До кінця Олімпійських ігор у Ріо залишається менше тижня, а саму Олімпіаду ми майже не бачили. Справа в різниці часу між Україною й Бразилією. Але не в 12 годинах, які розділяють Ріо-де-Жанейро й Київ, а в сенсі ЧАСУ. Часу, який розділяє нашу країну й інший цивілізований світ у плані трансляцій, підготовки до них, знання виду спорту, який коментуєш, якихось супутніх цікавих історій, пов’язаних із ним або з атлетами. Нічого цього немає й близько. І від зміни місць доданків у керівництві Першого Національного сума його неуспіху протягом трансляцій Олімпійських ігор останні 25 років не змінюється.
Автора ще до початку ігор насторожив ось цей відеоролик.
І річ не в його «совковості» (оціночне судження – на смак і колір фломастери різні). Знайомі вони всі, правда? Рік у рік. Від Фелпса до Фелпса, від Бьорндалена до Бьорндалена… Прикро, що за весь цей час у світі з’явилися Ілон Маск, ІДІЛ, «Кримнаш», адронний коллайдер, Христина Вюрст, Гаррі Поттер, Brexit і багато іншого, а Перший Національний залишився таким, яким був. Прикро, що керівництво телеканалу (хто б це не був) нічого не може/не хоче вдіяти з якістю своєї продукції. За яку, ми до речі, платимо. Адже Перший Національний утримується за рахунок бюджету. І тому є монополістом.
Нехай так, не можете забезпечити якість трансляцій Олімпіади, то хоч забезпечте кількість показу українських спортсменів. Тим більше, що на каналі це голосно обіцяли на рівні перших осіб.
Наприклад, автор статті дуже хотів подивитися сутичку дзюдоїста Кеджау Ньябалі. І навіть не тому, що ім’я з прізвищем у нього нетипові для українця, а тому, що реально чудовий хлопець, який народився від нашої студентки Київського університету імені Шевченка і її великої африканської любові — тріольця з племені мандинг, що в Екваторіальній Гвінеї. І доля в нього дивовижна. Але Ньябалі нам так і не показали. Як і багато чого іншого.
А що у відповідь? Днями генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія, точно після цієї картинки із сайту “Трибуна” виступив із заявою на адресу ресурсу. Мабуть, подамо його повністю, щоб читачі самі відчули весь абсурд ситуації: «Руський мир» настільки щільно в’ївся в усе навколишнє, що ви маєте бути уважними втричі більше, друзі. Казна-що із назвою «трибуна» – із розширенням.ua, звичайно, бо ресурс є частиною спорт.ru, але, як і в багатьох випадках з медіа, прикриває морду маскою українства, через журналістів – громадян України, а також через українські домени – розганяє гівно, пов’язане з Олімпіадою. Як завжди раша й робить у цій війні – змішуючи частки перекрученої правди з відвертою неправдою (наприклад, дмитрокисельов), граючи на емоціях глядача, розчарованого не зовсім бажаними результатами – як ігор, так і трансляцій – гарантовано досягає мети: градус ненависті у нас росте. Не до них, а в нас до нас, між нами, усередині нас. Друзі, будьте уважні, прошу вас. Гігієна розуму не просто необхідність для нормальної людини в будь-який час, але й найважливіша частина опору їхній медіа-війні проти України», – написав Аласанія у Facebook.
Як ви, вважаєте, така заява — це нормально?
Цікаво, що в 2015 році Перший Національний відмовився транслювати молодіжний чемпіонат світу, бо один із спонсорів ФІФА – «Газпром». Тому читачам треба дуже радіти тому, що не Перший Національний транслює матчі Ліги чемпіонів, одним із головних спонсорів якої теж є «Газпром». І ще дуже хочеться вірити, що не Перший Національний транслюватиме чемпіонат світу з футболу. Бо ж, виходячи з такої логіки, він взагалі його не буде транслювати. Втім, до 2018 року ще треба дожити. У тому числі й керівництву Першого національного на своїй посаді.
Але ось що робити, наприклад, із народним депутатом Володимиром Ар’євим, — людиною, яку аж ніяк не можна запідозрити у «зв’язках із Росією». Глава постійної делегації України в ПАРЄ з приводу телетрансляцій Олімпіади написав буквально наступне: «Я від початку Олімпіади очікував, що ситуація зміниться, але тепер дозволю собі сказати: «UA:Перший» перевершив у непрофесіоналізмі свого попередника УТ-1. Зараз українські шаблісти боролися з росіянами, а вони показували зовсім інший двобій! І такий сюр є постійним. Наші перемогли росіян, а країна цього навіть не бачила! Цей парад профнепридатності коли закінчиться зрештою?» – написав Ар’єв у Facebook. Виходячи з логіки Аласанія, Ар’єв теж «прикриває морду маскою українства… через українські домени – розганяє гівно, пов’язане з Олімпіадою».
На сторінці Аласанія у Фейсбук прочитали ми й наступний пост.
Уже не знаємо, хто і яким снобом здається у всій цій історії, можливо, журналісти “Вектор ньюз” і самі мають вигляд «форкаючих», але автор статті мав необережність включити пряму трансляцію фіналу вісімок в академічному веслуванні. «Запрошений експерт — спортсмен, який добре знає предмет» говорила про що завгодно, але тільки не про боротьбу на дистанції. Із колегою-коментатором вони протягом всієї гонки навперебій обговорювали успіхи «укрАїнських спортсменів» на минулих олімпіадах. Захоплено згадували прізвища олімпійців – героїв минулих олімпіад. Навіщо? Кому це потрібно? У цей момент? Іноді, відволікаючись на гонку від ностальгічних спогадів, експерт говорила, що найкращі шанси на перемогу тут мають американці й німці. А насправді головними претендентами були англійці, які й перемогли на цій дистанції. На п’ятій олімпіаді підряд! Але це так, до слова. Вважайте автора теж «снобом, який прикрив морду маскою українства й розганяє через українські домени – гівно, пов’язане з Олімпіадою».
Насправді шанувальникам спорту немає ніякого діла ні до Ар’єва, ані до Аласанії, ані до трансляцій Олімпійських ігор на Першому Національному. Вони дивляться трансляції зовсім на інших телеканалах (у тому числі й російських) і одержують справжнє, а не «патріотичне» (якого, судячи з того, що пишуть люди про Перший національний, презирливо називаючи його «утеодин», теж немає) задоволення. Справа ж, насправді, не в них, а в тому, що допоки Україна не навчиться любити спорт, а не себе в спорті, успіхів у неї не буде. Як у спортивних трансляціях, так і в спорті самому. Досить подивитися на загальнокомандний залік Олімпіади в Ріо.
Втім, це вже зовсім інша історія…
Яку, сподіваємося, можна буде виправити до наступних олімпійських ігор, які відбудуться в Азії: Пхенчхан (зимові в 2018 році) і Токіо (літні в 2020 році). Різниця в часі з ними, на відміну від Ріо, до речі, буде всього шість годин. Україна ж має шанс позбутися РІЗНИЦІ в ЧАСІ між собою й іншим цивілізованим світом.
Чи використає вона це? Чи так само продовжить боротися з тими, хто проти «укрАїнства» на Першому Національному?…
Костянтин Ніколаєв, “Вектор ньюз”
