27 листопада 2018 р. виповнюється 100 років від дня народження президента Нацiональної академії наук України академіка Бориса Патона.
Борис Євгенович Патон – видатний учений у галузі зварювання, металургії i технології металів, матеріалознавства, який здобув світову славу i визнання. Він автор багатьох основоположних досліджень i створених на їх основі високих технологій, талановитий організатор науки, визначний громадський діяч. Йому притаманна виняткова здатність передбачати перспективні тенденції розвитку науки, що відіграють вирішальну роль на певному етапі науково-технічного прогресу.
Б.Є. Патон творчо розвинув ідеї, продовжив справу, розпочату його батьком академіком Є.О. Патоном – засновником Інституту електрозварювання, i досяг нових вершин у науці.
Світовий авторитет Б.Є. Патону принесли різнобічна та надзвичайно плідна наукова й інженерна діяльність, прагнення спрямувати фундаментальні наукові дослідження на вирішення проблем суспільства.
Близько 65 років він очолює всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання iм. Є.О. Патона, що виріс у потужний науково-технічний комплекс, до структури якого входять науково-дослідний інститут, науково-технічні й конструкторсько-технологiчнi підрозділи, три дослідні заводи й експериментальне виробництво, інженерні центри та інші iнновацiйнi організації, а також сертифікаційний i учбово-атестаційний центри. Під керівництвом Б.Є. Патона i за його особистою участю в Інституті проведено глибокі дослідження й отримано вагомі результати в розробці прогресивних технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів i неметалів у різних умовах i середовищах. До них належать зварювання i наплавлення під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним i порошковим дротом, електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленим, газотермiчне напилювання, променеві технології та інші процеси.
Фундаментальні дослідження Б.Є. Патона i його учнів щодо взаємодії зварювальних джерел нагрівання з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії –спеціальної електрометалургії. Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистих спеціальних сталей i сплавів, кольорових металів, одержання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних i функціональних матеріалів XXI століття.
Борис Євгенович зробив великий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій. Академік Б.Є. Патон першим почав i розвинув дослідження з використання у космічній технології зварювальних процесів, виконаних космонавтами під час орбітальних польотів кораблів i в умовах відкритого космосу. Він є визнаним лідером у цій галузі.
Борис Євгенович значну увагу приділяє реалізації досягнень сучасної науки i техніки в практичній медицині. Під його керівництвом співробітники Інституту електрозварювання iм. Є.Б. Патона i вченiмедики створили новий спосіб з’єднання (зварювання) живих тканин, що вже понад 20 років широко використовується в хірургічній практиці. Він дає змогу швидко i майже безкровно розрізати i з’єднувати біологічні тканини. Загоєння ран при цьому відбувається значно швидше, ніж у рази використання традиційних хірургічних методів. Також істотно скорочується тривалість операцій, зменшуються крововтрати, скорочується період післяопераційної реабілітації хворих. Успішно виконано вже близько 200 тисяч хірургічних операцій різного профілю. В інституті розроблено сучасне обладнання для зварювання живих тканин i створено його виробництво.
Понад 50 років Б.Є. Патон є президентом Національної академії наук України. У 2012 р. відбулися святкова заходи з нагоди золотого трудового ювілею академіка Б.Є. Патона. Президент України привітав Бориса Євгеновича з цією визначною подією та вручив йому орден Свободи за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток незалежної Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю. До свята було презентовано ювілейну книгу, а також відзнята документальну стрічку, яка представила унікальну хронiку фактів життя та діяльності Бориса Євгеновича Патона на чолі Академії.
Під керівництвом Б.Є. Патона Академія стала одним із найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомим в усьому світі. Вона відігравала й відіграє важливу роль у житті суспільства i держави, у прогресі науки й освіти, у зміцненні обороноздатності i розвитку народного господарства України. 3 самого початку найважливішим напрямом організаторської діяльності Патона-президента став розвиток широкого спектра фундаментальних досліджень i створення на їх основі новітніх технологій для масштабного промислового застосування, орієнтування академічних інститутів на цей шлях.
Постійну увагу Борис Євгенович приділяв комплексності i пріоритетності наукового пошуку з найважливіших проблем природничих, технічних i соцiогуманiтарних наук. lнiцiатива Б.Є. Патона максимально залучити наукові установи до вирішення соціально-економічних i науково-технічних проблем на місцях проявилась в органiзацiї академічних регіональних наукових центрів, що охоплюють всі області України. Його прагнення поставити досягнення вчених на службу економіці, галузям промисловості i сільському господарству відбилось у розвитку цілеспрямованих фундаментальних досліджень, активній участі академічних інститутів у науково-технiчних програмах різного рівня. Особливо ефективно вдалося зміцнити зв’ язки науки з виробництвом починаючи з 1960-х років. У той час було розвинуто дослідно-виробничу i конструкторську базу, інженерні центри, а також сформовано науково-технічні комплекси, у тому числі міжгалузеві. Завдяки цьому установи могли доводити свої наукові розробки до рівня високої готовності для практичного використання виробниками.
Приділяючи пріоритетну увагу створенню та впровадженню у виробництво сучасних технологій, Б.Є. Патон одночасно надає важливого значення обґрунтованим науковим оцінкам їх впливу на навколишнє середовище i людину. Під його керівництвом ученими Академії було виконано прогнозні оцінки негативних наслідків великомасштабних меліорацій в Україні, інтенсивної хімізації сільського господарства, перекидання частини стоку рiчок Дунаю та Днiпра. Принципову позицiю Борис Євгенович зайняв i у питаннi будiвництва атомної електростанцiї у районi Чорнобиля, наполягаючи на його недоцiльностi. Вiдомi усьому свiту подiї 1986 року повнiстю пiдтвердили його застереження.
Нова сторiнка в багатограннiй дiялъностi Б.Є. Патона вiдкрилася в роки незалежностi України. Як член Ради з питань науки i науково-технiчної полiтики при Президентовi України i Ради нацiональної безпеки i оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацiю Нацiональної академiї наук i всiєї науки України до умов ринкової економiки. Як голова Комiтету з Державних премiй України в галузi науки i технiки вiн невпинно пiклується про авторитет i престиж працi вчених. Великого значения Б.Є. Патон надає iнновацiйнiй дiяльностi. Академiя виступила iнiцiатором створення в Українi технологiчних паркiв, метою яких є виконання проектiв з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологiй та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на свiтовому ринку продукцiї. Важливою є роль Б.Є. Патона у справi координацiї дiяльностi нацiональних академiй наук у нашiй країнi, спiвпрацi з вищими навчальними закладами, розширення їхнъої взаємодiї в iнтересах розвитку науки i держави в цiлому. Вiн входить до складу Нацiональної ради України з питань розвитку науки i технологiй, є головою Ради президентiв академiй наук України.
Академiк Б.Є. Патон постiйно пiклується про наукову молодь, залучення талановитих молодих людей до наукової роботи. Вiн завжди пов’язує пiдготовку молодих науковцiв з покращенням умов складної, але важливої для суспiльства працi вченого.
Борис Євгенович докладає багато зусиль для збереження й розвитку мiжнародного наукового спiвробiтництва Академiї, зовнiшньоекономiчних зв’ язкiв її iнститутiв з дiловими партнерами iз iнших країн. Це спiвробiтництво проявляється в активнiй участi вчених Академiї у реалiзацiї мiжнародних наукових програм, проектiв, широкому обмiнi iнформацiєю, укладаннi численних лiцензiйних угод i договорiв.
Академiк Б.Є. Патон є одним iз засновникiв i у 1993-2017 роках був беззмінним президентом Мiжнародної асоцiацiї академiй наук (МААН), що об’єднує низку нацiональних академiй наук, а також вiдомих у свiтi наукових органiзацiй, унiверситетiв i фондiв та є офiцiйним партнером ЮНЕСКО з консультативним статусом. Пiд його керiвництвом працює Наукова рада МААН з нових матерiалiв. Б.Є. Патон – почесний президент Мiжнародної iнженерної академiї, член Академiї Європи, почесний член Римського клубу, Мiжнародної академiї технологiчних наук, почесний член Мiжнародної академії наук, освiти та мистецтв, Мiжнародної астронавтичної академiї. Вiн є дiйсним членом Росiйської академiї наук, iноземним членом академiй та науково-технiчних товариств багатьох країн. Десятки вiтчизняних i зарубiжних унiверситетiв обрали академiка Б.Є. Патона почесним доктором, у тому числi – Київський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, Нацiональний технiчний унiверситет України «Київський полiтехнiчний iнститут iменi Iгоря Сiкорського», Московський державний унiверситет iм. М.В. Ломоносова, Московський фiзико-технiчний iнститут та iн.
За величезнi заслуги перед наукою i державою Б.Є. Патон удостоєний високих звань двiчi Героя Соцiалiстичної Працi, Героя України iз вручениям ордена Держави. Вiн – кавалер чотирьох орденiв Ленiна, орденiв Жовтневої революцiї, Трудового Червоного Прапора, Дружби народiв, орденiв Свободи, Князя Ярослава Мудрого 1, IV i V ступенiв, «За заслуги» 1 ступеня, орденiв Росiйської Федерації «За заслуги перед Вiтчизною» 1 i II ступенiв i «Пошани», орденiв Франциска Скорини та Дружби народiв Республiки Бiлорусь, «Ордена Честi» Грузiї, «Достик» (Дружби) Республiки Казахстан, «Шикрет» (Пошани) Республiки Азербайджан, «Ордена Пошани» Республiки Молдова.
Б.Є. Патон – лауреат Ленiнської та Державних премiй СРСР i України в галузi науки i технiки. У 2010 роцi йому присуджено одну з найпрестижніших міжнародних нагород за видатні наукові досягнення в галузi енергетики – Мiжнародну премію «Глобальна енергiя». Вiн нагороджений Золотою медаллю НАН Украни iм. B.I. Вернадського, Золотими медалями РАН iм. М. В. Ломоносова, С.І. Вавiлова, С.П. Корольова, найвищою нагородою НАН Бiлорусi «Золота медаль Нацiоналъної академiї наук Бiлорусi «За великий внесок у розвиток науки», Срiбною медаллю ЮНЕСКО iм. А. Ейнштейна та багатьма iншими нагородами й відзнаками.
