Створення Нормандського формату переговорів стало передумовою вирішення питання збройного конфлікту на Донбасі. ЇЇ незмінні учасники, Німеччина, Франція, Україна та Росія повинні були б вже вирішити питання розведення військ на сході України, введення представників ОБСЄ на території так званих «ЛНР» та «ДНР» та покінчити з війною.
Проте Росія має за мету дещо інше завдання.
Прикриваючись «захистом» своїх громадян в зоні ООС, наслідком чого стало введення регулярної армії та бойовиків на українську територію з викриками «іхтамнєт», була створена «формула Штайнмаєра». Вона передбачає надання спеціального статусу Донбасу та її визнання на конституційному рівні, проведення українською стороною виборів без розведення військ та визнання цих виборів представниками ОБСЄ, політичну та економічну автономію ОРДЛО, надання амністії всім бойовикам та отримання ними статусу «народної міліції». Проте існує декілька неточностей у впровадженні цієї формули.
18 вересня відбулася чергова зустріч Тристоронньої контактної групи у Мінську, на якій піднімалось питання продовження обміну полоненими за формулою «всіх на всіх», ремонту мосту в Станиці Луганській та розведення військ у Золотому та Петрівському. Окремо ставилось питання втілення «формули Штайнмаєра». В ході переговорів не було досягнуто фактичних домовленостей ні в одному з питань, але вищезазначену формулу українська сторона підтримала. Питання лише у тому, в якому порядку Україна та Росія мають виконувати зобов’язання.
Постійний представник США в НАТО Курт Волкер запевнив, що від України не вимагатимуть провести місцеві вибори на Донбасі до того, як відбудеться виведення російських військ та бойовиків.
Коли і чого очікувати від майбутньої зустрічі у Нормандському форматі? Президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент України Володимир Зеленський заявили про свою готовність до проведення зустрічі у Нормандському форматі у найближчий час, проте російська сторона не згодна брати участь у переговорах, доки не побачить дій з втілення формули Штайнмаєра.
Володимир Литвиненко, спеціально для “Вектор ньюз”
