Влітку 2015 року, щойно завершилась активна фаза російсько-української війни на українському Сході, повертаючись із звільненого Слов’янська, гостем міста Кременчука несподівано став відомий російський економіст, екс-радник Президента РФ Володимира Путіна з питань економічного розвитку (2000–2005) Андрій Ілларіонов, чиє ім’я стоїть поряд з Лешиком Бальцеровичем (Польща), Кахою Бенукідзе (Грузія), Іваном Міклошем (Словаччина) та іншими авторами «економічних див».
Відповідаючи на питання, чим привернуло його увагу це наддніпрянське місто, він пояснив: «Кременчук знаходиться в центрі України. І Кременчук, і деякі інші міста є відображенням України, тут є всього потроху – і перше, і друге, і третє. І якщо ти хочеш зрозуміти центр України, треба подивитись там, де все це сходиться. Подивитись, як Кременчук голосує, які питання задають місцеві журналісти, це важливо для демонстрації ментальності».
Місцеву громадськість, природно, цікавили прогнози відомого реформатора щодо перспектив розвитку економіки України в цілому й Кременчука зокрема. За словами Андрія Ілларіонова, попри те, що крупні підприємства Кременчука з радянських часів традиційно були зав’язані на російських споживачів і постачальників, їм потрібно якнайшвидше відмовлятись від нестабільного, непередбачуваного і повністю залежного від політичної волі Кремля ринку Росії. І якщо таким промисловим гігантам як Крюківський вагонобудівний завод, «АвтоКраз», Кременчуцькі нафтопереробний, сталеливарний, дорожніх машин, технічного вуглецю, колісний заводи та іншим крупним підприємствам швидко зробити такий перехід складно, середній і малий бізнес повинен тримати орієнтир на європейський, близькосхідний, африканський, тихоокеанський та інші світові ринки.
Рекомендації Андрія Ілларіонова прозвучали в унісон із програмними заявами амбітного градоначальника Віталія Малецького – лідера «молодої команди реформаторів» щодо трансформації Кременчука з центру промисловості на місто для комфортного проживання.
Оскільки світовий досвід свідчив, що забезпечити комплексний розвиток міста без закордонного досвіду й залучення іноземних інвестицій неможливо, серед інших заходів, міська влада ініціювала проведення в Кременчуці щорічних міжнародних бізнес-форумів. Цьогорічне представницьке зібрання, яке стало вже третім за останні роки, пройшло 10-11 травня 2018 року й мало назву «Міжнародне співробітництво: створюємо майбутнє разом».
Його організаторами виступили Кременчуцька міська рада, Посольство Литовської республіки в Україні, канадський проект «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), Полтавська й Черкаська торгово-промислові палати, Вільнюська торгова, промислова й реміснича палата. Із завданням забезпечити логістику проведення форуму успішно справилися співробітники комунального підприємства «Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста «Кременчук Інвест» на чолі з Андрієм Мельником.
Згідно з програмою форуму проведено пленарне засідання «Розширення експортних можливостей України через міжнародне співробітництво» та декілька секційних засідань: «Напрями економічного співробітництва: торгівля, розвиток і фінансування спільних проектів у сфері інновацій, технології і науки», «Міжнародний комерційний арбітраж в Україні та пов’язані судові процедури: нові можливості», «Дієві механізми залучення інвестицій. Індустріальні парки та спеціальні економічні зони», «Енергоефектині технології та охорона довкілля».
В роботі бізнес-форуму взяли участь міський голова Кременчука Віталій Малецький, голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко, перший заступник голови Полтавської обласної ради Євген Холод, віце-президент Торгово-промилової палати України Сергій Свистіль, голова Міжнародного комерційного арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України Микола Селівон, віце-президент асоціації «Енергоефективні міста України», міський голова м. Миргорода Сергій Соломаха, делегації органів місцевого самоврядування з 20 міст із 12 регіонів України.
Із змістовними доповідями на форумі виступили Посол Литовської Республіки Марюс Януконіс, який вразив присутніх чудовою українською мовою, голова Литовсько-української ділової ради Сігітас Леонавічюс, президент асоціації вільних економічних зон Литви Еймантас Кюдулас, радник Генерального консульства Польщі у Харкові Влодзімеж Лешинський, президент Польсько-української економічної палати Яцек Пєхота (колишній міністр економіки і праці польського уряду), президент Польсько-української академії міст Діаріуш Шимчиха, Кмет (голова) общини Свіштова (Болгарія) Генчо Божинов Генчев, головний радник з питань врядування проекту ПРОМІС (Канада) Кейді Ворд, співзасновник компанії «BlackEarth» (Ірландія) Том О’Каллаген.
В рамках форуму пройшла також ХVІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Ідеї академіка В.І.Вернадського та проблеми сталого розвитку освіти й науки».
У короткому повідомленні неможливо передати доброзичливу атмосферу, яка панувала на форумі, а також поділитися враженнями від почутого на ньому. Утім, на одному питанні, яке вочевидь хвилює всіх громадян нашої держави, все ж таки варто зупинитись: «Що на думку закордонних експертів заважає потенційному іноземному інвестору вкладати кошти в розвиток України»?
Якщо підсумувати виступи учасників форму, таких причин декілька:
– війна на Сході України;
– розпорошеність інформаційних масивів і відсутність достатньої інформації про регіон, місто, підприємство, сконцентрованої в одному місті;
– швидка ротація кадрів, відсутність стабільності й інституційної пам’яті;
– рутина, відсутність конкретики, невиконання обіцянок партнерів;
– недоступність місцевої влади й відсутність з її боку післяінвестиційної підтримки;
– відсутність прийнятних «майданчиків для зустрічей» з партнерами.
Характерно, що жоден з іноземних учасників, ймовірно через дипломатичну делікатність, не назвав ще одну, мабуть найголовнішу причину – корупцію.
Виступаючи на бізнес-форумі, голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко розкритикував керівництво Полтави, через недолуге управління міським господарством якого деградує обласний центр. Натомість, він віддав належне кременчуцькій владі, з боку якої робиться все можливе для залучення іноземних інвестицій. І це не просто слова. Кременчук є першим містом в Україні, в якому на впровадження сучасних енергозберігаючих технологій в об’єктах інфраструктури залучаються європейські кредитні кошти сумою сім з половиною мільйонів євро та грант розміром півтори мільйони євро. А ще в Кременчуці мають наміри відкрити вільну економічну зону й прагнуть створити сучасну інноваційну інфраструктуру. Зокрема, далекого 2012 року, задовго до війни Кременчуцька міська рада затвердила Концепцію індустріального парку «Центральний», а наступного 2013 року прийняла рішення про створення і включення його до державного Реєстру індустріальних парків України.
Попри обумовлені російською агресією негаразди і пройшовши всі передбачені чинним законодавством процедури, в червні 2016 року обрано керуючу компанію індустріальним парком «Центральний» в місті Кременчук – комунальне підприємство «Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста «Кременчук Інвест» Кременчуцької міської ради.
Щоправда, відповідаючи на питання «Кременчуцької газети» щодо майбутнього індустріального парку «Центральний», директор департаменту залучення інвестицій Мінекономрозвитку і торгівлі України Андрій Демчук висловив песимістичний прогноз: «Інвестиційний клімат в державі поки що не на вищому рівні. Приток інвестицій слабкий. Багато бояться вкладати кошти в країну, де йде війна. Нам необхідно переконати інвесторів, що ми готові до інвестицій і вони окупляться. Так і по вашому індустріальному парку».
І все ж таки, як казали древні «Viam supervadet vadens» – «Дорогу осилить той, хто нею крокує».
Борис Дніпров
