Позавчора, напередодні запланованого на 5-6 грудня державного візиту в Німеччину Президент Республіки Казахстан (РК) Касим-Жомарт Токаєв дав інтерв’ю репортеру російської редакції німецької телерадіокомпанії «Deutsche Welle» і ведучій телепрограм «Немцова. Інтерв’ю» Жанні Немцовій.
Серед інших, він відповів на питання, яке ось уже протягом п’яти останніх років розколює Європу й світ на прихильників законності і політичних гангстерів. Оскільки деякі засоби масової інформації процитували його зміст не зовсім коректно, це питання і відповідь Президента РК варті того, щоб навести їх дослівно:
«- Уряд Казахстану був наляканий подіями в Україні, а саме анексією Криму і війною на сході країни?
– По-перше, ми не називаємо те, що відбулося в Криму, анексією. Те, що відбулося, те відбулося. Анексія – це занадто тяжке слово стосовно до Криму. По-друге, ніякого страху, як ви кажете, не було, оскільки в нас, як я вже сказав, абсолютно довірчі, добросусідські стосунки з Російською Федерацією. З самого початку ми вірили в мудрість, порядність російського керівництва. Хотів би нагадати, що мінські переговори були початі, по суті, за ініціативою Нурсултана Назарбаєва. Щоправда, він тоді запропонував Астану, але через логістику і віддаленість від Європи було прийнято рішення проводити ці переговори в Мінську. На сьогоднішній день мінські угоди, по суті, є єдиним правовим документом, який може привести в кінцевому рахунку до врегулювання так званого українського конфлікту».
Відразу ж слід підкреслити, що чогось надзвичайно сенсаційного в цих словах нового Президента РК немає. Затиснутий з усіх сторін російськими інтеграційними проектами, насамперед, Договором про ОДКБ, Казахстан завжди був змушений підтримувати Росію. Висловлювання Касим-Жомарта Токаєва стали логічним продовженням політики Казахстану щодо України, починаючи з заяви МЗС РК від 18 березня 2014 року. Нагадаємо, тоді проведений 16 березня 2014 року російським спецназом «референдум» кримчан казахстанське МЗС назвало «вільним волевиявленням населення» і заявило, що Казахстан «з розумінням ставиться до рішення Російської Федерації в умовах, які склались».
Водночас, Перший Президент РК – Єлбаси (Лідер нації) Нурсултан Назарбаєв таких публічних заяв собі не дозволяв. Мудрий, досвідчений і надзвичайно обережний у висловлюваннях політик завжди знаходив аргументи протистояти забаганкам будь-кого зі світових лідерів – США, Китаю, Росії.
І навіть зараз, передавши верховну владу своєму наступнику, він продовжує дотримуватись обраної лінії поведінки. Зокрема, за підсумками зустрічі Володимира Зеленського з Нурсултаном Назарбаєвим, яка відбулась 22 жовтня 2019 року в Японії, на сайті Президента України з’явилась інформація, що: «Під час зустрічі піднімалось питання війни на Донбасі і окупації Криму Нурсултан Назарбаєв заявив, що Казахстан завжди підтримував територіальну цілісність і суверенітет України». Щоправда, на офіційному сайті Нурсултана Назарбаєва говорилося лише про те, що він «висловив занепокоєння у зв’язку з подіями в Україні» і «особливо підкреслив важливість мирного врегулювання конфлікту на південному сході України».
Що ж спонукало багаторічного керівника зовнішньополітичного відомства, прем’єр-міністра, очільника Сенату (верхньої палати парламенту) незалежного Казахстану зректися фундаментальних принципів міжнародного права, засвоєних ще під час навчання в Московському інституті міжнародних відносин? Адже навіть дипломату-початківцю відомо, що насильницька анексія Криму засуджена Генеральною асамблеєю ООН, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, Венеційською комісією, позаяк вона суперечить Хельсінкському акту, Договору СНД, Великому договору про дружбу між Україною і Росією, Будапештському меморандуму та іншим базовим документам, на яких тримається світовий правопорядок!
Не треба бути провидцем, мати дипломатичну освіту чи досвід роботи в міжнародних установах щоб здогадатись, що ці слова Касим-Жомарта Токаєва найбільше очікували в Кремлі. Володимиру Путіну напередодні зустрічі Нормандської четвірки в Парижі вкрай важливо було отримати підтримку Президента багатого на вуглеводи Казахстану.
Вочевидь, висловлювання Касим-Жомарта Токаєва відображають також уточнену позицію казахстанської делегації на черговій 26-ій зустрічі міністрів закордонних справ ОБСЄ, яка відбудеться 5-6 грудня 2019 року в Братиславі, де питання України буде одним з головних.
Як досвідчений дипломат Касим-Жомарт Токаєв прогнозував негативну реакцію на його слова в Україні, США і Євросоюзі. Крім нанесення збитків іміджу держави, він усвідомлював також ризики втрати роками напрацьований особистий авторитет, допускав, що в одну мить з ним, як дійсним членом Всесвітньої академії гуманітарних і природних наук, членом «Ради мудреців» Мюнхенської конференції з безпеки раптом можуть перестати ручкатися колеги з європейських держав. Однак, скоріш за все, у Президента Казахстану не було іншого вибору, як продемонструвати своє вірнопідданство Кремлю.
МЗС України оперативно відреагувало на слова Касим-Жомарта Токаєва. Висловивши занепокоєння, в Києві пообіцяли зробити демарш казахстанській стороні: «Слова президента Республіки Казахстан не тільки суперечать принципам українсько-казахстанських стосунків, але й міжнародно-правовій позиції, зафіксованій в резолюції ООН».
Міркування Касим-Жомарта Токаєва про «мудрість і порядність російського керівництва» взагалі шокують неприхованим підлабузництвом. Кому як не йому знати, що внаслідок анексії Криму членство Російської Федерації у Великій Вісімці призупинено, а введені політичні й економічні санкції проти Росії коштували її народу втрат на сотні мільярдів доларів. Не говорячи вже про виникнення економічних проблем для самого Криму, найбільш серйозні з яких – забезпечення населення водою і електроенергією.
Інтерв’ю Президента Казахстану нагадало ще один класичний прояв східного лакейства, продемонстрованого не так давно в Алмати прихильниками «віковічної дружби з братньою Росією».
У листопаді 2013 року, коли в Києві вже вирував Майдан, у Державному академічному театрі танцю Республіки Казахстан відбулась прем’єра балету «Серп і молот». Керував постановкою «жива легенда казахського балету» Булат Аюханов. Балет був присвячений ідеям рівності і братства на трудовому фронті. У першій частині цього неперевершеного витвору хореографічного мистецтва, під музику Георгія Свиридова «Время, вперёд», на сцену несподівано виринав Ленін.
Витанцьовуючи складні піруети, «вождь світового пролетаріату» допомагав товаришам по партії нести колоду на суботнику. За Леніним на сцені почергово дефілювали Маркс, Сталін, Абай (казахстанський поет і громадський діяч). У фіналі балету під бурні оплески з’являвся артист в образі Нурсултана Назарбаєва.
У такий спосіб казахстанські лакузи одним махом «прогнулися» під Нурсултана Назарбаєва і Володимира Леніна – творця СРСР, за яким так ностальгує Володимир Путін.
Казахстанські гострослови відразу ж охрестили цей балет «Ленин и бревно». А у зв’язку зі зміною верховної влади в Казахстані соціальні мережі зарясніли жартами, що автори спектаклю вносять зміни до лібрето і зайняті пошуком акторів на ролі Володимира Путіна і Касим-Жомарта Токаєва.
А чому б і ні? Аби колод на всіх вистачило.
Борис Дніпров
