Cтрімкий розвиток інформаційних технологій сприяє дедалі ширшому впровадженню в діяльність органів держаної влади й місцевого самоврядування України електронного врядування. Це дає можливість не тільки підвищити рівень відкритості й прозорості державних органів, знизити рівень бюрократичного і фіскального навантаження, але й зекономити левову частку бюджетних коштів. Як саме? Про це розповіли учасники круглого столу «Електронне врядування як складова фінансової ефективності держави», який відбувся 13 квітня 2016 р. в Американській торгівельній палаті. Організатори —щотижневе професійне видання для правників «Юридична газета» й Американська торгівельна палата в Україні.
Координатор ProZorro, менеджер реформи держзакупівель при Національній Раді Реформ Христина Гуцалова виступила з доповіддю «Система електронних закупівель ProZorro: як зекономити державі мільярд гривень за рік?». На її переконання, усі ініціативи з електронізації, які стали успішними, починалися як громадянські й бізнес-ініціативи. ProZorro починала свою роботу як волонтерська ініціатива, коли не було чіткого уявлення, наскільки це потрібно для нашої держави. «Усі добре розуміли, що ситуація у сфері державних закупівель залишає бажати кращого через неефективність і дуже високий рівень корупції. Тому було прийняте рішення змінити цю ситуацію й запровадити систему електронних державних закупівель», — розповіла пані Гуцалова. На сьогодні ProZorro — це гібридна система закупівель, яка складається з Центральної Бази Даних (модуль аукціонів) і Майданчиків. Для роботі в системі замовник реєструється на Майданчику, оголошує закупівлю, інформація потрапляє до центральної бази даних і дублюється на всіх майданчиках. «Якщо говорити просто, то ProZorro – це можливість із будь-якої точки України подати пропозицію для участі в державних торгах. Не треба подавати пакет документів, завіряти їх підписами, штампами. Тобто підприємець просто подає пропозицію й бачить, що вона прийнята. Також можна побачити, хто подав схожі пропозиції, а потім у режимі аукціону поторгуватися з конкурентами, знизити ціну й таким чином одержати державне замовлення», — пояснила спікер.
Щодо проблем роботи системи, про які говорила координатор ProZorro, то це неможливість повністю усунути суб’єктивний фактор. Тобто остаточне рішення при виборі переможця торгів однак приймає замовник. Але головним фактором є те, що увесь процес відбувається прозоро: від оголошення про закупівлю й до вибору переможця все відбувається в режимі онлайн і доступне для перегляду будь-кому. «Якщо говорити про економію коштів, про яку згадують в контексті роботи системи, то на сьогодні це майже 1,5 млрд грн., проведено понад 74 тис. тендерів. У системі сьогодні працюють понад чотири тисячі організаторів», — констатувала Крістіна Гуцалова.
У майбутньому система ProZorro планує розвиватися за наступними напрямками:
• Масштабування системи електронних закупівель ProZorro
• Подальший розвиток ІТ: інтеграція з публічними реєстрами, електронні каталоги
• Платформа для моніторингу закупівель
• Пілотування центральних закупівельних організацій
• База стандартних специфікацій
• Онлайн курс для замовників
Система ProZorro прекрасно справляється з чесним витрачанням державних коштів. Але щоб заощадити мільярд, його потрібно спочатку отримати. Про це говорила фахівець у сфері e-data, директор IT-компанії «QB-Tehnology» Тетяна Воляр. На її переконання, усе, що держава могла зібрати у вигляді податків, вона вже зібрала. А подальше посилення податкового тиску призведе до дуже сумних наслідків. За даними Мінекономіки, сьогодні в тіні знаходиться 40% офіційного ВВП України. «Тіньова економіка існує й буде існувати. Ще нікому не щастило повністю її ліквідувати, оскільки це неможливо. Питання тільки в розмірах тіньового сегмента, коли він не становить загрози. Для України розмір тіні вже загрозливий. Експерти оцінюють суму в понад 800 млрд грн за 2015 рік», — зауважила ІТ-експерт. Прямі податкові втрати минулого року, за її словами, склали 130 млрд грн. Тому сьогодні європейський шлях України просто зобов’язує почати активну боротьбу з «тінню». Та й сама ситуація в країні й навколо неї вимагає концентрувати всі ресурси. «Але, замість об’єднання зусил ми маємо величезну кількість взаємних претензій держави й бізнесу. Причому претензій виправданих. Кожен учасник економічних відносин має свої інтереси, що цілком логічно. Для підприємця держава є апаратом репресій. Фіскали, у свою чергу, дивляться на бізнес із великою підозрою. У них є план податкових надходжень і немає абсолютно ніякої зацікавленості в довгостроковому розвитку економічної активності. У результаті маємо замкнуте коло», — зауважила пані Воляр.
Виходом із цього кола, за її словами, є система дистанційного фіскального моніторингу, яка передбачає автоматичний збір даних про фактичний обсяг операцій у різних галузях. Така система успішно функціонує в багатьох країнах і вже дала відчутний ефект. За перший рік використання системи в Болгарії, Хорватії, Грузії податкові надходження від сфери торгівлі збільшилися на 60-65%. Схожі розробки на основі сучасного програмно-апаратного рішення вже є і в Україні. «Національна моніторингова система» успішно пройшла попереднє тестування й готується до пілотного впровадження у кількох регіонах. Попередні розрахунки дозволяють прогнозувати збільшення надходжень до місцевих бюджетів на 25 % і майже у півтора рази – до державного бюджету. Важливо, що такі результати можна отримати без посилення тиску на бізнес і без бюджетних витрат. «На відміну від аналогів у інших країнах, розроблена нами система моніторингу виявилася настільки універсальною, що її можна впровадити в різних сферах діяльності», — сказала Тетяна Воляр. «Національна моніторингова система» побудована навколо простого технічного пристрою, програмного забезпечення й центру обробки даних. У такому виконанні жодна операція не залишиться неврахованою. Кожен чек — у базі даних. Кожен літр видобутої нафти, кіловат електроенергії й кубометр газу. За допомогою системи легко організувати моніторинг транспорту й транзиту вантажів, руху товарів на митниці… Причому це все можливо без будь-яких витрат із бюджету.
Артем Афян, адвокат, керуючий партнер ЮК Juscutum, виступив із доповіддю «Юридична відповідь, чому Україна не Естонія: про складності впровадження e-government». За його словами, наша держава витрачає на ІТ-сектор великі гроші. Кількість програмістів на душу населення є досить високою, і, здавалось би, ресурс для ІТ-інновацій має бути колосальним. Ми говоримо про мільярди доларів. Але із впровадженням e-government Україна має проблеми. «Тільки цього року Україна прийняла інформаційну стратегію розвитку. У нашої держави немає і політичної волі, і чіткого розуміння, як правильно взаємодіяти з ІТ-сектором», — наголосив юрист. Те, що більшість технологічних рішень, які потрібні нашій державі, приймаються волонтерами, є ознакою повного колапсу України в сфері ІТ. «Одним із найбільш помилкових рішень цієї проблеми є створення міністерства у сфері ІТ. Потрібно створити єдиний центральний орган, який би займався контролем і розробкою стандартів, а також збирав би всю інформацію щодо ініціатив. Сюди могли б звертатися компанії, які хочуть співпрацювати з державою у сфері запровадження ІТ-структур. Цей орган міг би організувати переговори, у тому числі і з великими світовими компаніями щодо запровадження їхніх рішень. Але міністерського рівня для цього не потрібно», — зазначив Артем Афян.
Голова правління Інтернет-Асоціації України Тетяна Попова зауважила, що сьогодні питаннями зв’язку й електронних комунікацій в Україні займається Державна служба спеціального зв’язку й захисту інформації: “Там працюють тридцять осіб. Люди, які мають формувати політику, займаються спецзв’язком. Це нонсенс”.
Корупція — це набагато вагоміша перешкода для розвитку економіки загалом і для залучення у країну інвестицій, аніж військові дії. На цьому у своєму виступі наголосив Олександр Сітухо, голова Ради директорів Асоціації захисту активів. На його переконання, проблема полягає в тому, що корупція є не недоліком системи державного управління, який можна здолати посиленням санкцій або регламентацією діяльності. Корупція є принципом функціонування державної системи управління. «Ефективним засобом протидії корупції є автоматизація й комп’ютеризація. Тобто ослаблення або повне усунення людського чинника, який дотепер є найслабшою ланкою в будь-якій системі. Крадуть тільки люди, комп’ютери поки цього робити не можуть», — зауважив пан Сітухо. Відповідно, саме автоматизація управлінських процедур і адміністративних послуг може й повинна стати тим принципом, який буде противагою корупції і, відповідно, підвищить ефективність роботи держави.
Валерій Котов, “Вектор ньюз”
(за матеріалами Юридичної газети)
