Менше двох тижнів залишилося до того, як закон № 3251 про зниження ставок акцизу на автомобілі з пробігом набуває чинності. У соцмережах українці вже збираються в групи, щоб «рвонути за дешевими тачками», і діляться посиланнями польських сайтів з б/у автомобілями.
Таким чином, ідея, кинута екс-прем’єром А.Яценюком, пережила блокаду в парламенті, уникла президентських виправлень, не одержала публічної страти від МВФ і продовжує хвилювати уми й гаманці громадян.
Ціна питання
На сьогодні ми маємо нормативно-правовий акт, який передбачає з 1 серпня 2016 року зниження ставки акцизу за кожен куб.см завезеного в Україну б/у автомобіля від 2 до 28 разів залежно від об’єму й типу двигуна:
– із двигунами об’ємом до 1000 куб. см – 0,102 євро (раніше – до 1,44 євро),
– із двигунами від 1001 до 1500 куб. см – 0,063 євро (раніше – до 1,76 євро),
– із двигунами від 1501 до 2200 куб. см – 0,267 євро (раніше – 2,44 євро),
– із двигунами від 2201 до 3000 куб. см – 0,276 (раніше – до 4,99 євро),
– із двигунами понад 3000 куб. см – 2,209 євро (раніше – до 4,99 євро).
Правда, є й обмеження: пригнати машину з Росії (країни-агресора) не вийде, авто до 2010 року (слабше за Євро-5) теж не можна. Купувати більше одного автомобіля протягом року – не можна, а при відчуженні такого авто раніше ніж за рік із моменту ввозу в Україну акциз доведеться сплатити по повній ставці.
Історія закону
Боротьба навколо закону №3251 про зниження акцизів у стінах парламенту тривала з моменту його реєстрації 12 квітня 2016 року. Верховна Рада в першому читанні проголосувала за документ мінімально необхідною кількістю голосів (226) і відправила на друге, із внесенням виправлень у комітеті. Як показує сайт Верховної Ради, у першому читанні документ підтримали 100 депутатів від фракції БПП і лише двоє було проти. Фракція “Народний фронт” дала 49 голосів і лише один Антон Геращенко утримався. «Опозиційний Блок» у повному складі ігнорував це голосування, і лише один голос був “за”. Фракція “Самопоміч” майже в повному складі голосувала “за”. Була підтримка й більшості від “Радикальної партії”, “Батьківщини”, позафракційних. І лише від групи “Відродження” був тільки один голос підтримки, а вся інша група не голосувала. Поки в комітеті працювали над законопроектом, автомобільне лобі спробувало не допустити набрання законом чинності. Депутат від “Відродження” Дмитро Святаш, пов’язаний із автомобільною корпорацією АІБ, вніс у парламент проект постанови про скасування закону про різке зниження акцизів на старі авто. Проект постанови № 3251-П був зареєстрований у Раді 2 червня.
Нагадаємо, що за регламентом спікер парламенту не може підписати прийнятий закон і направити його на підпис президенту для набрання документом чинності, поки не буде проголосований проект постанови про його скасування. Таким чином, вихід законопроекту №3251 за межі парламенту затягувався. Річ у тому, що Д.Святаш був засновником корпорації “Автоінвестбуд”, одного з найбільших гравців автомобільного ринку України. Компанія займається імпортом і дистрибуцією автомобілів. В одному з інтерв’ю, п. Святаш підтвердив, що вже кілька років як вийшов зі складу засновників АІБу, а свої дії по блокуванню зниження акцизу пояснив тим, що «у нього болить серце за український автопром». Але Верховна Рада провалила постанову Святаша й повторно проголосувала за трохи змінений Закон №325. Документ підписав спікер, і текст ліг на стіл до Президента.
Ще тоді ходили чутки, що Порошенко може внести в текст документа свої пропозиції або зауваження, тим самим заблокувавши вступ закону в дію й повернувши законопроект на повторний розгляд парламенту.
Умови Порошенка: що це було?
Документ після Верховної Ради потрапляє до Президента разом із публічними зверненнями й листами. У результаті суспільний резонанс і змушує Петра Порошенка підписати документ без внесення виправлень і доопрацювання. Водночас глава держави домовляється з представниками парламентських фракцій, що депутати внесуть деякі «слушні» президентські виправлення. Зокрема, Президент хоче, щоб кожен українець міг завезти лише одне авто протягом чинності закону (2019-й), а не по одному на рік. Бажаючі одержати машину за зниженими акцизами матимуть особисто її пригнати. А заборону відчуження купленого на пільгових умовах автомобіля Порошенко запропонував продовжити з 364 днів до дати кінця чинності закону. А якщо ні, то «зекономлений» акциз доведеться доплатити. Але депутати так і не розглянули виправлення Президента, а пішли на канікули.
Але не все так просто. Нагадаємо, що президентські виправлення відкладені, а не відкинуті, а до норм закону придивляються кредитори України, а їхнє слово – закон, суворіший за прийнятий у Раді.
Питання на мільярди: МВФ – проти
Місія МВФ почала свою роботу в Україні 11 липня, і майже відразу ж у ЗМІ «просочилася» інформація, що МВФ не задоволений пробуксовками в прийнятті декількох законопроектів і небажанням уряду піднімати пенсійний вік. Також у переліку причин затримки переказу чергового траншу назвали й зниження акцизу на б/у автомобілі. Згідно з підписаним меморандумом із МВФ, Україна не повинна вводити нові податкові пільги, які своєю дією знижують надходження до бюджету і, як наслідок, призводять до зростання бюджетного дефіциту. А зниження акцизу — це саме податкова пільга: з одного боку, зменшуються надходження в результаті зниження акцизу, з іншого боку, купуючи іноземні автомобілі, українці точно перестануть брати вітчизняні, що, у свою чергу, доб’є українського виробника, а йому й так не солодко.
За даними «Укравтопрому», у червні 2016 року на українських заводах було зроблено 428 автотранспортних засобів, що на 65,9% менше результату торішнього червня й на 27,6% менше показника травня цього року. Але із січня по квітень поточного року в Україну імпортували 34 421 автотранспортний засіб, що на 57% більше ніж за аналогічний період минулого року. Загальна вартість завезеного автотранспорту була оцінена митницею в 539 426 000 доларів, і це без зниження акцизу й інших пільг. У структурі автомобільного імпорту найбільше валюти було витрачено імпортерами на закупівлю легкових автомобілів – 410 500 000 доларів. Ці гроші пішли на закупівлю 23 884 легковиків. Таким чином, у річному вирахуванні зростання імпорту легкових авто склало 45%.
Депутати обдурили президента чи народ?
Таким чином, зниження акцизу на б/у автомобілі більше суперечить здоровому глузду, аніж вимогам МВФ. «Не можна робити запорожці, а їздити на Mercedes, давати роботу іноземним компаніям, а свої підприємства залишати без замовлень. Економіка такі країни завжди карає, такі народи не виживають», – вважає член Комітету Верховної Ради України з питань податкової й митної політики Олександр Кірш. За його словами, живуть ті країни, які хоча б споживають власну продукцію. Якщо ми своїми рішеннями даємо роботу іноземцям і добиваємо власний автопром, то ми вбиваємо себе. Ця політика недалекоглядна. «Якщо й знижувати акциз, то вводити обмеження: щоб люди самі їздили за автомобілями для себе, щоб не багато, а одне авто в одні руки, не для перепродажу, а для власного користування, щоб на цьому не спекулювали фірми», — певен нардеп.
Кірш також відзначив, що президентські виправлення закону (Законопроект № 4905) до закону № 3251 про зниження акцизів на б/у авто нардепи все-таки проголосують уже після канікул. «Думаю, президентські виправлення все-таки проголосують, нікуди не подінуться. Бо вони, принаймні, обмежують свавілля цього закону. Не розглянули, бо не було явки. Депутати просто не ходять на роботу. Крім того, сам факт прийняття цього закону говорить, що серед депутатів є популісти, яким аби тільки мати гарний вигляд між людьми», – говорить він.
Чекати чи дочекатися
Однак навіть той вигляд закону, який набуває чинності з 1 серпня, містить досить багато серйозних стимувань, щоб імпорт авто на його умовах не був масовим, говорить головред журналу «Гроші» Олександр Крамаренко. «Очевидно, МВФ просто зневажив цим податковим послабленням, швидше за все – в обмін на ті умови, які президент Петро Порошенко висунув під час підписання цього закону. Як відомо, він запропонував депутатам буквально протягом кількох днів після підписання “серпневого” закону внести в нього зміни — скоротити ліміт кількості ввезених авто з однієї штуки на рік до однієї штуки за час дії пільгового режиму. Ну, і звузити коло осіб, які ввозять, – розмитнювати може тільки той, хто буде потім авто використовувати (заборона на відчуження протягом року залишається). Депутати, як відомо, за більш важливими законами про прохання Петра Порошенка “забули”. Тож закон почне діяти з 1 серпня в режимі “1 авто в рік на 1 особу (фізичну або юридичну)”, а продавати протягом року не можна”. У найгіршому для українців випадку депутати повернуться до закону не раніше вересня. Або зроблять вигляд, що остаточно забули», – говорить Крамаренко.
Водночас міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив про можливість одержання траншу від МВФ уже в серпні. Він відзначив, що в переговорах між Україною й МВФ залишилося вирішити тільки технічні питання. “Є ще ймовірність, що рада директорів може відбутися в липні, є така ще ймовірність. Якщо це відбудеться в липні, значить, гроші ми одержимо на початку серпня. По МВФ у нас є попередній план – це 3-4 мільярди доларів у трьох траншах, і ми розраховуємо одержати всі три транші”, – сказав міністр. А якщо ні, то МВФ повернеться до українського питання після канікул наприкінці серпня.
На думку Крамаренка, таке потурання МВФ і наших євросусідам може пояснюватися не тільки небажанням напружувати уряд з досить-таки дріб’язкового приводу, але й тому, що вивезення старих авто зменшує навантаження на країни-експортери таких машин у сфері забруднення довкілля у зв’язку з їх утилізацією. «Екологічна» версія могла б пояснити, що відбувається, але має не занадто переконливий вигляд — ввозити по пільзі можна авто не старші 2010 року, тобто досить свіжі, з великим залишковим ресурсом. Такі авто, з екологічної точки зору, не викликають особливих проблем», – говорить він. Крамаренко вважає найбільш реальним сценарій, коли уряд тими чи іншими способами зробить зниження акцизу на б/у автомобілі непрацюючим. Або працюючим, але для дуже й дуже вузького кола покупців. Саме цю обіцянку й одержала місія МВФ, яка працювала в Україні. Цим же можна пояснити й олімпійський спокій кредитора.
Олексій Устиловський, спеціально для “Вектор ньюз”
