Цей відомий афоризм, вжитий французькими істориками далекого 1868 року, став лейтмотивом дискусій навколо доповідей учасників ХV Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції. Вона з успіхом пройшла 12 грудня 2019 року у Вищому навчальному закладі Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» (ПУЕТ). Цьогоріч цей захід був присвячений розгляду актуальної теми «Українське краєзнавство в системі міжінституційних взаємодій: проблеми концептуалізації та практичної реалізації».
Полтава і ПУЕТ були обрані місцем проведення ювілейного заходу невипадково. Адже це славетне місто ще з радянських часів вважається одним із центрів історичного краєзнавства. Саме тут у 80-х роках проходила одна з Всеукраїнських краєзнавчих конференцій, а 1987 року за ініціативою Академії наук УРСР і особисто академіка Петра Тронька тут відбулась Перша Всесоюзна краєзнавча конференція з історичного краєзнавства.
Благородну справу Петра Тронька продовжує його колишній аспірант – Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (ПОО НСКУ), член правління НСКУ, доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений працівник освіти України Олексій Нестуля, котрий з 2003 року і по сьогоднішній день плідно працює ректором ПУЕТ.
.jpg "«Історикам належить минуле, політикам сучасне, а майбутнє - Богові»")
Захід розпочався з приємного. Заступник голови НСКУ, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Олександр Удод вручив Почесні грамоти НСКУ О.Нестулі, доктору історичних наук, професору, завідувачці кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (ПНПУ) Людмилі Бабенко, доктору історичних наук, професору, завідувачці кафедри педагогіки і суспільних наук ПУЕТ Ірині Петренко, кандидату історичних наук, доценту, директору Музею історії ПУЕТ Мирославу Аліману, директорові Науково-редакційного підрозділу – Центру з дослідження історії Полтавщини Полтавської обласної ради Олександру Білоусько, кандидату історичних наук, заступникові директора Державного архіву Полтавської області Тарасу Пустовіту.
Активна науково-дослідницька та просвітницька діяльність у популяризації історії рідного краю керівника аналітичного центру Міжнародного інформаційного агентства «Вектор Ньюз» Олександра Христенка була відзначена подякою НСКУ.
Доповіддю «Публічна історія і краєзнавство: проблеми міжінституційної взаємодії» задав високу інтелектуальну тональність дискусії професор Олександр Удод. За його словами, в США, де зародилась публічна історія як академічна дисципліна, з кінця 70-х років минулого століття видається професійний журнал «Публічна історія» («The Public Historian»), активно діє Національна рада США з публічної історії, реалізовується понад 130 програм, в роботі над якими працюють фахівці, чия праця високо оцінюється урядом, у тому числі в матеріальному еквіваленті. Схожі тенденції помітні також у Канаді, Австралії, Великій Британії.
О.Удод підкреслив важливе значення розвитку публічної історії для сучасної демократичної України, позаяк при тоталітарному режимі, де історики, зазвичай, обслуговують владу, вона існувати не може. Виникнення публічної історії засвідчило нову вимогу часу – історія має належати не стільки історикам-професіоналам, як суспільству. За задумом її засновників, фахові історики мають висвітлювати події минулого професійно, але говорити з громадськістю доступною мовою та у прийнятних їй форматах. Адже примарними є надії на те, що сучасна молодь в умовах бурхливого розвитку інформаційних технологій прагнутиме читати великі за обсягом тексти наукових праць, насичені посиланнями і специфічною науковою термінологією. Їй більше до вподоби документальні фільми, телевізійні програми, публічні дискусії, тематичні виставки, відвідування музеїв, участь в екскурсіях і туристичних маршрутах тощо. Відтак, за своїм призначенням публічна історія найбільш наближена до історичного краєзнавства, яке видатний вчений, академік АН СРСР Д.С.Лихачов називав «видом науки».
Чимало цікавих і новаторських ідей висловила у своїй доповіді «Історичне краєзнавство в системі освітньо-професійної підготовки студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка: традиції і сучасні виклики» професор Людмила Бабенко.
Головна ідея доповіді – досвід ПНПУ з підвищення ролі історичного краєзнавства в системі університетської підготовки вчителів, адаптація методики викладання цього предмету до вимог сучасності. Адже історичне краєзнавство, за словами доповідачки, зараз викладається як одна з допоміжних історичних дисциплін. Що аж ніяк не дає підстав ставитись до цієї науки зверхньо, як до аматорського виду діяльності.
Зі своєрідним звітом про краєзнавчий доробок Центру з дослідження історії Полтавщини виступив його керівник Олександр Білоусько. Серед реалізованих Центром всеукраїнських і регіональних програм: «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Полтавщина: влада на паралелях історії», «Полтавська філармонія-70», «Тарас Шевченко і Полтавщина», «Чорнобиль-30. Книга слави і пам’яті. Полтавська область», «Полтавщина. Шлях до незалежності. 1985–1991», «Українська революція. 1917–1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи» та ін. Головне у планах Центру на майбутнє – підготовка і видання 12-томної Полтавської Енциклопедії – універсального довідника з найрізноманітніших галузей науки, техніки, культури, найповнішого зведення найважливіших надбань людності Полтавського краю за всі роки існування.
Зрештою пленарне і секційні засідання конференції перетворилися на невимушену розмову та творчу дискусію.
Увагу учасників конференції привернули виступи кандидата історичних наук Валерія Рекрута «Діяльність кооперативного центру «Рада Трьох» у добу Директорії УНР (1919-1920), краєзнавця Віталія Григор’єва «Із досвіду краєзнавчих практик у системі освіти Полтавщини», лауреата премії преподобного Паїсія Величковського Івана Дудника на тему «Відвідини Т.Шевченком села Погарщина на Полтавщині», історика-краєзнавця Віктора Гіржова «Діяльність громадської організації «Народна Рада Лохвиччини з реалізації проекту «Славетні земляки» (на прикладі увічнення пам’яті геніального українського диригента Нестора Городовенка» та інших.
Підводячи підсумки, ректор ПУЕН Олексій Нестуля подякував присутнім за участь у роботі конференції і, як Голова правління ПОО НСКУ, висловив низку слушних порад щодо пошуку нових джерел фінансування розвитку краєзнавчого руху.
Матеріали конференції, яка стала помітною подією в житті спільноти істориків-краєзнавців України найближчим часом вийдуть окремим виданням.
Спілкування з учасниками конференції засвідчило, що своєю невтомною, малопомітною, повсякденною працею вони втілюють у життя настанови патріарха українського історичного краєзнавства Петра Тронька, який вчив, що для літописців рідного краю, не повинно існувати поділу на «малопомітні» чи «епохальні» події та факти. Адже саме їх розмаїття дає світові уяву про неповторність української землі, представників її народу, мови, культури, традицій.
Олександр Нечитайло,
краєзнавець
