“Ефективна дипломатична служба – це те, чого сьогодні потребує наша держава”, – зазначив Президент, підписуючи 15 липня новий закон «Про дипломатичну службу України». За його словами, саме новий закон і робить дипслужбу “ефективною, озброєною, захищеною і європейською”, базуючись на всіх принципах, які були закладені в Угоді про асоціацію України з ЄС, на найкращому передовому досвіді європейських країн.
Більшість дипломатів упевнені, що закон дійсно заохочує не лише патріотизм, не лише професіоналізм, а й креативність, витримку та націленість на перемогу.
Згідно із пояснювальною запискою до закону, основним його завданням є встановлення нових правових та організаційних засад функціонування дипломатичної служби як державної служби особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов’язаній із реалізацією зовнішньої політики України, захистом її національних інтересів у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном. Крім того, у тексті закону прописуються три категорії дипломатичних посад – “А”, “Б” і “В”, дипломатичні ранги, права й обов’язки посадових осіб дипслужби, порядок призначення на посади дипломатичної служби та звільнення з таких посад, порядок проходження дипломатичної служби тощо.
Крім того, законом передбачається, що строк довготермінового відрядження працівників дипломатичної служби, як правило, становить до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною безпековою ситуацією і до трьох років – у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією. Працівники дипломатичної служби після закінчення довготермінового відрядження направляються у наступне таке відрядження не раніше ніж через два, але не пізніше ніж через чотири роки.
Але чи справді новий закон дозволить осучаснити дипломатичну службу й вдосконалить систему міністерства? Перш за все з цим питанням ми звернулись до директора Дипломатичної академії України, Надзвичайного та Повноважного Посла України Сергія Корсунського. Адже протягом короткого часу оновлена ДАУ перетворилася на майданчик для ідей, аналізу, дискусій з широкого спектру питань зовнішньої політики. Було запроваджено новітні програми підготовки дипломатів, сучасні технології визначення рівня знань іноземних мов, започатковано клубний формат зустрічей і дискусій з відомими експертами, фахівцями, митцями, залучено до співпраці найдосвідченіших дипломатів та впливових партнерів. Тож і про новий закон Сергій Корсунський знає як ніхто інший.
Коментар
Сергій Корсунський, Посол, директор ДАУ:
– Насправді, слід чітко розуміти, що цей новий закон не є тим ідеальним документом, який хотіла б отримати дипломатична служба. Значною мірою він є результатом компромісу, що врешті-решт, є нормальним, адже в суспільстві багато речей відбувається шляхом знаходження шляхів до взаєморозуміння. Тим не менш навіть появу такого закону слід вітати, адже закон, який був до нього відверто застарів і однозначно мав бути оновлений. Більше того, останнім часом було прийнято декілька законів, які напряму входили в протиріччя з так званим старим законом (насамперед, йдеться про закон про держслужбу). Отже, новий закон про дипломатичну службу – це за будь-яких умов об’єктивна вимога часу. Дивіться, що відбувалось до недавнього часу. Та зарплата, яка сплачувалась дипломату в долларовому еквіваленті, вона називається компенсацією під час відрядження, була відносно справедливою. Слід враховувати, що це умовно кажучи й зарплата дипломата, і його медична страховка, й транспортні витрати й все інше. Але податки з неї не сплачуються, оскільки це відрядження, а соціальний захист, в тому числі й обрахування пенсії нараховувалось у гривневому еквіваленті за формулою 50% від ставки попереднього окладу за місцем роботи в Україні. Наприклад, я як директор департаменту отримував 5 тис грн, от з 2,5 тис грн мені й нараховувались пенсійні платежі. Це потрібно було міняти, й на сьогодні новим законом значно покращені соціальні права дипломатів. Це однозначно слід вітати. Є інші корисні напрацювання. Що ж стосується Дипломатичної академії, то за новим законом, і це дуже важливо – дипломат зобов’язаний весь час підвищувати свою кваліфікацію. І навчання у Дипломатичній академії напряму впливатиме на подальше професійне зростання кожного дипломата. Що важливо, для обміну досвідом з підготовки кадрів Дипакадемією вже укладено більше 65 меморандумів та протоколів про співробітництво з дипломатичними академіями, інститутами та відповідними службами МЗС країн світу, які передбачають взаємний обмін навчально-методичними планами, проведення спільних науково-практичних конференцій, обмін викладачами та слухачами. Дипломатична академія встановила і підтримує тісні зв’язки з такими партнерами як: Фонд Фрідріха Еберта, Європейський центр дослідження проблем безпеки Джорджа С. Маршалла, Американські ради з міжнародної освіти, Британська рада, Естонська школа дипломатії, Академією Клінгендейла, дипломатичними академіями Великої Британії, Туреччини та Програма професійного розвитку НАТО, міжнародними юридичними компаніями, серед яких, наприклад, і відома в Україні група компаній «АКТІО», договір про надання правової допомоги з якою укладений 30 серпня 2017 року.
Коментар
Владислав Максимов, адвокат, партнер АО «АКТІО»:
– Новий закон «Про дипломатичну службу», крім інших новацій, містить також норми, що врегульовують відносини у сфері професійного навчання посадових осіб дипломатичної служби. Цьому присвячено окремий розділ, який складається із однієї, проте, розлогої статті 39. Остання встановлює, що підвищення професійної компетентності посадових осіб дипломатичної служби здійснює заклад післядипломної освіти, що належить до сфери управління Міністерства закордонних справ України. МЗС України, що природньо, буде основним «замовником музики» для такого навчального закладу, оскільки встановлено, що статус, завдання та функції закладу післядипломної освіти визначаються цим Законом та статутом, що затверджується МЗС України. Крім того, МЗС також може направити посадових осіб дипломатичної служби, які працюють у МЗС та представництвах МЗС на території України, на професійне навчання за кордон. Важливо, що базою для спеціалізованого, спрямованого на гартування дипломатичних кадрів України закладу післядипломної освіти МЗС стане існуюча нині Дипломатична академія, що дякуючи законодавчим новаціям отримає новий ступінь свободи і нові стимули для розвитку.
