Про зміни військово-політичної обстановки на Близькому Сході 12 – 18 квітня 2016 року
Серед країн Близькосхідного регіону, події в яких минулого тижня привернули увагу світової громадськості, були Сирія та Ірак. У Сирії 13 квітня відбулися вибори депутатів Народної ради (парламенту). І одночасно з ними в Женеві стартував черговий раунд міжсирійських переговорів по врегулюванню конфлікту в країні. В Іраку ж поступово поглиблювалася політична криза, яка значно дестабілізує обстановку в країні.
14-15 квітня в Стамбулі відбувся 13-й саміт Організації ісламського співробітництва (ОІС). Учасники форуму прийняли «План дій 2016-2025», декларацію по Палестині, підсумкове комюніке й Стамбульську декларацію. Основна увага в цих документах приділена питанням економічного розвитку в країнах ОІС, ситуації в конфліктних зонах близькосхідного регіону, а також програмі допомоги державам ісламського світу, які не входять в організацію. ОІС також висловила стурбованість діями Ірану щодо країн-членів організації й інших держав (Бахрейн, Ємен, Сирія, Сомалі), а також «підтримкою» Іраном тероризму.
Саміт засудив напади на диппредставництва Саудівської Аравії в Ірані. Учасники зустрічі висловили «серйозне занепокоєння через тривале насилля й кровопролиття» в САР і підкреслили «необхідність збереження єдності Сирії, її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності». ОІС засудила ліванську «Хізбаллу» «за поширення тероризму й дестабілізацію обстановки» в країнах регіону, але не включила угруповання у свій «чорний список». Іран бойкотував заключне засідання саміту на знак протесту проти антиіранських статей в підсумковій заяві.
У Сирії військова обстановка минулого тижня помітно загострилася. Перш за все, це стосується району міста Алеппо на півночі країни. Тут екстремістське угруповання «Джебхат ан-Нусра» зосередило кілька тисяч своїх бойовиків з метою переходу в наступ, щоб перерізати дорогу між Алеппо і Дамаском. «Тому всі дії сирійських військ були спрямовані на зрив планів бандформувань». За офіційними повідомленнями керівництва Сирії, штурм Алеппо сирійською армією не планується. Водночас на півночі провінції Алеппо велися бої між силами «Ісламської держави» і загонами різних повстанських угруповань, включаючи сирійських курдів. США звернулися з проханням до Росії допомогти домогтися припинення наступу сил Б. Асада на опозицію в Алеппо, що ставить під загрозу перемир’я в країні. Російська сторона заявила, що військові дії сирійської армії є відповіддю на атаки терористичних угруповань.
Крім Алеппо бойовики «Джебхат-ан-Нусра» атакували позиції ЗС САР в провінціях Ідліб, Хама і Латакія. Разом з тим, загони ІД і «Джебхат ан-Нусра» ведуть бойові дії один проти одного в передмістях Дамаска.
Минулого тижн турецька армія завдавала вогневі удари по цілям ІД на півночі Сирії у відповідь на обстріли бойовиків цього угруповання. Туреччина не припиняє постачати терористам «Джебхат ан-Нусра» зброю і навчених бойовиків.
Загалом у багатьох районах Сирії дотримується режим припинення бойових дій. Триває процес примирення ворогуючих сторін і доставки гуманітарної допомоги в оточені міста й райони.
13 квітня в Сирії відбулися парламентські вибори, організовані владою Дамаска. Голосування відбулося тільки в контрольованих ними районах. За 250 місць у Народній раді боролися понад 3 500 кандидатів. Явка виборців склала 57,5% (близько 5 із 8,8 млн зареєстрованих для голосування громадян). За офіційними даними, проурядовий блок «Національна єдність» на чолі з партією Баас одержав 200 місць. Провідні фракції опозиції, а також курди вибори бойкотували й результати не визнають.
В Іраку ж політична криза продовжує загострюватися. При цьому боротьба за владу в країні фактично відсунула на другий план військові зусилля по боротьбі з «Ісламською державою». Через розкол у парламенті через склад нового кабінету його робота фактично виявилася дезорганізованою.
Ще в лютому прем’єр-міністр Х. аль-Абаді оголосив про намір змінити склад уряду для боротьби з корупцією, призначивши міністрами позапартійних технократів. Але проти цієї реформи виступають партії парламентської більшості, які можуть контролювати кабінет міністрів через систему міжконфесійних квот. 12 квітня Х. аль-Абаді представив депутатам новий список міністрів, однак 14 квітня Палата представників замість розгляду питання про уряд проголосувала за відставку її голови С. аль-Джубурі й обрала нового спікера. Сам С. аль-Джубурі оголосив результат голосування незаконним через відсутність кворуму. Спроби лідерів найбільших політичних блоків знайти вихід із ситуації поки не привели до яких-небудь позитивних зрушень. Тим часом у Багдаді й інших містах проходять демонстрації, учасники яких виступають на підтримку реформи влади й проти корупції в країні.
Іран минулого тижня відвідала Верховний представник із закордонних справ і політики безпеки Євросоюзу Ф. Федеріка Могеріні. Перед візитом до Тегерана вона сказала, що ЄС налаштований на продуктивну співпрацю з Іраном. За підсумками візиту сторони домовилися про співпрацю в галузях економіки, енергетики, транспорту, нафти і газу, розширення експорту сучасних технологій в ІРІ, а також про співпрацю в області мирного атома й дійшли згоди про розширення наукового й культурного обміну. За словами Ф. Федеріка Могеріні, ЄС вважає, що ракетна програма Ірану не відноситься до ядерної угоди від липня 2015 року, а Іран дотримується своїх зобов’язань щодо ядерної угоди.
Анкара й Тегеран домовилися повернутися до добросусідських стосунків і підвищити рівень політичного діалогу між двома країнами, про що заявив 16 квітня президент Туреччини Р. Т Ердоган за підсумками візиту в республіку президента Ірану Х. Роухані. Зі свого боку, Х. Роухані заявив, що «Іран може стати гарантом енергетичної безпеки Туреччини й повністю задовольнити її потреби в газі й нафті».
За матеріалами Інституту Близького Сходу і зарубіжних ЗМІ.
Підготував Марсель БОНДАРЧУК
