
У Черкасах на фасаді багатоповерхового житлового будинку № 131 на вулиці Верхня Горова відкрито меморіальну дошку на честь державного діяча генерал-полковника Валерія Малікова. У 1988–1991 роках він жив там (коли очолював обласне управління органів держбезпеки), згодом був головою Служби безпеки України (1994–1995), обіймав інші відповідальні посади, зокрема був першим заступником голови Рахункової палати України (1997–2004).
В урочистостях у Черкасах 10 серпня взяли участь ветерани й співробітники українських спецслужб, вдова генерал-полковника Євгенія Вікторівна, представники громадськості та преси.

Активно долучилося до організації та проведення урочистого заходу працівники облуправління СБУ. Серед промовців на відкритті були бойові побратими, друзі Валерія Васильовича зі столиці, Київської та Черкаської областей. На мітингу виступили Володимир Отрешко (свого часу служив у Черкасах, згодом обіймав високі посади в СБУ і Службі зовнішньої розвідки), Владислав Коршунов – екс-заступник голови СБУ (раніше служив у Харкові), Георгій Крючков – у минулому народний депутат України й керівник парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони (1998–2000, 2002–2006), Євгенія Малікова, ветерани військової служби генерали Віталій Моложавий, Микола Погребицький та інші.
Промовці нагадали, що цьогоріч у березні меморіальну дошку Валерію Малікову відкрито й у Харкові – місті, в якому майбутній державний діяч починав службу черговим офіцером і пройшов шлях упродовж десяти років від молодшого оперуповноваженого до начальника відділення одного з провідних відділів обласного управління держбезпеки. Згодом дістав призначення до Києва. Соратники, які брали слово, наголошували на високому професіоналізмі Валерія Васильовича, згадували його як відповідального, чесного, принципового, людяного керівника й водночас – скромну особистість.

Уродженець Маріуполя, що на Донеччині, генерал Маліков 1994 року, будучи першим заступником голови СБУ, керував оперативною групою, що спільно з іншими силовими структурами країни припинила спробу проросiйських сепаратистських сил захопити владу в Криму. Тогочасний очільник спецслужби Євген Марчук в одному з друкованих видань згадував події 1994-го на півострові так: коли представники сепаратистів прийшли до органу СБУ з намаганням представити свого «голову служби безпеки Криму», то «при вході їх зустрів спецпідрозділ «Альфа» в повній бойовій екіпіровці з оголеною автоматичною зброєю і розважливо-спокійний Валерій Васильович. Пришельці не наважились навіть на дискусію».

Навесні 2017-го в Києві, як відомо, видано документально-публіцистичний збірник спогадів «Життя – Вітчизні. Голова СБ України генерал-полковник Маліков». Автори-упорядники цієї книжки – генерали Олександр Бєлов, Анатолій Бєляєв та полковник запасу, нині секретар Національної спілки журналістів України Сергій Шевченко. Останній, на запрошення організаторів, був учасником відкриття меморіальної дошки в Черкасах. Журналіст подякував усім, хто долучився до творення вдячної історичної пам’яті про державного діяча (а це і публікації в пресі, і написаний художній портрет Валерія Малікова, і меморіальні заходи в столиці, де поховано екс-очільника СБУ, і, як було сказано на урочистостях, ветерани спецслужби планують доповнити новими матеріалами й перевидати збірник спогадів).
Фото Сергія Шевченка