За повідомленнями американської преси, розслідування скандального втручання Росії на президентських виборах в США 2016 року проходить непросто.
Це засвідчила чергова відставка ось уже четвертого з 17-ти прокурорів, які від самого початку входили в команду спецпрокурора Міністерства юстиції США Роберта Свен Мюллера, відповідального за перевірку зв’язків членів передвиборного штабу Дональда Трампа з Росією.
Утім, попри категоричні заперечення Президента США і безпрецедентний тиск на слідство з боку Білого дому, досвідчений фахівець, ветеран В’єтнамської війни, колишній керівник Федерального бюро розслідувань США Роберт Мюллер демонструє високий рівень професіоналізму, принциповості й ефективності своєї праці. З травня 2017-го по сьогоднішній день, всього за неповні два роки роботи, ним зібрано достатньо доказів протиправних дій Кремля. На їх підставі вже пред’явлене звинувачення Полу Манафорту, котрий певний час очолював передвиборний штаб Дональда Трампа. Підозри висунуті також 13-ти громадянам РФ, які працювали на «фабриці тролів» Євгена Пригожина – «кухаря» Володимира Путіна, 12 співробітниками ГУ ГШ МО РФ (воєнної розвідки), а також п’яти громадянам США і одному підданому Нідерландів.
У цьому контексті доречно нагадати про рішення Комітету з питань розвідки Сенату США, який 3 липня 2018 року підтвердив висновки національної розвідки про втручання Росії в президентські вибори в США 2016 року: «Ми вважаємо, що Президент Росії Володимир Путін 2016 року санкціонував кампанію, спрямовану на президентські вибори в США». Як зазначається у цьому звіті, мета Росії полягала в підриві довіри до демократичного процесу в США, знищенні опонента Трампа Хілларі Клінтон, нанесенні збитків її можливості бути обраною Президентом США: «Ми також вважаємо, що Путін і російський уряд створили явні преференції обраному Президенту Трампу». Комітет США назвав також російські медіаресурси «Sputnik» і RT (Russia Today), через які російська пропаганда впливала на американців.
Після такого фіаско Кремль націлив свої «інформаційно-пропагандистській війська» на те, щоб за будь-яку ціну скомпрометувати висновки розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера. Ефективно протистояти шаленій путінській пропаганді можна буде хіба що документами, а також аргументами, озвученими відомими політиками, главами держав, керівниками авторитетних державних інституцій.
Одним з тих, хто задовго до Комітету Сенату США з питань розвідки підтвердив втручання Росії у вибори Президента США, несподівано виявився Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Сталося це 3 лютого 2017 року під час зустрічі з представниками громадськості, білоруських і закордонних ЗМІ, яка тривала рекордні 7 годин 20 хвилин. Звичайно, у виступі на ній Олександр Лукашенко не міг не торкнувся однієї з головних міжнародних подій 2016 року – президентських виборів в США.
Тоді, часом занадто відвертий Президент РБ, не стримався і емоційно заявив: «Скільки разів я вже говорив керівництву Росії – заспокойтесь, не робіть цьому Трампу гірше. Ледь не вони призначили Президента Сполучених Штатів»! Звичайно, у такий спосіб Олександр Лукашенко прагнув висловити своє негативне ставлення до надмірної ейфорії, що охопила російських політиків після перемоги на виборах Дональда Трампа. Ми добре пам’ятаємо, як всі провідні політики РФ радісно вітали цю подію, а незмінний лідер ЛДПР Володимир Жириновський з такої щасливої нагоди навіть відкоркував в Державній Думі РФ шампанське.
Утім, як казав незабутній Віктор Чорномирдін: «Хотів як краще, а вийшло як завжди». Своїм необачним висловлюванням Президент Білорусі фактично підтвердив, що Володимир Путін довірливо хизувався перед ним своїм вкладом у перемогу Дональда Трампа на виборах Президента США.
Виконуючий обов’язки Міністра юстиції США Мет’ю Уітекер 29 січня 2019 року заявив про завершення найближчим часом розслідування Роберта Мюллера. Ця доповідь, вочевидь, остаточно поховає надії «кремлівських стратегів» на перспективу реалізації передвиборчих обіцянок Дональда Трампа «перезавантажити» американо-російські відносини і налагодити особисті контакти з «сильним лідером» Володимиром Путіним.
Борис Дніпров
