Без перебільшення можна сказати, що події останніх днів у Туреччині повністю затьмарили всі інші, які відбувалися в регіоні минулого тижня.
Туреччина
У Туреччині група військових у ніч із 15 на 16 липня почала спробу державного перевороту, яка швидко закінчилася провалом. Уже до середини ночі ініціатива впевнено перейшла до прихильників президента країни Р. Т. Ердогана. Ранком більшість путчистів почала здаватися владі, а ситуація в Анкарі й Стамбулі, де відбувалися основні події, стала поступово нормалізуватися. Путчистів не підтримала більша частина турецької армії, де виявилося багато прихильників Ердогана. Важливу роль зіграла й масова підтримка влади жителями Стамбула й Анкари. Крім того, організатори заколоту не мали підтримки серед провідних політичних сил Туреччини. Сама ж спроба скинути чинну владу була вкрай погано організована, керівники заколоту переоцінили свої сили й можливості, не змогли ізолювати керівництво країни.
Влада ж оперативно організувала відсіч путчистам, які були швидко витиснуті із захоплених ними будинків медіацентрів у Анкарі, міських районів і аеропорту ім. Ататюрка в Стамбулі, деяких військових об’єктів. До середини дня 16 липня уряд повсюди контролював ситуацію в країні. Виконуючим обов’язки начальника генштабу ЗС Туреччини був призначений генерал У. Дундар, який повідомив, що заколот підтримали «деякі бронетанкові частини, ескадрильї ВПС і жандарми», але «вище військове командування виступило проти перевороту». Можливим лідером путчистів називають колишнього головкому ВПС Туреччини генерала А. Озтюрка. Під час зіткнень, бомбардувань і обстрілів під час заколоту загинуло понад 290 осіб, (у тому числі понад 100 путчистів), 1440 осіб одержали поранення.
Президент Р. Т. Ердоган у своїй заяві від 16 липня охарактеризував спробу перевороту як зрадництво й «зраду Батьківщини», пообіцяв суворо покарати призвідників перевороту й провести чистку в армії. За словами Ердогана, «група путчистів, які зазіхнули на єдність націй, одержала вказівки від своїх ватажків, які проживають у США». В Анкарі організатором заколоту назвали мешканця США, ісламського опозиційного політика Ф. Гюлена. Але сам Гюлен засудив спробу перевороту й відкинув обвинувачення в причетності до нього. Ердоган закликав США видати Гюлена турецькій владі. Держсекретар США Дж. Керрі в розмові з главою МЗС Туреччини А. Чавушоглу заявив про готовність Вашингтона сприяти Туреччині в розслідуванні обставин, які призвели до спроби військового перевороту, але при цьому турецька влада має підтвердити доказами свої обвинувачення на адресу Гюлена в причетності до організації заколоту. На екстреному засіданні турецького парламенту, яке відбулося 16 липня, лідери трьох основних опозиційних партій висловили солідарність із урядом і підтримали зусилля влади по придушенню заколоту й нормалізації ситуації в країні. В Анкарі, Стамбулі, Ізмірі 16 і 17 липня відбулися багатотисячні мітинги й маніфестації противників путчу.
У Туреччині зараз проводяться масові арешти осіб, обвинувачуваних у причетності до заколоту. Загальне число затриманих склало понад 6 тис. осіб, у тому числі 2839 військових, включаючи 52 високопоставлених офіцерів армії. Усі організатори невдалої спроби військового перевороту в країні затримані, заявило 17 липня командування турецької армії. Крім того, турецьке керівництво відсторонило від займаних посад загалом 2745 суддів, у тому числі 5 членів Вищої судової ради країни. Арештовано понад 420 співробітників прокуратури й суддів.
Разом з тим, повідомляється, що арештів зазнають не тільки путчисти, «але й абсолютно не причетні до перевороту критики Ердогана». Розглядається питання про застосування смертної кари до учасників путчу. У країнах Заходу видні політичні діячі заявляють, що спроба перевороту не дає турецькому президентові «карт-бланш на проведення зачисток у країні» і закликають до дотримання законності при розслідуванні справи про заколот. Влада Туреччини на добу призупинила використання США і їхніми союзниками бази ВПС Інджирлик для нанесення авіаударів по позиціях «Ісламської держави» в Іраку й Сирії.
Спроба перевороту в Туреччині викликала осуд у багатьох країнах світу. На підтримку конституційних влади Туреччини висловилися керівники й помітні політики США, Росії, Німеччини, Франції, Італії, Китаю, Японії, Ірану, України, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Киргизії й інших держав. Ізраїль висловив надію на продовження процесу примирення з Туреччиною.
Сирія
Що стосується конфлікту в Сирії, то він був головною темою переговорів держсекретаря США Дж. Керрі з президентом Росії В. Путіним і главою МЗС РФ С. Лавровим, які відбулися в Москві 15-16 липня. За інформацією російських офіційних джерел, тема безпосередньої взаємодії військових Росії й США в боротьбі з тероризмом у Сирії на зустрічі Путіна з Керрі не фігурувала, а позиція Москви щодо долі президента САР Б. Асада на переговорах не змінилася. При цьому «як і раніше, поки залишається багато питань, пов’язаних з реальною взаємодією під час виконання операції в Сирії». Мета американо-російських консультацій полягала в «просуванні вперед спроб відновити загальнонаціональний режим припинення бойових дій у Сирії й створити умови, які дозволили б відновити переговори про політичний перехід між опозицією й режимом Асада». Обговорювалася також «необхідність посилення натиску» на терористичні угруповання ІД, «Джебхат ан-Нусра». За інформацією ЗМІ, за підсумками візиту Дж. Керрі до Москви сторони домовилися про конкретні кроки по Сирії. За словами Дж. Керрі, Росія й США почнуть здійснювати досягнуті домовленості в найближчі дні, і якщо їх пощастить реалізувати, то це змінить ситуацію в Сирії.
Президент Сирії Б. Асад переконаний, що зовнішня підтримка бандформувань у його країні, є «основною причиною продовження конфлікту в Сирії».
Інтенсивні бої ведуться в Алеппо на півночі САР. За наявною інформацією, 17 липня урядові сили замкнули кільце блокади навколо утримуваної бойовиками східної частини Алеппо. Бійці переважно курдських «Сил демократичної Сирії» продовжують бої з метою звільнення від бойовиків ІД міста Манбідж на північний схід від Алеппо. 16 липня сирійська армія й ополченці знову вибили бойовиків з міста Кінсаба на півночі приморської провінції Латакія.
Південний Судан
Напруженість обстановки в Південному Судані поступово знижується. Президент республіки С. Киїр 11 липня наказав негайно припинити збройні зіткнення в столиці країни Джубі, «продовжити пошук мирних шляхів урегулювання конфлікту», а також висловив готовність співробітничати з віце-президентом Р. Машаром, який знаходиться в опозиції, але також оголосив про готовність до перемир’я. Загалом протягом минулого тижня режим припинення бойових дій у Південному Судані дотримувався, причому Машар відкликав свої війська із Джуби, а Киїр оголосив загальну амністію всім учасникам недавніх збройних зіткнень у столиці й закликав Машара якомога швидше сісти за стіл переговорів для збереження миру в країні.
Ємен
16 липня представники уряду Ємену й шиїтські заколотники-хусити, а також лояльний до них Загальний народний конгрес відновили консультації по врегулюванню конфлікту в країні при посередництві ООН.
Іран
Влада Ірану виконала взяті на себе зобов’язання по погодженому рік тому Спільному всеосяжному плану дій по ядерній програмі (СВПД) Тегерана, заявив 14 липня президент США Б. Обама. На його думку, «усі шляхи Тегерана до одержання ядерної зброї залишаються закритими». Обама також відзначив, що «США й наші партнери по переговорах також у повному обсязі виконують свої зобов’язання по скасуванню пов’язаних з ядерною програмою Тегерана санкцій. Ми будемо продовжувати додержуватися своїх зобов’язань доти, поки Іран продовжує дотримуватися умов угоди. У нас ще є серйозні розбіжності з Іраном, але США, наші партнери й увесь світ стали більш безпечними завдяки СВПД». Водночас у Тегерані заявляють про незадоволеність темпами зняття санкцій у рамках угоди по атомній програмі й підкреслюють, що Іран може прив’язати подальше виконання своїх зобов’язань до зняття обмежувальних заходів з боку західних фінансових інститутів.
Туніс
Керівники основних партій і організацій Тунісу підписали 13 липня «Угоду Карфагена», яка покликана покласти початок процесу формування уряду національної єдності (УНЄ). Підписанню угоди передував тривалий діалог, під час якого обговорювалися основні напрямки роботи нового кабінету, а також його склад. Ініціатива створення УНЄ була озвучена 2 червня президентом Тунісу Б. К. ас-Себсі. За його задумом, у новий кабінет мають уввійти представники різних політичних партій, а пріоритетом політики УНЄ мають стати боротьба з тероризмом, корупцією й консолідація демократії в країні.
Бахрейн
17 липня Верховний адміністративний суд Бахрейну прийняв постанову про розпуск найбільшої опозиційної партії в країні – «Аль-Віфак» («Згода» – прим. автора), що представляє інтереси шиїтської більшості населення королівства. Також суд розпорядився про вилучення всіх коштів партії на користь держави. Раніше Верховний адміністративний суд Бахрейну ухвалив рішення про закриття всіх офісів «Аль-Віфак».
За матеріалами закордонних ЗМІ й Інституту Близького Сходу
Огляд підготував Марсель Бондарчук
