Увага всього світу минулого тижня була прикута до подій, пов’язаних із Сирією. 10 вересня 2016 року Росія й США в результаті тривалих і складних переговорів у Женеві нарешті дійшли згоди щодо сирійського врегулювання, погодивши план дій, який складається із п’яти документів, зміст яких офіційно не розголошується через деяку особливу інформацію. Угода набуває чинності з 12 вересня.
Сирія
“Ми сподіваємося, що за домовленістю про припинення вогню в Сирії почнеться довгостроковий мир і політичний процес урегулювання конфлікту, сказав міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу. За його словами, домовленість про припинення вогню в Сирії на період свята Курбан-Байрам є шансом для сирійського народу. «Сподіваємося, що ситуація в Сирії, Лівії, Іраку і Ємені стабілізується й запанує атмосфера довіри», — сказав Чавушоглу.
Отже, керівникам зовнішньополітичних відомств Росії й США – С. Лаврову й Дж. Керрі — пощастило домовитися про припинення вогню в Сирії з 12 вересня, створення спеціального російсько-американського центру для розмежування сирійської опозиції й терористичних угруповань, розмежуванні районів дій ВКС РФ і ВПС США, забезпечення гуманітарного доступу в Алеппо. Росія й США закликали всі сторони взяти на себе зобов’язання дотримуватися режиму перемир’я, що «передбачає припинення будь-яких воєнних дій, у тому числі повітряні бомбардування». Глава МЗС РФ С. Лавров пояснив, що «ми зробимо все, щоб сторони конфлікту, на які впливають РФ і США, зробили відповідні кроки». У рамках угоди розроблені й набувають чинності процедури реагування на порушення перемир’я, поставок гуманітарної допомоги, комерційних і цивільних вантажів.
«Пробний» період перемир’я триватиме сім днів, потім мають початися подальші кроки по стабілізації ситуації «на землі». Спеціальний російсько-американський центр (буде створений пізніше) займеться «практичними питаннями розмежування терористів і помірної опозиції, а також їх поділу». Розмежування терористів і опозиції закріплене в угоді як пріоритет, а держсекретар Дж. Керрі підтвердив готовність США почати відповідну роботу. Після відділення терористів від опозиції почнеться знищення перших силами ВКС РФ і ВПС США. Також погоджені райони, «у яких такі удари будуть скоординированно наноситися, і в них, за домовленістю із сирійським керівництвом, братимуть участь тільки ВКС РФ і ВПС США». РФ і США підтвердили необхідність якнайшвидшого поновлення діалогу Дамаска й опозиції, а також закликали інші країни, насамперед ті, що входять до Міжнародної групи підтримки Сирії (МГПС), впливати на сторони конфлікту, на які вони мають вплив, з метою виконання домовленостей. Женевські угоди будуть представлені членам МГПС і РБ ООН найближчим часом. Водночас, як заявив Лавров, «стовідсоткових гарантій (реалізації угоди по Сирії) ніхто дати не може, занадто багато гравців залучені до цього процесу».
Уряд Сирії заявив про свою згоду на перемир’я «з гуманітарних міркувань». Опозиційний Вищий комітет з переговорів (ВКП) повідомив, що підтримає домовленості по встановленню режиму припинення вогню в тому випадку, якщо урядові сили будуть його дотримуватися, а також запевнив, що групи помірної опозиції дистанціюються від терористів у Сирії. Водночас опозиціонери висловили сумніви, що угода між РФ і США буде виконуватися, а «помірне» угруповання «Ахрар аш-Шам» відмовилося дотримуватися перемир’я. Немає єдності з цього питання й у різних фракціях Сирійської вільної армії. У Пентагоні заявили, що почнуть військове співробітництво з РФ у Сирії після виконання Москвою зобов’язань, узятих нею в рамках досягнутих у Женеві домовленостей. США направили сирійським опозиціонерам листа, у якому наполягають на дотриманні ними умов нового перемир’я й повідомиляють, що продовження співробітництва з терористичним угрупованням «Джебхат Фатх аш-Шам» загрожує повстанцям «важкими наслідками». Водночас повстанці мають право вживати заходів для самооборони у випадку поновлення авіанальотів, у тому числі сирійської й російської авіації. Російсько-американські домовленості підтримали Туреччина, Іран, країни Заходу, ООН, багато арабських країн і ліванська «Хізбалла».
По оцінках експертів, ті сили, «від яких залежить втілення угоди в життя, не вірять одна одній». При цьому США «мають переконати безліч розрізнених, слабких угруповань, які мають яскраво виражений локальний характер, що вони мають відмовитися від кооперації із найпотужнішою збройною силою, яка протистоїть Б. Асаду. Точно так саме Росія має переконати сторону Асада в необхідності виявляти стриманість», коли влада в Дамаску має «мінімальний контроль» над багатьма угрупованнями, що воюють на їхній стороні. І все-таки угода від 10 вересня «дає слабку надію на закінчення кровопролиття» у Сирії.
Тим часом у різних районах САР тривали бойові дії проурядових сил із формуваннями бойовиків екстремістських угруповань. Найзапекліші бої відбувалися в Алеппо на півночі країни, де армія й ополченці 9 вересня повернули контроль над районом Рамусе й деблокували південний в’їзд у місто. У наступні дні бої в Алеппо тривали, тому що й армія, і бойовики намагалися захопити більш вигідні позиції до початку перемир’я. На сході провінції Алеппо турецька армія й загони сирійської опозиції вели наступ в напрямку міста Ель-Баб, яке вважається одним із головних опорних пунктів бойовиків «Ісламської держави». Туреччина висловила готовність провести спільну зі США операцію по звільненню міста Ракка від бойовиків ІД, але без участі загонів сирійських курдів. Президент Туреччини Р. Т. Ердоган заявив, що його країна повністю захистить свій кордон із Сирією й не дозволить створити терористичний коридор.
7 вересня опозиційний ВКП представив план політичного врегулювання конфлікту в Сирії, знову виключивши можливість знаходження при владі й надалі президента Б. Асада.
Туреччина
Складна обстановка зберігається в Туреччині. Влада країни продовжує кампанію репресій і переслідувань відносно можливих прихильників опозиційного ісламського проповідника Ф. Гюлена й осіб, причетних до спроби державного перевороту 15-16 липня.
Минулого тижня командування ВПС Туреччини відсторонило від виконання посадових обов’язків 73 військовослужбовців, підозрюваних у зв’язках із «Терористичною організацією фетхуллахістів» (ФЕТО) Гюлена. Прокуратура в Стамбулі видала ордери на арешт 85 осіб, у тому числі трьох генералів і 43 офіцерів, підозрюваних у зв’язках із Гюленом. Повідомляється про затримку 105 армійських імамів за підозрою в причетності до липневого путчу. Влада Туреччини також заарештувала 6 бізнесменів, підозрюваних у зв’язках з ФЕТО. Усього на сьогоднішній день під арештом знаходяться 16 тис. осіб, обвинувачених у зв’язках із організаторами перевороту.
У провінції Хякари на південному сході країни проводиться масштабна операція проти бойовиків сепаратистської Робочої партії Курдистану (РПК). Президент Р. Т. Ердоган заявив, що вона є найбільшою в історії країни. На його думку, РПК активізувала свою діяльність, щоб перешкодити операції «Щит Євфрату», яку ЗС Туреччини проводять на півночі Сирії. Влада Туреччини відсторонила від роботи 11,5 тис. учителів, підозрюваних у зв’язках із РПК. 11 вересня Анкара ввела пряме управління в 28 місцевих адміністраціях (змістивши їхніх народно обраних глав) на південному сході Туреччини, де компактно проживають курди, що викликало там безладдя.
8 вересня в Лондоні відбулася зустріч міністрів оборони США й Туреччини Е. Картера й Ф. Ишика. Картер подякував Ф. Ишику за допомогу в боротьбі з «Ісламською державою» у Сирії й запевнив його «у твердій підтримці США зусиль Туреччини по зачищенню своїх кордонів від бойовиків ІД». Картер також «підтвердив свою підтримку довгострокового стратегічного партнерства між США й Туреччиною» і пообіцяв, що Вашингтон «продовжить стояти пліч-о-пліч із Анкарою проти загальних загроз». США в цілому не мають претензій до дій Туреччини по боротьбі з ІД на території Сирії, заявив глава Центрального командування ЗС США генерал С. Таунсенд.
Іран
5 вересня Іран і Великобританія завершили процес нормалізації дипломатичних відносин через майже п’ять років після обопільного закриття посольств. Великобританія вперше з 2011 р. призначила посла в Ірані. «Підвищення рівня наших дипломатичних відносин дає нам можливість почати вести переговори з багатьох питань», — заявили в Лондоні. Іран не готовий обговорювати заморожування видобутку нафти на запланованій у вересні зустрічі країн-членів ОПЕК, заявили в Тегерані. Приєднатися до угоди ІРІ зможе лише після того, як видобуток вийде на досанкійний рівень, тобто перевищить 4 млн барелів на добу, що, як вважають іранці, відбудеться не раніше кінця 2016 — початку 2017 року.
10 вересня Росатом почав будівництво другої черги АЕС «Бушер-2» в Ірані. Будівництво третього блоку іранської АЕС у Бушері за участю Росії почнеться в 2018 році.
Президент ІРІ Х. Роухані 7 вересня закликав ісламський світ покарати Саудівську Аравію за вчинені злочини, нагадавши про торішню трагедію в КСА, коли загинули сотні прочан. Це, за словами Х. Роухані, сталося «через бездіяльність і некомпетентність осіб, відповідальних за проведення хаджу». Х. Роухані вважає, що «якби проблема із саудівським урядом полягала тільки в обмеженні хаджу, можливо, ми б знайшли рішення. Але, на жаль, цей уряд чинить злочини в регіоні й, підтримуючи тероризм, проливає кров мусульман в Іраку, Сирії, Ємені». Раніше, 5 вересня, верховний лідер ІРІ А. Хаменеі закликав переглянути правила доступу до мусульманських святинь — Мекки й Медини. Верховний муфтій Саудівської Аравії А. Аль аш-Шейх у відповідь на звинувачення А. Хаменеі влади королівства в загибелі іранських прочан заявив, що іранці «не мусульмани». Муфтій відзначив, що звинувачення А.Хаменеі «недивні», оскільки іранці походять від зороастрійців і, отже, «не мусульмани».
Судан
Президент Судану О. аль-Башир оголосив 7 вересня про припинення збройного конфлікту в регіоні Дарфур на заході країни, який почався в 2003 році, і про відновлення там миру. Цей конфлікт забрав життя близько 300 тис. осіб, 2,5 млн осіб стали внутрішньо переміщеними. Аль-Башир повідомив про виконання мирної угоди з повстанцями в Дарфурі й оголосив амністію для всіх заколотників, які здалися владі. Але багато експертів уважають, що говорити про відновлення повного миру в Дарфурі передчасно, бо частина збройних угруповань у регіоні не склала зброю й не підписала угоду про мир.
Палестина
Високий суд правосуддя Палестини 8 вересня ухвалив перенести на невизначений строк вибори в місцеві органи влади на території, керовані Палестинською національною адміністрацією. Вердикт був прийнятий після гострих розбіжностей між рухами ФАТХ і ХАМАС по виборчих списках, а також на підставі поданого адвокатами позову, у якому вимагалося скасувати голосування, бо воно не відбуватиметься в Єрусалимі. ХАМАС відмовився підкоритися рішенню суду. Тим часом Ізраїль почав зводити захисний бар’єр на кордоні із сектором Газа, який на деяких ділянках іде під землю, щоб не дати можливості палестинським бойовикам прокопувати тунелі на ізраїльську територію.
12 вересня почалося одне з головних мусульманських релігійних свят Ід аль-Адха (Курбан-Байрам).
За матеріалами закордонних ЗМІ й інституту Близького Сходу
Огляд підготував Марсель Бондарчук
