Якби не відверто провокаційний блог Олександра Проханова «Змова банкірів», який з’явився 18 січня 2018 року на сайті publizist.ru/blogs, російська громадськість так би й не дізналася, що з наближенням 2 лютого 2018 року в Росії зріє загроза заколоту. «Останньому солдату імперії» привиділось «повторення колапсу 1991 року», який настане відразу ж після того, як «американці розкажуть світу про гніздо павуків, яке звили в самому центрі Росії банкіри, сировині олігархи, високопоставлені політики». На думку ортодоксального прихильника Володимира Путіна, вони «рвуть павутину, жалять один одного, зраджують свого благодійника, зраджуючи державу російську, яка зростила їх собі на погибель».
Окрім притаманних автору емоційних сплесків, Олександр Проханов навів декілька ознак виходу російської фінансової й бізнесової еліти з-під контролю незмінного лідера. Зокрема, він натякнув на «таємну зустріч воротил російського бізнесу на яхті в Егейському морі», під час якої нібито був написаний «донос в Гаагський трибунал про підрив московських будинків, вбивство Немцова, таємниці внутрішньої і зовнішньої політики». Але найбільше обурив автора виступ «банкіра Авена, який висловив небажання Альфа-банку кредитувати оборонно-промисловий комплекс Росії, бо це накличе на Альфа-банк міжнародні санкції». На думку «імперського письменника», який користується репутацією запеклого противника присутності російських олігархів при владі в Кремлі: «Це прямий саботаж, підтвердження того, що вже здійснює ряд крупних російських банків і корпорацій, відмовляючись з’являтися в Криму, не бажаючи фінансувати кримські будівництва, кримську соціальну сферу». У зв’язку з цим Олександр Проханов прямо закликав Володимира Путіна зробити вибір і ліквідувати загрозу: «Змова банкірів» повторює «змову генералів». Нехай Путін розгромить банкірів, як Сталін розгромив генералів».
Варто зазначити, що Олександр Проханов вже не раз шокував громадськість своїми епатажними заявами. Чого варта, зокрема, ідея замовити ікону Державної Божої матері із зображенням Сталіна в оточенні радянських маршалів. Але цього разу, фантазії послідовного сталініста, схоже, обґрунтовані.
Як відомо, 25 липня 2017 року Конгрес США затвердив законопроект про введення санкцій щодо Ірану, Росії і КНДР, які утворили нову «вісь зла». Розділ про Росію, яка обвинувачується в анексії Криму і кібератаках на США під час президентських виборів 2016 року носить назву «Санкції щодо Російської Федерації й боротьби з тероризмом і незаконним фінансуванням». Оскільки за нього проголосували 419 парламентарів з 433 присутніх, Президент США Дональд Трамп не зволікав з підписанням і 2 серпня 2017 року затвердив прийнятий Конгресом законопроект.
У США не приховували мети прийняття зазначеного акту національного законодавства. У ньому є розділ, яким прямо доручається Президенту США висунути вимогу Росії вивести війська з території Грузії (Південна Осетія і Абхазія), України (Крим і ОРДЛО) і Молдови (Придністров’я). Якщо Президент РФ Володимир Путін не виконає вимог цього ультиматуму, Дональд Трамп має вжити додаткових санкцій щодо ключових політичних фігур Росії й наближених до Кремля олігархів.
Згідно з цим законом перед Державним департаментом, Національною розвідкою і Міністерством фінансів США була поставлена задача у термін 180 діб, який закінчується 2 лютого 2018 року, надати Конгресу США дві відкриті доповіді щодо пов’язаних із Кремлем крупних російських бізнесменів. Перша доповідь стосується оцінки капіталів впливових російських олігархів, а також вивчення характеру їхніх зв’язків з Адміністрацією Президента РФ. А саме, результатів роботи з виявлення у їхніх діях ознак корупції, джерел доходів і активів, у тому числі членів родин, висновків з аналізу діяльності приватно-державних структур, інформації по офшорах тощо. Друга – теж саме, але щодо провідних менеджерів і засновників компаній з державною участю.
Узагальнювати добуту інформацію й готувати в подальшому такі доповіді щорічно доручено спецпідрозділу Мінфіну США «OFAC» (Office of Foreign Assets Control – «Офіс з контролю над іноземними активами»). В ієрархії спецслужб США цей «Офіс» займає ключове місце. Саме тут розробляються санкції проти неугодних США режимів, фірм, персон, складаються «чорні списки» нев’їзних політиків, бізнесменів, компаній, чиї активи в інтересах національної безпеки США варто блокувати.
Коментуючи прийнятий в США закон, експерти звернули увагу на те, що доповіді мають бути відкритими. Це означає, що у американських спецслужб, скоріш за все, вже зібрано достатньо інформації про масштаби корупції у вищих ешелонах російської влади. І, якби США хотіли, то оформили б результати розслідування таємно й арештували активи російських політиків і олігархів без зайвого галасу. Але, напередодні призначених на 18 березня 2018 року виборів Президента РФ, американській адміністрації потрібен розголос. Він має стати достойною відповіддю Росії за організацію кібератаки на США під час президентської кампанії 2016 року. Тобто, американська адміністрація фактично поставила Абрамовича, Авена, Алекперова, Ваксельберга, Дерипаску, Лісіна, Мордашова, Евтушенокова, Потаніна, Прохорова, братів Ротенбергів, Тимченка та інших росіян із списку Forbes перед вибором: слідувати за Путіним в економічну прірву чи дистанціюватись від нього, утриматись від підтримки на чергових президентських виборах або навіть вжити антиконституційних заходів щодо відсторонення беззмінного Президента РФ від влади.
Реакція Кремля була очікуваною. «Визнаний правник» Володимир Путін і Секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев одностайно кваліфікували рішення США як порушення норм міжнародного права. А керівник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров, котрий останнім часом чомусь зачастив в США, в нещодавньому інтерв’ю газеті «Коммерсант» з красномовною назвою «Зарядженість на русофобію безпрецедентна» назвав їх «абсолютно безпідставними». Він також запевнив, що мета американського закону позбавлена сенсу, оскільки: «… за роки санкцій їх автори могли переконатися, що чесну, відкриту і конструктивну російську політику ці санкції змінити не можуть».
Проте, бравурний оптимізм кремлівських керманичів в Росії поділяють далеко не всі. Як, наприклад, керівництво останнього приватного банку РФ «Альфа-Банк», яке на початку січня 2018 року офіційно заявило, що припиняє фінансувати російський військово-промисловий комплекс. Щоправда, панікуючи з цього приводу, Олександр Проханов дещо погрішив перед істиною. Заяву про це 3 січня 2018 року зробив не Голова ради директорів Банківської групи «Альфа-Банк» Петро Авен, а його заступник Олег Сисуєв. При цьому він не приховував, що таке рішення вмотивовано бажанням уникнути американських санкцій. Питання, чи наважаться інші російські олігархи публічно підтримати позицію «Альфа-Банку» залишається відкритим.
Між тим, попри очевидну перевагу Володимира Путіна над традиційними і бутафорними кандидатами на вищу посаду в Росії, кремлівські політтехнологи, усвідомлюючи можливі іміджеві збитки від «чорного дня» 2 лютого 2018 року, не знижують інтенсивності темпів передвиборної кампанії. Їм мало, що напередодні попередніх виборів їхні колеги вже встигли виставити Володимира Путіна на посміховисько, змушуючи його їздити по бездоріжжю на «чуді російського автопрому» автомобілі «Лада Калина», пірнати під воду, то на підводному човні, то в аквалангу за древньою амфорою, літати на військовому винищувачі і на дельтаплані за журавлями, грати з Дмитром Медведєвим в бадмінтон, розсікати по полях на комбайнах, рибалити разом з перевдягнутими співробітниками ФСБ РФ тощо. Тепер, оскільки чимало російських домогосподарок у захваті від оголеного торсу Володимира Путіна, а значній частині електорату до вподоби його набожність, кремлівські іміджмейкери вирішили на Хрещення загнати Путіна в крижану ополонку. Щоправда, допитливі користувачі Інтернету, не помітивши пару від води і дихання Путіна, запідозрили організаторів купання «красного царя» в тому, що насправді зйомки велись не на озері Селігер, а на кіностудії «Мосфільм».
І варто сказати, що ці підозри небезпідставні, бо таке вже траплялось в російській історії. «Батько народів» проголошував своє знамените звернення до учасників військового параду 7 листопада 1941 року не на морозній Красній площі, а в кіностудії.
Не виключено, що окрім відвідування церков, в резерві керівників передвиборного штабу залишились заготовки, пов’язані із грою на балалайці чи ложках, стрибанням Путіна з парашута або навіть короткочасне відрядження головного кандидата в Президенти РФ у космос. Якщо ж з міркувань безпеки цього не станеться, російським героям-космонавтам на МКС буде доручено під час чергового сеансу зв’язку агітувати за Володимира Путіна, позуючи з його фотокартками. Причому незалежно від їхнього бажання. У всяк випадку, досвід використання космонавтів для пропаганди осучасненої російської національної ідеї «Православ’я, Самодержавство, Народність» вже відпрацьований. Про нього ще 21 липня 2014 року згадував Олексій Навальний, розмістивши під заголовком «Прости нас, Юра» колоритне фото російських космонавтів Максима Сураєва, Олександра Скворцова і Олега Артем’єва з георгіївськими стрічками на фоні іконостаса з іконами в руках.
Цікаво, а чому в кремлівських політтехнологів не виникало бажання зробити рекламний сюжет з Володимиром Путіним в бібліотеці, музеї, з книжкою в руках, чи хоча б за комп’ютером? Ймовірно, для вихованого «пітерською підворітною» Президента РФ це дуже ж таки неприродне заняття.
Борис Дніпров
