Взаємне зближення незалежної України й Республіки Корея було динамічним, навіть стрімким. 30 грудня 1991 р. Республіка Корея визнала Україну, а вже 10 лютого 1992 р. між двома державами було встановлено дипломатичні відносини. Посольство Республіки Корея діє в Києві з листопада 1992 р., а українське в Сеулі – з жовтня 1997 р. Здавалось би – всього лише 25 років активного пізнання, зближення й взаємозбагачення. Але за історією кожного народу – корейського й українського – не століття, а тисячоліття розвитку, напрочуд подібного, вражаюче драматичного й цілеспрямовано мотивованого у своєму прагненні до свободи й незалежності.
Протягом 25 років відносини між нашими країнами інтенсивно розвивалися і, після процесу становлення, на сьогоднішній день характеризуються активною співпрацею як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені. Підтримується активний політичний діалог, розширюється торговельно-економічне співробітництво, зміцнюються культурні та гуманітарні зв’язки, взаємодія у сфері освіти і науки, створено і діють низка інституційних механізмів співробітництва, які відіграють важливу роль у поглибленні українсько-корейських взаємин.
Про все це йшлося 10 лютого 2017 року під час урочистого прийому з нагоди 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин Республіки Корея та України.
«Українсько-корейські відносини завжди характеризувалися спільними підходами до розв’язання актуальних глобальних проблем, включаючи нерозповсюдження, зміну клімату, боротьбу з тероризмом тощо. Україна завжди була активним прихильником встановлення миру на Корейському півострові. Підтримка Республікою Корея суверенітету й територіальної цілісності України добре відома. Корея має значні досягнення у реформуванні шкільної освіти й Україна зацікавлена у її досвіді, зокрема щодо формування нових державних стандартів», – заявила почесний гість заходу, Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Своєю чергою Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Лі Янг-Гу у своєму вітальному слові згадав з приємністю багатьох українців, що долучилися до активної розбудови українсько-корейських відносин, згадавши Президентів України Кучму Л. В. та Ющенка В. А., міністрів закордонних справ Зленка А. М., Грищенка К. І., Клімкіна П. А., голову ВР України Литвина В. М., керівників Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея – Васадзе Т. Ш. та Ларіна С. М., першого Посла України в Республіці Корея – Резніка М. Б. та інших.
Також пан Посол згадав про найбільші спільні досягнення за ці 25 років. Зокрема, у центрі досліджень і розробок Samsung працюють понад 600 висококваліфікованих українських фахівців у сфері IT. Десять швидкісних поїздів Hyundai Rotem курсують між головними містами України. POSCO Daewoo став одним з головних гравців на ринку експорту українського зерна.
Що ж стосується співпраці у майбутні 25 років, то на думку пана Лі Янг-Гу, слід дотримуватися трьох принципів: орієнтованість на цінності, на глобальність та на майбутнє. Орієнтованість на цінності – це спільне процвітання, інтеграція, та більш того – миротворчість. Орієнтованість на глобальність, яка будуватиметься на двосторонньому співробітництві, буде в подальшому розширюватися на Євразійському континенті, і далі – на глобальному рівні. Орієнтованість на майбутнє означає, що обидві сторони повинні співпрацювати на основі майбутніх глобальних тенденцій – ресурси продовольства, енергетики та води, зміна клімату, та четверта індустріальна революція на основі розвитку науки та технологій, та Євразійська інтеграція.
«Існує приказка, що бачення без дії – це лише мрії, а дії без бачення – це вже кошмар. Тому бачення та дії мають йти разом. У місті освіти і техніки – Харкові – можна створити нову “силіконову долину”, використовуючи досвід корейської технодолини Пангьо. У портовому місті Одесі можливо зробити другий Роттердам, так само, як у Кореї була створена особлива економічна зона Сондо. Львів стане одним з головних медичних хабів Європи. У київському Гідропарку можна створити другий острів Йоідо, який стане одним з найкрасивіших островів Європи. На річці Дніпро є можливості створити центр логістики і туризму, так само як у Кореї було втілено «Проект 4-х головних річок». У сільському господарстві, індустрії майбутнього, Корея може разом з Україною розвивати шосту індустріалізацію сільського господарства, яка включає фермерство, переробку продуктів, альтернативну енергетику, біотехнології, логістику, і туризм», – поділився своїми міркуваннями Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні.
