• Про нас
  • Контакти
Субота, 12 Липня, 2025
Vector News
No Result
View All Result
  • Ексклюзив
  • Інтерв`ю
  • Спецпроєкти
    • Вектор історії
    • Рік жертв Великого терору
  • Огляди
  • Ексклюзив
  • Інтерв`ю
  • Спецпроєкти
    • Вектор історії
    • Рік жертв Великого терору
  • Огляди
No Result
View All Result
Vector News
No Result
View All Result
Home Ексклюзив

Туризм в Україні: пацієнт скоріше мертвий, аніж живий?

19.04.2016
in Ексклюзив, Суспільство
0
0
SHARES
0
VIEWS
Share on FacebookShare on Twitter

Після відносно бурхливого (на тлі військових дій у зоні АТО і загальним спаду економіки в країні) туристичного сезону 2015 року багато хто задумався: а чи є подальша перспектива розвитку туристичної галузі в Україні? І взагалі, чи варто перейматися цим питанням? Що отримає від цього держава й кожен громадянин окремо?

Туризм в Україні: пацієнт скоріше мертвий, аніж живий?Щоб розібратися в цій темі, слід звернутися до світового досвіду. Якщо подивитися на всю глобальну економіку, можна зауважити, що внесок туризму у світовий ВВП перевищує дохід від хімічної промисловості й автопрому. Cтатистика Всесвітньої ради туризму й подорожей WTTC повідомляє, що в 2015 році внесок туристичної галузі в світовий ВВП наблизився до $ 8000 млрд., що еквівалентно 10 % від його абсолютних цифр. За прогнозами того ж WTTC, до 2025 року цей показник становитиме $ 11,4 трлн. Здається, для України буде не зайвим спробувати відкусити частину цього пирога. Поки ж цим пирогом насолоджуються інші країни.

Світовий турпотік – впевнене зростання!
Як приклад незайвим буде проаналізувати лише один фактор — кількість міжнародних туристських поїздок, яка в 2015 році склала в цілому 1 184 млн., що приблизно на 50 млн. або на 4,4% більше, ніж у 2014 році. А якщо порівнювати з 2010-м роком, то кількість туристичних поїздок і взагалі зросла на 22 %! Ось тільки в Україну за ці роки міжнародні туристи заїжджали тільки в 2012 році — на Євро. І все.

А тим часом міжнародний туризм не дрімає — і досягає нових висот. І це цілком розумно, оскільки ефективна діяльність сектора сприяє розвитку економіки й створенню робочих місць у багатьох частинах світу. Тому вкрай важливо, щоб в Україні теж заохочували політику, яка сприяє неухильному зростанню туризму, включаючи полегшення подорожей, розвиток людських ресурсів і стійкість. Але знову ж таки, нині це явно не тренд української політики. У Мінекономіки, наприклад, застрягли ще на рівні “туристичного брендбуку України“, у якому на 109 сторінках хтось із єзуїтською педантичністю розмірковує, що “крізь віки українці зберегли національну ідентичність в умовах практичної відсутності національної держави. Навіть у негативних моментах типовий українець є цілісним: не метушиться між особистим і колективним, суб’єктивним і об’єктивним, спогляданням і творенням, матеріальним і духовним”. Загалом, документ рекомендуємо до прочитання як найбезглуздіший крок (напевно — бюджетнозатратний!) по залученню туристів в Україну. При цьому ми продовжуємо прагнути до Європи, забуваючи, а може, навпаки, сподіваючись, що саме Європа — найбільший “постачальник” туристичних грошей (див. фото нижче)

Туризм в Україні: пацієнт скоріше мертвий, аніж живий?

До речі, експерти ринку відзначають, що результати турнапрямків мають неоднозначний вигляд через надзвичайно різкі коливання валютних курсів у останні роки, падіння цін на нафту й інші сировинні товари, у зв’язку з чим зросли наявні доходи в країнах-імпортерах, але скоротився попит у країнах-експортерах, а також через зростання стурбованості з приводу безпеки й захисту громадян. Тому й з’являються квазі-експертні висновки, що до тих пір, поки в Україні буде війна, туристів нам не бачити. Але це правда лише почасти.

Не АТО єдиним, або Усі лиха українського туризму
На даний момент основні туристичні напрямки України — це Чорноморське і Азовське узбережжя, Карпатські гори, міста Київ, Львів і Одеса. У них є безліч як загальних проблем, так і індивідуальних.

Загальні проблеми туризму в Україні:
– Погані дороги (а подекуди ДУЖЕ погані дороги);
– Відсутність сприятливих умов для розвитку бюджетних авіаперельотів (перш за все національних перевізників);
– Податковий і адміністративний тиск на бізнес;
– Негативний інвестиційний клімат;
– Слабко розвинена інфраструктура (як підвид — недостатній рівень сервісної культури).
– НЕ європейські стандарти готелів.

Усі ці проблеми, за винятком, хіба що, останнього пункту, вирішити без допомоги держави важко або навіть неможливо. На жаль, держава, замість усунення проблем у сфері туризму, займається заміною одних адміністративних органів на інші. Наприклад, із 1 вересня 2015 року функції Держтуризмкурорту України були передані Міністерству економічного розвитку й торгівлі України. До того ж, тепер туризм розглядається суто як економіка. Значить, через призму доходу. Найлегшим доходом для держави є кошти від ліцензування туристичних фірм, які в більшості випадків відправляють мандрівників відпочивати за кордон. А як же український туризм?

Способи залучення іноземних туристів в Україну:
– Необхідно популяризувати вітчизняні курорти серед українців і іноземців, влаштовувати в Україні конференції й з’їзди іноземних туроператорів.
– Створити якісну нормативну базу для залучення інвестицій.
– Стежити за строгістю присвоєння зірковості готелям.
– Робити особливий акцент на унікальності національної кухні, українських традицій і на природно-архітектурних цінностях.
– Проводити міжнародні турніри, конкурси й фестивалі.
– Шукати новаторські прояви в туристичній сфері.
– Постаратися розширити курортний сезон. Наприклад, за рахунок СПА-готелів або гірськолижних курортів.

Звичайно, можна було б згадати й про “зелений” туризм. Але в наших реаліях усе це белетристика. Досить тішити себе ілюзіями й сподіватися, що кілька сотень (або навіть тисяч) осіб, які приїхали погостювати в карпатське село й попити свіжого молока, піднімуть туризм нашої країни. Безумовно, необхідно створювати умови й для них. Але вважати це частиною туристичного потоку щонайменше наївно.

Нагадаємо, що однією з передумов успішного розвитку туризму в Україні були, є і будуть багаті природний і людський фактори. Не варто забувати й про те, що в Україні знаходяться пам’ятники, які відносяться до культурної спадщини ЮНЕСКО, наприклад, “Софія Київська”, “Києво-Печерська лавра”, місто Львів та ін. І тому для поліпшення ситуації в туристичній галузі в Україні було б досить навіть таких кроків, як спрощення візових і митних процедур; незалежна стандартизація ліцензування й сертифікація учасників ринку й розробка державних програм розвитку туризму.

Звичайно, для успіху на міжнародному ринку туристичних послуг необхідно також враховувати ще цілу сукупність важливих факторів, таких як:
– Конкуренція на міжнародному туристичному ринку;
– Участь у різних міжнародних організаціях, які можуть надати політичну підтримку;
– Вміння виявляти свої переваги й правильно себе позиціонувати на міжнародному туристичному ринку.

Але починати щось все одно треба із себе, а вже потім озиратися на Європу й Америку. У реальності сьогодні все залежить від МЕРТ і уряду України (незалежно від того, хто буде призначений прем’єром завтра). Якщо вони прислухаються до здорового глузду, переймуться національною ідеєю, скасують не чергову адміністративну структуру, а корупцію в своїх рядах, тоді туризм в нашій країні стане однією з найприбутковіших сфер. Тоді в безвізовому режимі будуть зацікавлені не тільки наші співвітчизники, але і європейські сусіди. До того ж, в український грошовий обіг увіллється іноземна валюта, а самі українці зможуть дешево і якісно відпочивати. Не слід забувати й про переселенців, які вимушено позбулися роботи. А будівництво нових готелів, доріг, інфраструктури забезпечать їх законними й необхідними засобами для існування. Багато роботи з’явиться й у сфері обслуговування.

Чи будуть помітні якісь позитивні зрушення в туристичній галузі цього літа — подивимося. Тільки щось підказує, що «вітер змін» у 2016 році знову дмухатиме не в бік України.

Яна Іщенко, спеціально для “Вектор ньюз”

Tags: будутьгалузіготелівдержаваміжнародномунавітьринкурозвиткусферітуризмтуризмутуристичнихтуристичнійтуристичноготуристівУкраїниУкраїніУкраїнуцьогочерез
Previous Post

Жителі Кіровограда проти перейменування міста, – опитування

Next Post

Україна з Росією, давайте спробуємо не мити мимо…

Next Post

Україна з Росією, давайте спробуємо не мити мимо...

Залишити відповідь Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

  • Інтерв’ю
  • Аналітика
  • Вектор дня
  • Вибір редактора
  • Ексклюзив
  • Інтерв’ю
  • Курйози
  • Відео
  • Фото
  • LifeStyle
  • Бізнес і фінанси
  • Екологія
  • За кордоном
  • Здоров`я
  • Культура
  • Наука
  • Події
  • Політика та право
  • Спорт
  • Суспільство
  • Технології
  • Прес-анонс
  • Рейтинги та огляди

Останні новини

Як «Москва» пішла на дно: в Києві презентували книгу про найгучнішу морську перемогу України

23.06.2025
Україна та майбутній американо-китайський світ

Україна та майбутній американо-китайський світ

18.04.2025

Мистецтво зшивати надію: історія та досягнення полтавської хірургії судин

02.04.2025

Розсилка новин

НАЙВАЖЛИВІШІ СВІТОВІ НОВИНИ ТА ПОДІЇ ДНЯ
Підпишіться на нашу розсилку, щоб отримувати щоденні оновлення безпосередньо у вашу поштову скриньку!

    Vector News

    © 2017 JNews - Crafted with love by Jegtheme.

    Використання будь-яких матеріалів, що розміщуються на сайті, дозволено лише за умови прямого посилання на сайт.
    При копіюванні матеріалів для інтернет-видань - обов`язкова наявність прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання. Посилання повинно бути розміщене в незалежності від повного чи часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) повинно бути розміщено у підзаголовку або у першому абзаці матеріалу.
    Редакція не несе відповідальності за зміст коментарів, залишених відвідувачами, а також за будь які зовнішні посилання, в тому числі рекламні, які ведуть на сторонні сайти.

    No Result
    View All Result
    • Ексклюзив
    • Інтерв’ю
    • Спецпроекти
      • Вектор історії
      • Рік жертв Великого терору
    • Огляди

    © 2017, МІА Вектор Ньюз. Всі права застережено.