В Україні і за її межами не вщухають пристрасті навколо «звернень Петра Порошенка до ФСБ РФ», оприлюднених 13 січня 2018 року наближеною до Михайла Саакашвілі грузинською телекомпанією «Руставі-2». Мова йде про копії двох документів, датованих 3 лютого 2007 року: заяву П.Порошенка Директору ФСБ і його «зобов’язання» дотримуватись чинного законодавства РФ під час перебування на території Росії.
Адміністрація Президента України зреагувала миттєво, назвавши їх «низькопробною підробкою та фейком, виготовленим і закинутим телекомпанії Руставі-2 спецслужбою Росії», й звернувшись з проханням до ЗМІ «не поширювати фейкову інформацію, що носить явно замовний з боку країни агресора характер». Однак, у відповідь на це керівник «Руставі-2» Нодар Меладзе виступив із заявою, що телекомпанія не має сумнівів щодо достовірності цих документів.
З проханням прокоментувати ситуацію редакція «Вектор ньюз» звернулася до одного з ветеранів органів державної безпеки України, який погодився відповісти на питання на умовах інкогніто.
Ось відповіді генерала, котрий має досвід роботи в контррозвідвальних і розвідувальних підрозділах КДБ УРСР, а також СБ і СЗР України:
«Виходячи з досвіду організації роботи КДБ СРСР, яка в ФСБ РФ суттєво не змінилась, цілком погоджуюсь з оцінкою Прес-служби АПУ, що поширені документи дійсно є підробленими. Очевидно, що Петро Порошенко 2007 року не міг «регулярно відвідувати Санкт-Петербург, де мешкають батьки дружини його старшого сина Олексія» ще до того, як син 2013 року одружився на Юлії Аліхановій.
Але є ще низка ознак того, що це підробка.
По-перше, щодо реєстрації документів. Обидва вони зареєстровані як додатки до невідомого документу за вхідним номером 677 231 від 08.02.2007 року. На адресованій Директору ФСБ заяві хтось із високопосадовців цієї спецслужби, але явно не О.В.Бортніков, власноручно наклав промовисту резолюцію: «К материалам ДОР «Лолита». Тут слід пояснити, що «ДОР» є абревіатурою одного з видів оперативного обліку, прийнятих в КДБ СРСР і, очевидно, збережених в спецслужбах Росії – «дела оперативной разработки» (українською мовою «справи оперативної розробки»), а «Лоліта» – це його зашифровка.
Згідно з відомчими інструкціями, легалізовані матеріали про діяльність об’єктів оперативно-розшукових справ, як то пояснення, заяви, звернення тримались окремо від інших оперативних документів, у спеціальних папках чи конвертах. Для офіційних заяв, на кшталт «звернення Порошенка», взагалі існував окремий порядок реєстрації і реагування.
Утім, «звернення» і «зобов’язання» Петра Порошенка намертво вшиті й пронумеровані в ДОР «Лоліта», що є не тільки порушенням чинних вимог. Важко уявити собі, щоб хтось із керівників ФСБ РФ, наприклад начальник 5 Служби ФСБ РФ генерал-полковник Сергій Бесєда, який є куратором «українського напрямку», принизив себе настільки, щоб власноручно писати резолюцію на самому документі. Для цього до оригіналу прикладається супровідний документ, або відповідний «бетлик» – листочок, часом з окремою реєстрацією, на якому запопадливі помічники вже підготували проект, чи навіть декілька варіантів проектів резолюції. Тобто оригінал завжди залишався у первозданному вигляді.
По-друге. Професіонали можуть закинути мені, що «ДОР» в КДБ СРСР велись не тільки для викриття протиправної діяльності об’єкта, але й з метою створення умов для поступового залучення його до негласного співробітництва. Мова йде про так звані вербувальні ДОР. У таких випадках, «зобов’язання», «підписки», «розписки про отримання коштів» та інші матеріали, які використовувались для закріплення вербовки, могли не виділятись в окреме провадження, а долучались до «ДОР». Така практика дійсно існувала, але для особливої зашифровки об’єктів. То ж, чи варто зараз ФСБ РФ розшифровувати заходи, які вживались щодо П.Порошенка 2007 року, щоб у черговий раз виставляти себе на посміховисько перед усім світом? Невже чергова кампанія з дискредитації Президента України варта потенційними звинуваченнями у проведенні політики подвійних стандартів, коли об’єктом діяльності спецслужб ставав один з провідних політиків сусідньої держави? Бо усім зрозуміло, що за будь-яких обставин санкцію на заведення ДОР на іноземця такого високого рангу, яким 2007 року був П.Порошенко, давали перші очільники спецслужби за погодженням з вищим політичним керівництвом країни.
Безумовно, Кремль і під його керівництвом спецслужби РФ мріють і роблять все для того, щоб реалізувати в Україні варіант зречення Петра Порошенка з посади Президента України за аналогією з «ростовським втікачем». Але, аналізуючи викладені аргументи, більш правдоподібною видається версія, що до поширення «листів Порошенка до ФСБ» причетні внутрішні опозиційні сили. Як і до майже синхронної появи матеріалів журналістського розслідування кореспондентів катарського телеканалу «Аль-Джазіра» про виведення Віктором Януковичем за кордон 1,5 мільярдів доларів США через банк, підконтрольний Голові Національного банку України Валерії Гонтарєвої.
Підсумовуючи, хочу наголосити: з метою формування негативного іміджу України проводиться кампанія з дискредитації її політичного керівництва. Вона здійснюється спеціальними службами країни агресора, які із залученням спеціальних сил і методів нарощують зусилля з проведення розвідувальних акцій впливу. Спричинене наближенням передвиборних перегонів загострення політичного протистояння також буде супроводжуватись збільшенням критики на адресу Глави держави. Можливість ефективно протистояти їм цілком залежить від професіоналізму співробітників Адміністрації Президента, їх здатності реагувати на провокації в інформаційній сфері».
Борис Дніпров
