«Здай корупціонера – отримай 10%» – сповіщали передвиборчі агітаційні плакати Володимира Зеленського навесні 2019 року. Вже восени він запропонував законопроект, який уточнює законодавство щодо викривачів. А з 2020 року цей закон набрав чинності.
Але тим не менш перша організація, яка буде системно займатись питаннями діяльності викривачів корупції, була створена лише 28 січня 2020 року. Нею стала ГО «Центр викривачів корупції» із розташуванням у м. Києві.
Очолив Центр адвокат Олексій Алфімов, який має багаторічний стаж роботи в Генеральній прокуратурі. І на питаннях економіки, і на питаннях розслідування відповідних злочинів п.Алфімов знається дуже добре. Оскільки працював в тому числі і на посаді старшого слідчого в Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.
Іншим засновником виступив журналіст Сергій Козлов, голова Асоціації судових репортерів України.
При цьому ідейним натхненником та генеральним партнером Центру виступила Асоціація захисту прав правників на чолі з Олексієм Фазекошем.
До речі, 30 січня 2020 року саме в Київському офісі Асоціації захисту прав правників і відбулась презентація Центру викривачів корупції.
Наразі громадська організація перебуває в стані структурної розбудови, але в якості її учасників вже надали згоду допомагати колишні працівники податкових служб, слідчі ГПУ, приватні детективи та адвокати.
За словами Олексія Алфімова мета та головне завдання Центру викривачів корупції проста і складна водночас. Це – сприяння фізичним особам щодо аналізу та збору інформації про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їм відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Крім цього в Центрі допоможуть сформувати доказову базу, необхідну для підтвердження фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та звернення до відповідних правоохоронних органів, яким підслідне виявлене правопорушення. Вже є попередні домовленості з приводу того, щоб викривачам корупції, які будуть звертатись до Центру, був забезпечений повноцінний фізичний захист. Над цим будуть працювати як приватні охоронні структури, так і колишні спецпризначенці.
А такий захист може бути абсолютно не зайвим, оскільки право на винагороду матимуть викривачі корупційних злочинів, у яких сума хабаря чи завданих державі збитків щонайменше в 5 тисяч разів більша за актуальну суму прожиткового мінімуму. Винагорода може сягати 10% від суми. За словами Сергія Козлова, «враховуючи, що прожитковий мінімум наразі дорівнює трохи більший 2000 гривень, то йдеться про мінімальну суму, більшу за 10 мільйонів гривень. Винагорода в такому разі може становити понад мільйон гривень. Водночас винагорода не повинна перевищувати еквівалент 3 тисяч мінімальних заробітних плат, тобто бути не більшою за 12,5 мільйонів гривень. Якщо викривачів одного й того ж корупційного правопорушення декілька, в тому числі якщо їхні свідчення доповнюють одне інше, сума винагороди між ними розподіляється «з урахуванням важливості повідомленої ними інформації». Сума винагороди буде сплачуватись з державного бюджету».
Довідково:
Викривач – людина, яка повідомляє про можливі факти корупції або пов’язані із нею порушення, передбачені «Законом про запобігання корупції. Це може робити працівник установи, в якій відбулося порушення, або будь-яка інша особа.
Як повідомити про корупцію?
Окрім «внутрішніх» (для співробітників установи, де вчиняються корупційні дії) та «зовнішніх» (ЗМІ, громадський сектор чи профспілки) каналів, закон передбачає сповіщення Національного агентства з питань запобігання корупції або іншого органу, до компетенції якого входить надана викривачем інформація. Такі регулярні канали мають створювати «уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції».
Як перевіряють повідомлення про корупцію?
Повідомлення викривача повинно містити дані, які підтверджують можливе вчинення корупційного злочину. Його мають перевірити попередньо протягом не більше 10 робочих днів. За висновками попередньої перевірки відповідний посадовець вирішує: призначити службову перевірку та розслідування, передати матеріали до органу досудового розслідування (якщо є ознаки кримінального порушення) або закрити провадження, якщо факти не підтвердилися. Викривач отримує повідомлення про результати попередньої перевірки протягом трьох днів з її завершення. Внутрішня перевірка триває до 30 днів, за потреби – до 60-ти.
Суд визначає конкретний розмір винагороди, дивлячись на:
1) персональність – викривач має бути особисто обізнаний із даними, які повідомляє, а не знайти її в публічних даних
2) важливість – інформація має містити факти, які можна перевірити, і які доводять обставини, що мають ознаки корупційного злочину.
