Дуже вже Віктор Миколайович некрасиво пішов з роботи. Дріб’язково якось. І дуже по-радянськи. Я про колективний збір підписів серед облпрокурорів за «прибирання» Сакварелідзе з органів прокуратури.
Я навіть, мабуть, наведу цей лист повністю, щоб ви оцінили висоту прокурорського штилю. Отже, у ньому керівники партії «регіональних прокуратур» відзначили, що:
Інформація про підготовку заступником Генерального прокурора України Сакварелідзе акції з метою надання тиску на працівників Генеральної прокуратури України обурила нас і змусила звернутися до Вас.
Заклик до акції під стінами Генеральної прокуратури України, оголошений заступником Генерального прокурора України Сакварелідзе, це не тільки прояв правового нігілізму, тиск неправовими методами на Генерального прокурора України, а в його особі – на всі органи прокуратури, це, насамперед, зухвала демонстрація свідомого ігнорування Конституції й законів України…»
Як стало відомо журналістам із власних джерел у правоохоронних органах, під текстом цього колективного звернення за станом на ранок 25 березня поставили свої підписи майже всі прокурори обласного рівня й військові прокурори.
Давида в результаті прибрали на годину раніше, ніж самого Голіафа. Але питання прибирання в самій прокуратурі залишилося.
Не дуже давно я спілкувався із Сергієм Кубраком, обласним прокурором Ровенської області в 2014-2015 році. І під час розмови він дуже був здивований моїм неодноразово поставленим у різних формах усього одним питанням: «Чи не здається Вам, що одна із найбільших проблем у тому, що посада Генерального прокурора України стала політичною?».
Кубрак намертво стояв на своїй тезі, що «Генпрокурор – людина, вмонтована в політику» і, мовляв, нічого з цим зробити не можна. Повністю інтерв’ю з ним ви можете подивитися тут. Там багато повчального про те, як намертво зцементована ця Система.
Зможе чи її хтось змінити? Ні. Від зміни місць відмінюваних прізвищ у списку потенційних кандидатів на місце Генпрокурора, який, наприклад, представила моя колега Олена Розвадовська у своїй статті “Лава запасних” від Президента: хто замінить Віктора Шокіна?», сума неуспіху в реформі Генпрокуратури не зміниться.
Вона просто ні для кого не важлива, не потрібна й не цікава. Крім пари-трійки романтичних персонажів типу того ж Сакварелідзе, який у своєму реформаторському запалі дійшов навіть не до «діамантових прокурорів», а до «скликання» тих самих мітингів на Різницькій. Якраз вони, за великим рахунком, і обурили/злякали облпрокурорів.
Я їх можу зрозуміти. Якщо таке в Києві творять, то хто й що їм допоможе на місцях?! Сашко Білий мертвий, але справа його живе. У головах у багатьох. А якщо додати їм те, що в Билого було в руках, то…
І спробуйте мені довести, що рівненські (та інші) «білі» не хочуть змін. Ще як хочуть. Приблизно так само, як у далеких від усього цього шарварку США. Ось і наймилішої душі людина – їхній посол в Україні – Джеффрі Пайєтт привітав відставку Шокіна й заявив, що «зараз дуже важливо знайти нового генпрокурора, який має бути незалежним професіоналом, користуватися підтримкою громадянського суспільства України, бути відданим принципам, проголошеним на Євромайдані, а також вибудувати довіру суспільства до прокуратури».
В Україні думки громадянського суспільства при рішенні питання з призначенням нового Генпрокурора ніколи не запитували. І я не бачу жодної причини, чому її потрібно запитувати зараз. Не президента ж обираємо. Чи депутата якого. Це сам Генпрокурор. Він не людина, він – цемент Системи. А тому Система сама його замісить. Шляхом довгих і коаліційно-болісних потуг.
Я не знаю, скільки це триватиме. Мені це навіть не цікаво. На Банковій явно будуть «упаковувати» святе місце на Різницькій в одну коробку з місцями Яценюка, Гройсмана й іншими місцями негромадського користування. І потім втюхувати «громадянському суспільству» цю красиво перев’язану бантиком коробку як небачений успіх на подальшому шляху до відновлення влади.
Я не знаю, хто буде лежати в цій коробці в гнізді для Генпрокурора. Головне, щоб він принаймні не допускав помилок у заяві про звільнення, коли його будуть вибивати з Різницької. Так, як це зробив державний радник юстиції ІІ класу Віктор Миколайович Шокін. Людина, яка так і не змогла стати цементом…
Костянтин НІКОЛАЄВ
