Представництво Світового банку в Україні в рамках семінару «Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені» вирішило роз’яснити, що робити українцям, щоб не замерзнути в і зекономити на комунальних послугах
Перші осінні холоди й такий довгоочікуваний початок опалювального сезону не одного українця наштовхнули на думку, а чи не зомліємо ми, отримавши перші платіжки за комунальні послуги. Тарифи ж ростуть набагато швидше, аніж доходи середньостатистичного українця.
І ось Представництво Світового банку в Україні вирішило внести трохи ясності в такі важливі для нас теми, тим більше, коли й зима вже на носі. Усі їхні поради, роз’яснення й настанови прозвучали в рамках семінару «Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені».
Замість того, щоб лаяти владу й чекати на манну небесну, було запропоновано вдатися до цілком конкретних дій, які можуть дійсно щось змінити.
Ось п’ять головних уроків, які необхідно вивчити, щоб зберегти тепло в оселі й гроші в кишені.
Урок перший: загальноосвітній
Збільшення комунальних тарифів, мабуть, ніколи так не турбувало українців, як останні кілька років. Плата за житлово-комунальні послуги зросла в декілька разів, особливо в опалювальний період, а влада, здається, тільки радіє з цього. Усі ці захмарні ціни за «комуналку» пояснюються вкрай болісними, але, як виявилося, необхідними маніпуляціями на газовому ринку. Близько двадцяти років ціна на газ в Україні була політичною, а не ринковою. Паливо ми купували в Росії, контракти підписувалися на «найвигідніших» умовах, а корупційні схеми квітнули. Звісно, ціни у платіжках українців тоді були значно привабливішими, але то була лише невелика сума реальної ціни на газ. Решту продавцям енергії сплачувала держава за рахунок дотацій із Держбюджету, опосередковано витрачаючи ті ж сам гроші українців. Пік таких доплат припав на 2014 рік. І доплати ці склали близько 120 млрд гривень, що становило на той час близько 12 млрд доларів. Тоді ж Уряд був змушений піти на вкрай непопулярний крок і «відпустив» ціну на газ, піднявши тарифи до ринкових.
Встановлення ринкової ціни на газ стало початком масштабної боротьби з корупційними схемами на газовому ринку. Як наслідок, доплати за російський газ змінилися субсидіями. Тобто замість дотацій для всіх платників комунальних послуг уряд вирішив допомагати тим, кому це справді потрібною. А паливо відтепер Україна купує на європейському ринку, і його ціна виявилася значно нижчою ніж та, яку роками нав’язувала Росія.
Експерти підрахували, що встановлення єдиного тарифу на газ 6 879 грн за тисячу кубічних метрів, навіть після витрат на субсидії, цьогоріч зекономить для Держбюджету понад 80 млрд грн. Це вже досить вдалий результат, адже за останні десять років через штучне заниження ціни на газ Україна втратила 53 млрд дол. І останній факт: цього року на субсидії Уряд виділив 40 млрд грн. Це кошти, які надійшли до Державного бюджету від продажу українського газу. Якби ж влада й далі продовжувала просто «доплачувати» різницю, то витрати склали б 170 млрд грн. Погодьтеся, різниця у 130 млрд грн. держбюджету є суттєвою.
Урок другий: субсидія – це…
Перш за все, субсидія – це цільова адресна безповоротна державна допомога. Отримати її може більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу. Субсидія розраховується, виходячи з доходу зареєстрованих у будинку (квартирі) осіб і оформлюється на будь-кого з членів сім’ї. Не призначається субсидія тільки тоді, коли комунальні витрати не перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу. Інша причина відмови у наданні субсидії —здійснена покупка або оплата послуг на суму понад 50 000 грн протягом 12 місяців до звернення.Проте існують і винятки. Наприклад, 50 000 грн. людина могла витратити на лікування. Рішення про надання субсидії тоді буде прийматися спеціальною комісією. Інший приклад: у будинку зареєстровано двоє пенсіонерів і їхній син, який уже багато років працює в іншому місті. І якщо врахувати доходи сина, сім’я не має права на отримання субсидії. Таке питання теж може розглядатися комісією.
Слід наголосити й на тому, що субсидії розраховується окремо на опалювальний і на неопалювальний періоди. І якщо в літку розмір допомоги може бути досить незначним, то з початком опалювального періоду його збільшать, а обов’язкова плата одержувача субсидії залишиться незмінною.
Урок третій: план дій
Як зауважила експерт з питань соціального захисту Валентина Войтенко, програму субсидій зробили набагато доступнішою, а процес отримання допомоги надзвичайно простим.
Для отримання субсидії, необхідно подати лише два документи: заяву й декларацію про доходи.
Отримати бланки можна у місцевому органі соцзахисту, у соцпрацівника або у уповноваженого сільради. Електронні варіанти бланків з інструкцією для їх заповнення є на сайті Мінсоцполітики (розділ “Все про житлові субсидії”) і на сайті Кабінету Міністрів України. Такий же набір документів кожна українська сім’я може знайти у своїй поштовій скриньці.
Готові документи можна самостійно подати до місцевих управлінь праці й соціальної політики, сільських і селищних рад, або ж надіслати рекомендованим листом до органів соціального захисту населення за місцем проживання. Один із найпростіших варіантів — відправити через Інтернет.
Протягом кількох тижнів днів після отримання документів соціальна установа письмово повідомить про рішення з приводу надання допомоги та її розміру. Субсидія безповоротно призначається на 12 місяців, а не на півроку, як було раніше.
Якщо сім’я вже одержувала субсидію протягом 2015–2016 рр., то вона автоматично отримуватиме її наступного (2016–2017 рр.) опалювального сезону. Але одержувачі субсидій зобов’язані інформувати про зміни складу зареєстрованих осіб і їхній соціальний статус, про перелік отримуваних житлово-комунальних послуг і про умови їх надання, а також про купівлю товарів або оплату послуг на суму понад 50 тис. грн.
Щороку подавати нове звернення на субсидію мають орендарі й одержувачі субсидій на тверде паливо.
Урок четвертий: міфи про субсидію
За останній рік близько шести мільйонів українських домогосподарств отримали субсидії для сплати комунальних послуг. Ця цифра могла б бути значно більшою, зважаючи на складну економічну ситуацію в країні. Проте багато людей замість того, щоб брати до уваги офіційну інформацію, ладні повірити різним міфам, які найчастіше не відповідають реальності. Наприклад, наявність заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг не впливає на визначення права на призначення субсидії. Також не є перешкодою для оформленні субсидії майно – квартира, машина, трактор, корова, земельний пай. Під час розрахунку субсидії враховується дохід, який приносить це майно.

Слід також зауважити, що за останні два роки процес надання субсидій зазнав понад десять змін. Це означає лише те, що система працює й адаптується до обставин.
Урок п’ятий: енергозберігаючий
Субсидія, хоча і є чудовим способом зменшити плату за комунальні послуги, але ж надається не всім. Є ще один варіант дій для зменшення сум у своїх платіжках. І хоча він потребує певних інвестицій, ефект має довгостроковий. Називається цей спосіб енергомодернізація житла.
Саме енергомодернізацію житла позиціонують як єдиний правильний шлях, аби менше платити за комунальні послуги. За підрахунками, при правильних діях на комунальних платежах можна економити від 40% до 70%.
І для цього є щонайменше п’ять способів. Перш за все, економити до 50% на «комуналці» можна, лишень утепливши будинок. Звісно, варіант більш прийнятний для власників приватних садиб, а ось мешканці багатоквартирних будинків мають сподіватися на ОСББ й міську владу. На 15% менше можна платити, якщо замінити старі вікна на енергоефективні, а лічильник тепла дає змогу родині заощадити 20% сімейного бюджету. Якщо встановити ще й регулятор на радіатор, економія буде більш відчутною. Енергозберігаючі лампочки і датчики руху разом дають можливість платити за електроенергію на 70% менше. Ну, і останній варіант, який не потребує жодних фінансових затрат, — це економне використання води й правильне користування побутовими приладами.
Слід також зауважити, що водночас із системою субсидіювання Уряд впроваджує програму енергоефективності, яка в народі отримала назву «теплі кредити». Це безповоротна грошова державна допомога населенню, яка надається «Ощадбанком», «Укргазбанком», або «Укрексімбанокм». Українці мають можливість утеплити будинки до зими, замінити старий газовий котел на ефективніший, встановити лічильник на воду чи опалення коштом держави. Точніше, держава поверне частину кредиту на енергомодернізацію: 20% безповоротної допомоги на заміну газових котлів для населення, 35% для фізичних осіб на впровадження енергоефективних заходів: утеплення будинків, заміну вузлів обліку води й теплової енергії, встановлення вікон і 40% для аналогічних заходів ОСББ.
Також міська влада може прямо впливати на рівень ефективності котелень і на втрати в мережах міста і, відповідно, домогтися зниження тарифів, модернізуючи комунальну інфраструктуру. Щонайменше, на своєму рівні місцева влада має стимулювати встановлення приладів обліку й регулювання споживання. За різними підрахунками, у комунальних мережах втрати тепла сягають 20–45%, а води – 70%. Це і є той резерв, завдяки якому можна зменшити тариф, якщо взятися до модернізації мереж. У Польщі, скажімо, втрати у модернізованих на початку 2000-х років мережах становлять 3–4%.
Якщо ж підводити підсумок, то зараз Уряд пропонує нам два способи вплинути на плату за житлово-комунальні послуги. Перш за все, можна звернутися за субсидією. І водночас можна почати енергомодернізацію житла, що допоможе економити на платежах у майбутньому.
Знайти бланки для призначення субсидії й подати їх у електронній формі можна тут:
https://subsidii.mlsp.gov.ua/
А щоб дізнатися більше про тарифи, про субсидії й енергоефективність, заходьте сюди:
http://teplo.gov.ua/