Серед держав, які 6-8 серпня ц.р. взяли участь у міністерському форумі Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) на Філіппінах, Китай, який не є її членом, досягнув найкращого результату. Форум проходив за участі 10 членів та 16 країн-партнерів асоціації.
Незважаючи на опір В’єтнаму, якого підтримували США, Японія та Австралія, Пекіну вдалося схилити на свою сторону інших членів асоціації та включити до підсумкової заяви форуму формулювання, які вигідні Китаю. Для досягнення консенсусу члени АСЕАН уникнули суперечливих висловлювань, завдяки чому в кінцевому результаті у виграші залишились позиції китайської сторони.
Заснована в 1967 році п’ятьма країнами (Індонезією, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром і Таїландом) АСЕАН ставила за мету встановлення миру та стабільності в регіоні, прискорення економічного, соціального та культурного розвитку.
Створюючи асоціацію, країни-засновники не мали нічого спільного за винятком географічного перебування в Південно-Східній Азії та відчуття загрози перед поширенням комунізму з В’єтнаму та Китаю. Через півсторіччя, подвоївшись, із включенням до свого складу В’єтнаму, Брунею, Камбоджі, Лаосу та М’янми, нації залишаються культурно відмінними і на зовсім різних етапах економічного розвитку. Разом із тим, вони поділяють загальну мету роботи по регіональній стабільності та зростанню. За сукупним ВВП АСЕАН є сьомою економікою світу та займає третє місце за трудовими ресурсами. Очікується, що до 2030 року АСЕАН стане четвертим за важливістю регіональним економічним утворенням. Однак, як і інтеграція, прогрес був повільним та інколи непростим. Наразі, окрім окремих неврегульованих територіальних питань між країнами-членами, в регіоні посилюється суперництво між США та КНР за контроль над стратегічно важливим районом, через який проходить половина світового обсягу судноплавства, та в грошовому еквіваленті оцінюється від $3,5 до $5 трлн. на рік.
Сінгапур, Індонезія, Філіппіни, Таїланд тісно співпрацюють з США у сфері ВТС та розраховують на альянс з Вашингтоном, щоб протистояти активній позиції Пекіна. Разом з тим, наявність широких торговельних та інвестиційні зв’язків Китаю з країнами регіону дали йому можливість просувати свої інтереси під час форуму.
Як і очікувалося, одним з пріоритетних питань зустрічей в Манілі стали протиріччя по Південнокитайському морю. Суперечності загострилися під час підписання договору про загальні принципи переговорів по виробленню правил поведінки та підсумкового комюніке. В’єтнам наполягав на включення до документів пункту, який засуджує створення Китаєм штучних островів та зведення військової інфраструктури. Пекін рішуче виступив проти включення цього пункту і зумів схилити на свою сторону інших членів асоціації. В результаті Китай підписав з асоціацією документ про загальні принципи переговорів по виробленню правил поведінки, який, проте, не став обов’язковим для виконання. Це викликало розчарування у В’єтнаму, який зайняв більш жорстку позицію, ніж Бруней, Малайзія і Філіппіни.
Японія, США і Австралія також наполягали на тому, щоб кодекс поведінки в Південнокитайському морі був юридично обов’язковим. Вони випустили спільну заяву, в якій міститься заклик до припинення меліорації та мілітаризації і дотримання вимог міжнародної арбітражної комісії, яка в 2016 році винесла рішення проти Китаю. Пекін не прийняв та не визнав рішення суду та перевів це питання в двосторонню площину з Манілою, яка стала значно поступливішою після приходу до влади Родріго Дутерте. Малайзія та Бруней значно пом’якшили свою риторику проти Китаю, оскільки сподіваються на щедрість китайських інвестицій.
Без підтримки країн-членів, спроба В’єтнаму зробити кодекс поведінки юридично обов’язковим зазнала невдачі. Дії Ханою викликали роздратування Пекіна, внаслідок чого раптово була відмінена двостороння зустріч міністрів закордонних справ і китайські державні медіа вибухнули з критикою на адресу опонента. Китайська англомовна газета China Daily сказала, що В’єтнам намагається посіяти насіння ворожнечі, тоді як китайська державна урядова агенція Сіньхуа назвала Ханой “злодієм, що кричить – ловіть злодія”, маючи на увазі його власну діяльність щодо будівництва на островах Спратлі.
Наразі більшість учасників спору штучно розширюють площу утримуваних ними островів і зводять на них споруди, хоча західні ЗМІ з посиланням на аерофотозйомку стверджують, що Китай робить це найактивніше. Пекін намагається перешкодити газовому бурінню, яке здійснює Ханой, і як наслідок, судно “Deepsea MetroI”, яке виконувало роботи в концесії іспанської компанії Repsol зупинило свою діяльність та в серпні повернулося в малайзійський порт Лабуан.
Дії Китаю можуть підштовхнути його суперників, вважає Бхаван Джайпагас, журналіст англомовної гонконгської газети South China Morning Post. «Вашингтон пообіцяв посилити оборонні зв’язки з Ханоєм, а в 2018 році має намір направити американський авіаносець до країни – вперше після закінчення війни у В’єтнамі в 1975 році. Індія, яка має напружені відносини з Китаєм, у вересні 2016 року взяла на себе зобов’язання надати Ханою кредит в розмірі $500 млн. для співпраці в галузі оборони. Також Нью-Делі веде переговори про продаж свого ЗРК малої дальності «Акаш» В’єтнаму. Японія, найближчий регіональний суперник Пекіна, пообіцяла забезпечити Ханой шістьма новими патрульними катерами», – зазначає експерт.
Окремим пунктом порядку денного було питання денуклеаризації Корейського півострова. Міністр закордонних справ Китаю Ван І закликав усі сторони, залучених до ситуації навколо ядерної програми Північної Кореї, повернутися за стіл переговорів. На полях форуму він зустрівся з своїм північнокорейським колегою Лі Йон Хо. За словами Ван І, на зустрічі він заявив, що Пхеньян повинен дотримуватися резолюцій Ради Безпеки ООН та відмовитися від ядерних випробувань.
Росія намагалася використати форум для поглиблення співпраці з АСЕАН та налагодження відносин з США. Після зустрічі з Держсекретарем США Рексом Тіллерсоном Сергій Лавров розчаровано констатував, що досягти успіху не вдалося. Водночас, Росія відкрила постійне представництво при АСЕАН, затвердила Дорожню карту співробітництва, ухвалила концепцію щодо створення мережі аналітичних центрів АСЕАН-Росія.
Україна на форумі представлена не була оскільки не є членом цієї міжнародної асоціації, повідомили в прес-службі МЗС України. Разом із тим, МЗС оприлюднило заяву про прагнення подальшого співробітництва з країнами Південно-Східної Азії.
Таким чином, 50 років існування АСЕАН довели її життєздатність та, в цілому, ефективність з підтримання мирного співіснування та економічного розвитку країн-членів. Проте, асоціації вже складно досягати консенсусу в суперечливих питаннях. Протистояння між Китаєм та США знайшли відображення на позиції членів АСЕАН, які намагалися уникнути суперечливих формулювань. З одного боку, Китай, застосовуючи економічні та політичні важелі, крок за кроком вбиває клин між країнами-членами. З іншого – США, Індія та Японія намагаються протидіяти зростаючій експансії Китаю та роблять ставку на посилення співпраці у сфері оборони із своїми традиційними союзниками. Такі дії, очевидно, викликатимуть роздратування Пекіну, який з одного боку, буде збільшувати воєнну присутність а з іншого – поглиблювати партнерство з країнами регіону.
Юрій Пойта
