За останній час законодавчі нововведення торкнулися практично всіх сфер — ринок нерухомості не став винятком. Зміна в реєстрації прав, відкриття реєстрів, скасування паперових носіїв права власності, нововведення в нарахуванні податку на нерухомість, а також правові нюанси у сфері нерухомості в Криму й у зоні АТО — усе це оцінимо разом із експертом з правових питань.
Найгучніше, обговорюване й неоднозначне — зміни у сфері реєстрації прав на нерухомість. Із початку року вступив у силу законопроект, який розроблявся протягом 2014-2015 рр. «Забудовники й інвестори стомилися від речей, які відбувалися в реєстраційній службі, де знімалися побори. Насамперед це стосувалося первинного ринку, бо на вторинному ринку цими питаннями займалися нотаріуси. Функції реєстраторів були передані нотаріусам, і це найголовніша перемога. Вони можуть надати якіснішу послугу, у них немає черг, там нормальні умови, нотаріус не зможе безпідставно відмовити в реєстрації, як це робили реєстратори в реєстраційних службах. Зараз нотаріуси підключені до реєстру, проводять реєстрацію як земельних ділянок, так і первинних об’єктів, об’єктів індивідуального будівництва», — каже голова Комітету з правових питань Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» разом зі спрощенням процедури реєстрації також скасував видачу на паперових носіях свідоцтв про право власності на нерухомість. «На сьогоднішній день свідоцтво про право власності й виписки з реєстру не видають, видають інформаційну довідку без підписів і печаток. Загалом, це непогана новація, але, напевно, не із сьогоднішнього дня. Мін’юст перевершив сам себе. Подивимося, як це відіб’ється на ринку нерухомості і як цим будуть користуватися шахраї, які придумують і реалізовують різні схеми», — коментує Ю. Піта.
Доступність і відкритість реєстру нерухомості експерти оцінюють позитивно. Це значно спрощує життя самому споживачу, який може зайти в реєстр і подивитися всю історію обраного ним об’єкта — усі суди, арешти, іпотеки — і вже потім виносити рішення, варто чи не варто зв’язуватися з цим об’єктом. Але при виборі квадратних метрів буде незайвим враховувати можливу оплату податку на нерухомість, який раніше стосувався господарів квартир від 120 кв. м і будинків від 250 кв. м, а в поточному році вже і власників квартир від 60 кв. м і будинків від 120 кв. м. За даними Головного управління УКРІНФОРМ в Києві, якщо в минулому році податок заплатили близько 6,4 тис. мешканців, то в 2016 р повідомлення отримають понад 16,5 тис. осіб. Подвійне зниження базової пільги пов’язане також і з тим, що цим податком хочуть компенсувати втрати бюджету через скасування деяких податків в інших сферах, зокрема мит на імпорт автомобілів.
Однак найбільше правових нюансів виникає при реєстрації й оформленні угод в Криму і в зоні АТО. На півострові ситуація взагалі перетворилася на юридичний колапс. «Особливо це пов’язано з об’єктами нерухомості, які не були дооформлені й доузаконені. Наприклад, відводилася земельна ділянка, але люди не встигли отримати право власності або будувався будинок чи не встигли ввести його в експлуатацію, отримати свідоцтво про право власності. Проблема в тому, що за нашим законодавством вже неможливо оформити правовстановлюючі документи на ці об’єкти, а по тому законодавству люди бояться й не розуміють, чи будуть оформлені легітимні документи через якийсь час», — пояснює глава Комітету з правових питань АФНУ. Угоди ж за місцем знаходження майна в Криму не оформлюють, тільки за місцезнаходженням (пропискою) однієї зі сторін — чи то покупець, чи продавець.
У зоні АТО також не проводяться легітимні угоди — всі укладання договорів відбуваються за кордоном антитерористичної операції, переважно в Маріуполі.
Анастасія Кулішенко, спеціально для “Вектор ньюз”