Кілька років тому світ ніби сказився: дорослі й діти почали стріляти з рогатки птахами по свинях. Завдання гравця – не дати свиням винести за межі комп’ютерного екрану яйце. При цьому пташки «поводяться» як кулі, петарди, протитанкові гранати та балістичні ракети. Словом, відрада офісного планктону в невдалий день…
Подібні «епідемії» захоплення примітивними та, водночас, дотепними іграми прокочувалися й раніше. Та ця переросла у всепланетарну. Гра від фінської компанії Rovio не лише заполонила екрани електронних пристроїв. Вона розвивалася, розгалужувалася, пародіюючи то «Зоряні війни», то «Трансформерів», перетворювалася на мультсеріали у стилі «Том і Джеррі» чи «Оггі та кукарачі»…
Урешті, «сердитих птахів» полюбили мільйони хлоп’ят і дівчаток, які мають доступ до комп’ютера чи смартфона, та щиро зненавиділи їхні батьки, яким стало важче обмежувати «ігровий час» і зовсім нестерпно – щодня вислуховувати монологи своїх чад про найефективніші методи підриву свиней.
Нещодавно творці гри вирішили примирити батьків і дітей у цьому болючому питанні. У спілці з Columbia Pictures та SONY фіни зняли повнометражний 3D-мультик «Angry Birds у кіно».
Режисерский дует Фергал Рейлі (знімав «Мінлива хмарність, часом фрикадельки») і Клея Кейтіса (брав участь у створенні мультиків «Вольт» і «Ральф») не підкачав. Простий, як п’ять копійок, проте добротний, логічний і цілком зрозумілий дітям сюжет наповнила якісними діалогами по-справжньому «зоряна» команда акторів. Аби зіграти в цій стрічці, необхідно було пред’явити, як мінімум, «Емі». Назву лише два прізвища: Шон Пенн (володар двох «Оскарів» за кращі чоловічі ролі, призер Каннського, Венеціанського і Берлінського кінофестивалів) і Пітер Дінклейдж (має «Золотий глобус» та «Емі», нині грає Тіріона Ланістера у «Грі престолів»).
Рекламна кампанія – теж, свого роду, виняткова. Її апофеозом стало «призначення» головного персонажа – червоного птаха Реда – Почесним послом ООН з нагоди Міжнародного дня щастя. Навіть церемонія відповідна пройшла: у штаб-квартирі ООН, за участю генсека Пан Гі Муна. Об’єднані Нації ще й серію поштових марок, присвячених Реду, видали.
Отакою непростою виявилася передісторія цієї стрічки. Що ж до моїх вражень від неї самої…
Це однозначно хлоп’ячий мульт. Він – хуліганський, викличний, на грані дитячої пристойності (чого варта сцена пробудження орла, яку можу порівняти лише зі сценою виведення з кріосплячки Остіна Пауерса!), а головне – сатиричний. Дорослі, знайомі з американською мас-культурою та побутом, оцінять терапевтичні курси з управління гнівом, йогу для пташок – майбутніх мам, вже згаданого білоголового орла (це не абищо, а символ свободи, зображений на гербі США!) – підтоптаного й зовсім-зовсім негероїчного, канібалізм свиней (так, так, вони їдять яєчню з сосисками й БЕКОНОМ!) а також відверте висміювання силуваної приязні та нещирої доброзичливості, загальноприйнятих у згаданій країні.
Можна з певністю говорити, що мультик юному глядачеві сподобається. Щодо старшого сегменту – то з українською ж аудиторією все не так однозначно, адже левову частку підтексту важко розпізнати – занадто він американський. Хоча… Українську озвучку пернатих і свинських ватажків здійснила команда «95-го кварталу». Оксамитовий розкотистий баритон Зеленського, зданий напрокат невдасі й мізантропу Реду, а також вдала, на мій погляд, «локалізація» жартів цілком варті того, щоб піти в кіно.
А діти точно вимагатимуть продовження – творці фільму в цьому впевнені, адже вже давно заявили, що планують випустити цілу трилогію…
Дарина Плотнікова, «Вектор ньюз»
.
