі (і йдеться не тільки про англійську мову). Зрозуміло, усі картини виходять у прокат з польськими субтитрами. Винятки робляться для дитячих фільмів і мультиків, для яких все-таки використовують дубляж. Тішить, що такі сеанси вже проводяться і в Україні. Наприклад, тижні закордонного кіно або аналогічні сеанси прем’єрних фільмів без перекладу. Але все-таки нам є до чого прагнути, адже, крім перерахованих вище плюсів, наявність субтитрів робить кінотеатри доступними для людей з обмеженими можливостями слуху…
Далі буде…
Текст і фото: Ольга Черенкова
