що воістину здоровий жебрак щасливіший за хворого короля»
(Німецький філософ Артур Шопенгауер)

Реконструктивна хірургія судин визнається одним із найвидатніших досягнень медицини ХХ століття. З розвитком цього порівняно молодого напрямку клінічної хірургії з’явилась можливість допомагати хворим на варикозне розширення вен, тромбоз, тромбофлебіт, діабетичну стопу, трофічну виразку та інші захворювання судин, які раніше вважалися невиліковними.
До кінця 80-х років минулого століття мешканці Полтавщини зі складними травмами чи захворюваннями судин були приречені торувати шлях до спеціалізованих лікувальних закладів Києва, Харкова чи закордонних медичних центрів. Аж поки в Полтаві, попри економічні труднощі, пов’язані з розвалом СРСР, судинною хірургією не почали займатись місцеві науковці. Насамперед, це доктор медичних наук, професор М.Ф.Мазурик, кандидати медичних наук П.П.Сакевич, М.О.Рудий, на той час головний спеціаліст-хірург відділу охорони здоров’я А.І.Ваховський.
Суттєвий прогрес у розвитку хірургії судин Полтавщини пов’язано із роботою Л.В.Сапуна, який 1986 року після закінчення клінічної ординатури при Київському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної хірургії (нині – Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова НАМН України), приїхав за розподілом у Полтаву. Саме він був першим, кого прийняли в штат обласної клінічної лікарні на посаду судинного хірурга. Під керівництвом Л.В.Сапуна влітку 1989 року було відкрито відділення хірургії судин на 40 ліжок.
З 2001 по 2009 рр. лікарем-хірургом цього відділення трудився Г.А.Оксак. 2009 року його було призначено заступником головного лікаря з хірургічної допомоги, а з 2013-го року й дотепер Заслужений лікар України Г.А.Оксак невтомно працює головним лікарем КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського».

Наразі відділення хірургії судин очолює досвідчений і авторитетний у професійному середовищі лікар О.М.Безкоровайний, визнаний Асоціацією хірургів Полтавщини «Хірургом року 2021». Під його керівництвом працює близько 10 висококваліфікованих спеціалістів, атестованих за фахом «Судинна хірургія».

За роки свого існування у відділенні проліковано близько 30 тисяч пацієнтів, виконано понад 20 тисяч оперативних втручань. Дякуючи кваліфікованій допомозі полтавських хірургів до активного життя повернулися десятки тисяч хворих.
Тут набули практичні навички та удосконалили теоретичні знання близько 200 лікарів-інтернів і лікарів-курсантів з усіх куточків області та декілька клінічних ординаторів із інших держав світу: Палестини, Ірану, Судану, Сирії.

Відділення є клінічною базою кафедри хірургічних хвороб №1 Полтавського державного медичного університету. Навчальний процес зі студентами організовує завідувач кафедри доктор медичних наук, професор В.І. Ляховський. Працівники відділення та кафедри беруть участь у державних, міжнародних, європейських та світових конгресах, з’їздах і конференціях, виступають з доповідями, друкуються у наукових та публіцистичних виданнях.
Зокрема, учасники найпрестижнішого Конгресу судинних хірургів, флебологів та ангіологів України «СУХАРЕВСЬКІ ЧИТАННЯ», який відбувся 27-29 березня 2025 у м.Києві, позитивно сприйняли доповідь лікаря відділення хірургії судин КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського» А.В.Сидоренка про застосування в Полтаві новітніх методів лікування.

Презентуючи у своєму слові практичні й наукові здобутки лікарів відділення, доповідач висловив вдячність професору В.Ляховському за наукові настанови, а також завідувачу відділом О.Безкоровайному, колегам Г.Скрипник, Д.Щербаню за сучасність і сміливість у спільній роботі.
***
Місяць тому мені також довелось пересвідчитись у високому професіоналізмі лікарів цього відділення. Особливо вразило чуйне ставлення медичного персоналу до врятованих бійців ЗСУ, поранення яких пов’язані з ушкодженням судинної системи. Без перебільшення, уся їхня робота спрямована на те, щоб допомогти захисникам Вітчизни пережити страждання від фізичного й емоційного болю…
Спостерігаючи за обходами прооперованих хворих, у мене склалось враження, що в присутності пацієнтів лікарі не дуже охоче обговорюють перебіг післяопераційного періоду.
«Перенесемо обговорення в ординаторську», – зреагував досвідчений хірург на слова молодшого колеги, коли той в деталях почав розповідати, як внаслідок застосованої ним методики лікування була усунена загроза ампутації хворому частини нижньої кінцівки. Як наслідок, пацієнти після одужання не завжди усвідомлюють, яким чином хірургам вдалося перемогти підступну хворобу, чи принаймні змусити її відступити.
Коли я вже виписувався з лікарні, поважного віку медична сестра з напускною суворістю побажала: «Щоб я вас більше тут не бачила».
***
Полтавська обласна клінічна лікарня не випадково носить ім’я одного з найвидатніших хірургів ХІХ століття, військово-польового лікаря, талановитого вченого-реформатора й винахідника, доктора медицини М.В.Скліфосовського (1866-1904).
Починаючи з 1871 року, у затишному маєтку, придбаному в селі Яківці поблизу Полтави, він щороку відновлював здоров’я, підірване чотирма кровопролитними війнами. 1884 року полтавське товариство лікарів обрало М.В.Скліфосовського своїм почесним членом, а 1885 року в губернській лікарні він навіть провів операцію.
1900 року всесвітньо відомий лікар разом з родиною остаточно переїхав у село Яківці, де пройшли останні роки його земного життя.
Помер М.В.Скліфосовський 1904 року в своїй садибі, похований на церковному цвинтарі. На могилі видатного вченого встановлено обеліск, а на мармуровій плиті латинською і російською мовами написано: «Світячи іншим, згораю сам».
Олександр Христенко, журналіст, краєзнавець