Минулого тижня головним жанром у наших ЗМІ був епістолярний. А саме: «переписка» між українською ув’язненою безсовісності Путіна й Петром Порошенком.
Хтось знизує плечима, кажучи, що на війні (у цьому випадку гібридно-інформаційній) усі засоби для досягнення мети (якої?) гарні. У тому числі й такі.
Хтось вважає це дуже жорстоким розіграшем, який влаштували пранкери Вован і Лексус, втягнувши в нього Марка Фейгіна, адвоката Надії.
Нагадаю, вони переконали Фейгіна в тому, що Порошенко написав лист із закликом до Савченко припинити голодувати й навіть готовий призначити одним із «силових» міністрів.
Будь-яка нормальна людина, прочитавши це, зрозуміла б всю ненормальність пропозиції. І хоча б про всяк випадок перепитала б. У тій же Адміністрації президента України. Але Фейгін не зрозумів. Не передзвонив. І опублікував. І втрапив. Тепер він звинувачує пранкерів у тому, що вони працюють на спецслужби.
Учора російська служба Бі-Бі-Сі опублікувала велике інтерв’ю з ними. У якому вони розповіли, як виникла ідея із Савченко, Порошенком й Фейгіним.
«…Щодо Савченко — ми йшли вулицею, і ідея народилася ні з того, ні з сього. Відразу ми думали, може, їй можна подзвонити, може, можливо їй подзвонити, може, вона ховає десь телефон у СІЗО, чи можливо це? Уточнили – ні.
– А в кого ви уточнили?
Лексус: В адвоката, у Фейгіна. Довідалися, що справді немає секретної сімки, по якій можна було б подзвонити в СІЗО навіть президентові.
…Це було одне із завдань — переконати Савченко відмовитися від голодування. Крім цього, була й інше — щоб вона визнала свою провину, якщо така була. Із цим завданням ми не впоралися, але шанси були, і шанси залишалися до тієї пори, поки ми себе не розсекретили. Я думаю, якби ще тиждень минув, вона б визнала, так чи інакше, факт убивства наших громадян…. Адвокат Фейгін пише в “Твіттері” усякі пакості, те, що нормальна людина, тим більше адвокат, собі б ніколи не дозволив. У нього вже якась істерика. Найбільше його обурює те, що він нам у розмові зізнався, що готовий був спілкуватися з Надією Савченко, натиснути на неї, щоб вона саме за тиждень визнала свою провину [ від редакції: це нібито було потрібно для того, щоб прискорити її повернення на батьківщину. Фейгін стверджує, що відразу ж пояснив, що на такі компроміси Надія Савченко не піде].
…Ми не просто пранкери, а більше, ніж пранкери, але ми не спецслужби. Я так само можу дорікнути Фейгіну, його соратникам по роботі на якого-небудь Ходорковського, на держдеп. Я ж цього не роблю, потрібно якийсь здоровий глузд мати й не списувати свої невдачі на підступ ворогів. Можемо відповідально заявити й завжди це заявляли, що ми не є проектом спецслужб. Ми – самодостатні люди й у нас є свої переконання, ідеї й думки. Для того, щоб ми щось зробили, нам не потрібно вказувати зверху
– Колеги з української служби Бі-Бі-Сі додзвонилися до прес-секретаря президента Порошенка. Він запитує, звідки вам відомий зміст розмов Фейгіна, хіба в цьому вам не допомогла ФСБ?
Лексус: Жодної допомоги нам не було надано. Фейгін сам нам розкрив цей зміст саме в ході цього пранку.
– А ще прес-секретар Порошенка цікавиться, як це ви можете дзвонити з номера Фейгіна? Теж робить висновок, що вам допомагають “компетентні органі”. Ви дзвонили кому-небудь із номера Фейгіна?
Лексус: Кому-небудь із номера Фейгіна? Не знаю, що там у нього визначається на телефоні. Може, він просто переплутав.
– А ви не боїтеся нашкодити? Та ж Савченко, коли наступного разу буде думати про те, припиняти їй голодування чи ні, знаючи, що це припинення буде сприйняте як частина якогось заплутаного жарту, відмовиться від цього й нанесе собі шкоду? У вас на душі не буде важко від цього?
Вован: Дуже дивно було б, якби вона, після того, як з’ясувалося, що це писав не Порошенко, знову б почала голодування. Це мало б дуже комічний вигляд, і ніхто до цього всерйоз би не поставився. Я вважаю, що вся ця історія з голодуванням досить безперспективна. Скільки пам’ятаю, ця історія з голодуванням Савченко фігурує в новинах із грудня. [Від редакції: Савченко почала голодувати в грудні 2014-го, закінчила в березні 2015-го, нове голодування почалося тільки тиждень тому, 3-го березня 2016-го].
Я не бачив таких людей, які можуть із грудня голодувати, то сухе, то не сухе голодування влаштовувати. Я сумніваюся, що там якесь голодування, особливо якщо подивитися на її “збезводнені” фотографії. Із приводу того, що вона щось там має робити, лякатися чи ні — питання, в першу чергу, до її оточення, до адвокатів, які мають перевіряти інформацію, доносити її достовірною, а не якісь свої дурні помилки…».
Ну, ось така помилка…
Ілля Новиков, інший адвокат Савченко, відмовився «кидати камінь у Марка Фейгііна. Прекрасно розумію, що в багатьох є до нього претензії у зв’язку із цією історією, або з іншими. Але ви вільні від адвокатської колегіальності, а я ні. Ми працюємо разом. Я не буду обговорювати цю сторону справи».
Відомий блогер, активіст Громадського люстраційного комітету Карл Волох певен, що «іншими словами, Новиков, так само, як і ми, вважає, що від історії з “листом Порошенка” смердить, і колега Фейгін цілком може бути одним із джерел цього неприємного заходу. Як людина, з волі випадку залучена у самий початковий етап організації захисту Наді, поспішаю нагадати, що й сама блискавична й не погоджена з родиною поява адвоката Фейгіна як захисника Савченко була досить неординарною і викликала багато питань. І відгуки російських правозахисників і опозиціонерів про нього вже після справи Пуссі Райот були досить настороженими.
Думаю, якби СБУ вирішила вивчити факт небаченої оперативності й рішучості українського МІДу з наймом цього адвоката, цілком могла б вийти на ефесбешного крота в дипломатичному відомстві. Втім, враховуючи рівень корумпованості українських чиновників, усякі “засилання”, “розробки”, “вербування” та інші шпигунські хитрування здаються зовсім безглуздими — як весілля з повією заради першої шлюбної ночі.
Загалом, піддавати Фейгіна анафемі (за недоведеністю факту) я не пропоную, але мати на увазі ці питання варто. А можливо, українським клієнтам поки варто було б триматися від нього подалі».
При всьому своєму (можливому) бажанні нинішньої «української клієнтки» Фейгіна зробити їй буде це складно. І в принципі вже безглуздо. Переправа в судилищі над нею давно пройдена. А тому від заміни цього «коня» нічого не зміниться. Я думаю, що Фейгін не хотів поганого Савченко. Він просто загрався в значимість своєї участі в цікавому процесі над нею.
Тим більше, що адвокатська участь у ньому, за словами вже згаданого Іллі Новикова, «закінчилася разом із дебатами 3 березня, але це тільки в суді. Тепер фокус змістився в область дипломатії. Ті, хто згадує у зв’язку зі справою Савченко фільм «Шпигунський міст», навряд чи здогадуються, наскільки вони близькі до реальності. Це як раз той випадок – як адвокат я представляю тільки свого клієнта й можу говорити куди вільніше, ніж будь-який український дипломат. Ми скористалися цим для з’ясування позиції американців, чий голос може стати вирішальним. Майже три тижні, з перервою на дебати в Донецькому суді, я знаходжуся в США.
З кінця лютого в мене було до трьох десятків розмов із американськими політиками й дипломатами, і до, і після оголошення дати винесення вироку. Спочатку всі висловлювалися дуже стримано. Так, вони в цілому в курсі ситуації (конгрес) і відслідковують її постійно (держдепартамент), але поки рано говорити про конкретні кроки, які могли б…
Прорив трапився на початку цього тижня. Держсекретар Керрі й віце-президент Байден одночасно виступили з дуже різкими заявами. США не визнають процес над Надією Савченко внутрішньою справою Росії, уважають, що після полону бойовиками ЛНР її вивезли в Росію силою, і вимагають її негайного звільнення без жодних умов. Увесь тиждень після цього я ставив на кожній зустрічі одне й те саме питання: «Адміністрація справді мала на увазі те, що сказав Керрі?». Сьогодні я одержав відповідь від людини, яка в курсі всієї ситуації – «Ви чули нас. Так, ми дійсно мали це на увазі». Це дуже багато чого варто тут — це «Yes, we really mean it». У МЗС РФ останнім часом труднощі з англійською, але я сподіваюся, що хоча б це їм перекладуть.
У конгресі є люди, настроєні куди агресивніше. Один із моїх співрозмовників назвав міністра Лаврова «жорстоким виродком, якому саме місце в санкційних списках Магнітського». Але санкціями розпоряджається Декрждеп, а не конгрес, хоча підтримка конгресу може спонукати адміністрацію діяти рішучіше, ніж якби її не було. Конгрес ще у вересні 2015 прийняв двопартійну резолюцію з вимогою звільнити Надію Савченко. Це було до суду. Зараз суд закінчується, і, судячи з реакції тут, у Вашингтоні, те, як він пройшов, не додало прихильників російської версії подій. Тут дуже добре знайомі із сюжетом, у курсі, що російський суд відмовився призначати ключові експертизи, і особливе значення надають саме тому факту, що Савченко вивезли в Росію таємно, а не затримали на місці або не екстрадували офіційно.
Тикати їм Бутом і Ярошенком даремно, вони дуже добре розуміють різницю між спецоперацією й невмілою брехнею, як і між справжніми звинуваченнями й сфабрикованими. А ще тут усі звикли, що заклики заступитися за арештованого майже завжди з якоюсь мутною підкладкою. Поліція незаконно заарештувала й побила темношкірого тінейджера? Так, цього разу незаконно, але в нього раніше було двадцять приводів за хуліганство й травичку. В’язні Гвантанамо? Не дуже конституційно, але все-таки вони воювали за аль-Каїду. І т.д. Зараз до людей доходить, що Савченко – це не із серії «пожалійте нещасних», а реально голлівудський сюжет, де з однієї сторони все біле, а з іншої все чорне, і це їх чіпляє. Історія починає розходитися.
Коли я повертався в США після дебатів, ми обговорювали, як би зробити, щоб тема Савченко обговорювалася під час президентської кампанії. Може, зв’язатися зі штабом Хіллари? Жінка, боротьба за права… Чи це більше тема республіканців? Савченко ветеран Іраку, тут це цілий культ. І ось за цей тиждень четверо кандидатів, які залишилися в гонці, з п’яти висловилися на нашу підтримку. Тед Круз: «Росія має звільнити несправедливо арештовану українську льотчицю Савченко. Вистачить значить «вистачить». Джон Кейсик: «Я закликаю Росію негайно звільнити Савченко й повернути її в Україну». Хиллари Клінтон: «Я приєдную свій голос до тих, хто вимагає негайного звільнення українського політика й колишньої льотчиці Надії Савченко з-під незаконного й несправедливого арешту в Росії». Берні Сандерс: « Потрібно знати захід. Савченко має бути звільнена». Для комплекту не вистачає тільки Трампа, але це, може, і на краще.
Головний підсумок на сьогодні: відповідь Росії «Ні» на вимогу звільнити Надію США не влаштовує, і розмови не закінчує. Внутрішньою справою Росії суд над Савченко не визнають. Усними протестами справа не обмежиться. У дні, які залишилися до 21 березня, коли мають оголосити вирок, політичні колеса продовжать крутитися, але нічого приємного для керівництва Росії з них не вискочить, гарної угоди не вийде. Поки ще є можливість зупинитися й зафіксувати збитки на поточному рівні. Зеленіше не буде…».
Я думаю, що нічого не буде. Ні зеленіше, ні червоніше. Ні жовто-синіше.
Надія вже давно не живе вірою. Ні в Тимошенко ні в Порошенка. І вже тим більше, у його обіцяне подвоєння зусиль по її звільненню. (Тобто до цього вони були неповними?). Надія живе винятково любов’ю. До життя.
Адже вона надзвичайно життєлюбна. Про що свідчить її біографія. (Як офіційна, так і не дуже). А тому дуже хочеться вірити, що програма боротьби за неї (як офіційна, так і не дуже) справді є. І вона дійсно ведеться.
Інше питання, хто й на що в цій боротьбі запрограмований? Якщо на розіграш її карти в зовнішньополітичній метушні, то це може закінчитися дуже погано. І не тільки для Савченко. Але й для всіх, хто загрався в Надію. Як у Росії, так і в Україні…
Костянтин НІКОЛАЄВ
