Уже наступного тижня закінчаться громадські слухання по проекту Плану зонування центральної частини Києва. Про зонінг столиці стало відомо ще наприкінці минулого року. Тоді з’явилася інформація, що в проекті бюджету міста Києва на 2016 рік і в Програмі економічного й соціального розвитку-2016 передбачені кошти на його розробку й затвердження. Київська влада заявила, що проект дозволить нарешті розставити крапки над «і» у питаннях висотності будинків і допоможе відновити прозорі земельні аукціони. Однак не всі експерти з містобудування впевнені, що плани зонування вирішать проблему із захистом історико-культурної спадщини й зелених зон Києва.
На сьогодні розроблений зонінг тільки історичної частини міста. Проект представлений як складова частина нового Генерального плану розвитку міста до 2025 р. і включає наступні планові утворення: Старокиївське, Липки, Печерськ, Чорна гора, Звіринець, Кудрявець, Паньківщина, Либідська, Черепанова гора, Шулявське, Татарка, КПІ, Лук’янівка, Рибальський острів, Поділ, Бабин Яр та інші. Зонування лівого берега й окраїн правого має початися цього року. Основною вимогою для нових охоронюваних зон є заборона на будівництво будинків і споруд, вищих за пам’ятники архітектури, а також різні перетворення й роботи без відповідного дозволу органів охорони культурної спадщини.
Руйнування системи охорони історичної місцевості столиці почалося ще з минулих часів. Наприклад, улітку 2015 р. ЮНЕСКО винесло рішення на захист Софії Київської. Виявилося, що попередні п’ять років українська влада надсилала недостовірну інформацію про стан збереження історичної спадщини Києва. Крім цього, столиця катастрофічно потребує нової концепції транспортної схеми. Мистецтвознавець Ольга Козловська підкреслює, що весь план генеральної забудови тісно пов’язаний із транспортним планом. Коли запропонували знести будинок київської поліції на вулиці Володимирській, 15, громадськість таку пропозицію особливо не сприйняла. Слідом виник новий проект, де пропонується зробити проїзд від Михайлівської до Софійської площі повністю пішохідним. «Тобто будемо від Майдану до Лук’янівки літати вертольотами — повітрям через цю пішохідну зону? Якщо забудувати весь Київ, де б нові будівлі одержали відповідні паркінги й під’їзди, то доведеться потім через стару забудову прорізати нові вулиці», — пояснює на прес-конференції О. Козловська.
Якщо ЮНЕСКО на захист Софії Київської винесло рішення зменшити висоту споруд поблизу Софії й розібрати поверхи будинків, які перевищують норму, щоб знизити навантаження на ґрунт, то що робити з приводу інших скандальних забудов у Києві, неясно. «Карнегі Центр» на 48 поверхів на Печерську, який вищий за Лаврську дзвіницю, 35-поверховий бізнес-центр «Гулівер» або «Вітрило» висотою 134 м — скандали через висоту будинків у центральній частині міста йдуть разом із забудовою зелених зон. «На Татарці є ландшафтний парк Кирилівський гай, поруч гора Юрковиця, яка тотально знищується впродовж останніх п’яти років. Історична частина міста має майно, яке передане Федерації профспілок України. На реконструкцію Будинку Профспілок грошей немає, зате чомусь у Федерації знайшлися гроші на будівництво двох 20-поверхових свічок на вул. Нагірній, 25. Будівництво в рекреаційній зоні парку Кирилівський гай — що це, як не шахрайство?», — розповідає колишній головний художник Києва Віктор Глеба.
Експерт сумнівається, що зонінг якимось чином зуміє впоратися з незаконними забудовами в столиці. «Насправді зонінг — корупційний інструмент для легалізації незаконних забудов у історичній частині міста. Зонінг перефарбовує громадські й рекреаційні зони під житло. Місто Київ перетворюється на село великого масштабу», — вважає В. Глеба. Загалом же, щодо охорони історичної частини міста, експерти обіцяють перестати писати листи чиновникам, які на них не реагують, і будуть звертатися в ті інстанції, де ще є інтелектуальні люди, які знають історичну цінність пам’ятників культури. Боротьбу планують переносити на новий рівень, а саме: в ООН і в організацію Europa Nostra.
Анастасія Кулішенко
