Понад чотири роки читачі політико-історичних детективів чекали появи нового гостросюжетного пригодницького роману про полковника Зорія.
Автором цього літературного образу є український письменник Анатолій Сахно, до слова – ветеран органів держбезпеки, полковник у відставці. На прохання шанувальників його таланту (а до них належить і автор цієї статті) романіст «розв’язав» сюжет свого попереднього твору й у книжці «Острів Хо. Поріг болю» знову повів у бій головного героя – Богдана Зорія.
Цікаво, що в книжці «Соло бунтівного полковника. Вершина», виданій за влади недоброї пам’яті колишнього зека, полковник (справжній) зробив основними негативними героями президента України, голову Служби безпеки, міністра внутрішніх справ, главу адміністрації президента, деяких упізнаваних олігархів. «Ще й більш того, – наголошує письменник, – вони постають у творі як страшенні негідники і злочинці, які під час подій на Майдані порозбігалися хто куди. Повторюся: це було написано задовго до Революції гідності». Автор не виключає, що в читачів «Острова Хо…» ототожнення літературних героїв з реальними особами може бути ще яскравішим і… болючішим.
Нагадаємо, що 2012 року побачило світ найперше видання роману під назвою «Вершина», перевиданого згодом як «Соло бунтівного полковника. Вершина». А свій новий твір Анатолій Сахно спробував написати так, щоб і читачеві, який абсолютно нічого не знає про попередній роман, було все зрозуміло – тобто митець намагався створити цілком самостійну за сюжетом оповідь. Водночас у передмові є особиста авторська порада – спочатку все-таки прочитати «Соло…», щоб глибше осягнути мотиви вчинків і характери героїв «Острова…», які майже всі перейшли до нового твору. Навіть більше, зазначає романіст, «ті самі герої (як дасть Бог) діятимуть і в наступному романі, який нині вже пишеться».
Через відомі події, що сталися останніми роками (Євромайдан, гібридна війна проти України), письменник дещо змінив своє ставлення до тих чи інших реалій суспільно-політичного життя, скоригував певні оцінки людських вчинків. Тому змінилися й деякі герої «Острова Хо…», когось не оминула мімікрія, пояснює прозаїк. У своєму творі автор навмисне обійшов деталі «чергової, і, з усього видно, не останньої революції – Революції гідності». Свідомо не пише Анатолій Сахно і про розв’язану Московією війну, хоч зізнається – йому повсякчас кортіло перескочити через цілу низку історичних подій і перейти до аналізу 2013–2016 років. Та спокусі він не піддався, хоч у майбутньому до теми війни, можливо, добереться, коли на неї можна буде поглянути з відстані років, бо так видніше, вважає автор.
Водночас на тлі нинішньої агресії сусідньої держави настирливо свердлить читацький мозок фраза одного з героїв нового роману: «Люди, які погодяться з тим, щоб їхні керманичі почали знищувати інший народ і самі візьмуть у цьому участь, заслуговують на знищення. І – жодного жалю. Крапка». Вагомість змісту наведеної цитати стане більш зрозумілою, навіть виправданою, коли читач ознайомиться зі змістом роману.
Серед сильних сторін книжок Анатолія Сахна – їхня гостросюжетність і, якщо так можна висловитися, правдиво змальовані ситуації, народжені уявою митця. Карколомні повороти в долях літературних персонажів чергового роману розгортаються на тлі детективної боротьби з наркобізнесом і не завжди вдалих спроб державних органів протидіяти небезпекам, що масштабно загрожують суспільству. Відчувається, автор глибоко й усебічно знає предмет мистецького дослідження. Він багато років служив у правоохоронних органах, а також у колишній Державній службі України з контролю за наркотиками, отож пише так, що читач беззастережно йому вірить.
Відомий правозахисник Семен Глузман, прочитавши перший роман полковника, зауважив: «Страшна в Анатолія Сахна вийшла книга. Зовсім не фантастична. Дивовижна книга: все придумано, а фантастики немає. Все – правда. Так ми живемо, так працюють наші спецслужби, найчастіше позбавлені совісті, честі й поняття патріотизму. Так живуть і керують країною наші владні мужі, нами самими приведені до цієї влади. Корисна книга. Книга, що протвережує. І ось ще дивна думка: колишній офіцер КДБ–СБУ Анатолій Сахно навчився всерйоз користуватися плодами демократії. Він – застерігає! Чи почуємо ми, звичайні українці, його застереження? Не впевнений…».
Як і в «Соло…», на шанувальників художнього слова знову чекають захопливі години переживань разом з дійовими особами, що живуть серед нас, обіцяє романіст: «Герої «Острова Хо» – це ми з вами, і тому судити самих себе мусимо значно суворіше й нещадніше, ніж судять нас інші». Водночас письменник нагадує: не все, що написано в книжці, насправді відбувалося, дещо автор нафантазував. І збіги з реальними подіями чи іменами людей можна вважати цілковитою випадковістю. Застереження не зайве, бо досвід показав, що в попередньому романі дехто з читачів «побачив себе, а дехто впізнав у інших героях тих осіб, яких автор зовсім не мав на увазі. Мабуть, не мав… І це пізнавання не завжди миналося авторові безболісно».
Розмірковуючи над тим, чому Анатолій Сахно знову повів у бій свого бунтівного полковника, автор цих рядків дійшов висновку: рано складати зброю та сидіти на дачі під шовковицею таким патріотам, як Богдан Зорій. Вершина влади – занадто гаряче місце, де можуть перекуватися мечі революції на рала бізнесу, а залізні патріотичні клятви переплавитися на щось цілком протилежне… Тож залишається актуальною й читацька оцінка, яку висловив ветеран Служби безпеки України генерал-полковник у відставці Василь Горбатюк щодо першого твору про Богдана Зорія: хочеться вірити, що зміст нового роману «стане для когось повчальним, а когось змусить замислитися і зупинитися на краю безодні прогресуючого цинізму».
Анатолій Сахно і далі рішуче настроєний на активну літературну творчість, тож не ставить крапку на «Острові Хо…». Як і раніше, він чекає на відгуки, оцінки та побажання читачів щодо подальшої долі його героїв. А герої (згадаймо визначення автора книжки) – це ми з вами, українці. Тому найперше й найголовніше побажання митцеві – доля його нових героїв, як і всіх українців, має бути щасливою.
Презентація роману «Острів Хо. Поріг болю» планується на кінець вересня цього року. Письменник обіцяє повідомити своїх шанувальників про місце й дату заходу вчасно.
Сергій Шевченко, «Вектор ньюз»
