«Якщо ви хочете побудувати ту країну, в яку будуть повертатися її сини і доньки, якщо ви хочете побудувати ту країну, з якої будуть виїжджати тільки в сезон відпусток, у якій не буде відчуття страху за майбутнє, то зробіть всього лиш два кроки:
1. Прирівняйте корупцію да зради Батьківщини, а корупціонерів – до зрадників, аж до сьомого коліна.
2. Зробіть три професії найбільш високооплачуваними і престижними. Це військові, лікарі та вчителі.
І найголовніше – працюйте, працюйте і працюйте. Тому що ніхто крім вас не захистить вас, не нагодує вас, крім вас самих, і ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому. Коли це стане не просто словами і простим лозунгом, а стане способом вашого життя – значить ви добилися свого».
Це сказала Голда Меїр, колись киянка, а потім керівник держави Ізраїль, звідки ніхто не забирає своїх дітей і не тікає сам, шукаючи будь-які заробітки деінде.
Я зараз розповім про престижність професії лікаря. Одним штрихом. Однією деталькою. Дрібничкою. Навіть не про лікарні й не про заробітні плати. А просто про дрібнички. Такі собі дрібнички на Водохреща.
Цьогоріч на Водохреща справді був мороз — стовпчики термометрів повзли вниз далеко за поділку мінус двадцять. На вулиці, звісно. А ось у помешканнях усе інакше! І справді, якщо у квартирі цілих плюс 11◦С, то це вже майже… Майже що? Майже експеримент на виживання? Чи виживе в таких умовах немолода людина? Чи залишиться ще й працездатною?
Я не про абстрактну людину, щоб емоцій і страху нагнати. Я про Ірину Михайлівну Меліну, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника відділення акушерської ендокринології і патології плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», Лауреата Державної премії України. Щось мені підказує, що завдяки Ірині Михайлівні не одна жінка відчула щастя бути мамою, не одна дитинка народилася здоровою та й народилася взагалі…
І ось літня жінка, вчений, лікар, надзвичайно добра й відповідальна людина сидить у помешканні, у якому +11◦С. Гріється чаєм. Ковдрами. Електричними обігрівачами, які випалюють кисень, але підняти температуру в приміщенні хоч скільки-небуть відчутно просто неспроможні.
Що кажете? Звернутися до відповідних служб? Авжеж, зверталися. І позаминулого року, і минулоріч, і оце тепер, коли температура в кімнатах уже зовсім опустилася до такого рівня, що й на вулиці без пальто не ходитимеш.
Овва, хтось уже підказує, що треба підкріплювати свої звернення постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг». Підкріплювали! Стандарти опалення, які закріплені Постановами КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення…» та № 151 від 17 лютого 2010 р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунків…», згадували. Так само згадували й Закони України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
То ситуація, зрозуміла річ, відчутно змінилася: в опалювальному сезоні 2018/19 рр. у помешканні за цією адресою температура повітря не перевищувала 15-16 °С, а в теперішньому році оті 15-16 °С здаються нездійсненною мрією.
А хочете щось цікаве й навіть неймовірне? То ось воно — мешкає Ірина Михайлівна на вулиці Банковій! Звісно, усі ми звикли до скарг із Троєщини, із Теремків, із Оболоні чи з Виноградаря, але ж не з урядового кварталу! Отак і хочеться поцікавитися. А як там у Адміністрації Президента? Як у Верховній Раді? Як у Кабміні? Там теж по +11◦С? Та не чули про таке — усе там у нормі. То чому ж у одному із сусідніх будинків мерзне заслужена людина, лікар, учений?
Кажуть офіційні особи, які мають перейматися цими питаннями, що треба вжити заходів енергозбереження. Вжили. Усіх можливих. А температура падає!
Прислали майстрів-сантехніків (чи кого там), то майстри майстерно й відповідально перевірили всі батареї, труби, інше обладнання й запевнили, що тут усе в порядку. А тепер когнітивний дисонанс — усе в порядку і температура +11◦С. Причому з температурою усе зрозуміло – вона ось така. То чи означає це, що +11◦С у квартирі у січні місяці — це теж порядок?
Питання до директора КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001), до Начальника Управління Інспекції Самоврядного Контролю (вулиця Богдана Хмельницького, 3, Київ, 02000), до Київської міської державної адміністрації (вулиця Хрещатик, 36, Київ, 02000), до Верховної Ради України (вулиця Грушевського, 5, м. Київ, 01008), до Народного депутата Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №221, до Житлово-господарського управління Державного управління справами Президента України ДП «Укржитлосервіс» (вулиця Залізничне шосе, 41, м. Київ, 01103).
Питання дублюю: +11◦С у квартирі у січні місяці — це порядок?
Тут принагідно з’ясувалася ще одна деталь. А в цьому будинку, який акурат на вулиці Банковій стоїть із того самого часу, коли його після Другої світової полонені німці будували, така бідота не в одній квартирі! Це явище не поодиноке, не унікальне, а, можна сказати, масове!
І жодна посадова особа не може не те що нічого вдіяти, а навіть нічого порадити! Більше того, ніхто не створює комісії, щоб зафіксувати низькі температурні показники й бодай зменшити ціну за опалення! Якщо про Ірину Михайлівну, то опалення з мало не олімпійським результатом +11◦С при повністю справному обладнанні й при нормальній (так кажуть по інстанціях) подачі тепла на місяць коштує щось близько трьох із половиною тисяч гривень (точніше, близько 3 300). Ага. Це більше за середню пенсію.
Тут сам Бог велів повторитися: за стандартами опалення, які закріплені Постановами КМУ № 630 від 21 липня 2005 р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення…» та № 151 від 17 лютого 2010 р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунків…», а також постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг», а також багатьма Законами України, температура повітря в житлових приміщеннях має становити 18°C та 20°С у кутових кімнатах; виняток можуть складати відхилення протягом 12 годин на добу раз на місяць; якщо показники нижчі, громадяни мають право на перерахунок сплати за послуги після звернення до свого постачальника опалення для обстеження приміщення. Хтось про таке чув бодай побіжно?
А офіційні органи й офіційні особи вже не перший рік навіть не погоджуються скласти акт про занизьку (про злочинно низьку!) температуру, відтак навіть перерахунок за несправедливо сплачені губі гроші стає неможливим.
Що про лікарів іще? У цій же квартирі мешкає син Ірини Михайлівни, теж лікар, Михайло Володимирович Поворознюк, кандидат медичних наук, лікар Українського державного інституту репродуктології НМАПО ім. П.Л. Шупика, тобто людина, яка докладає всіх можливих і неможливих зусиль, щоб в Україні народжувалися діти…
…яких потім батьки вивезуть з України кленовими листочками (читайте Василя Стефаника, хто не пам’ятає), бо в Україні ніхто навіть на думці не має й у снах не бачить, щоб зробити професії військових, лікарів і вчителів високооплачуваними і престижними. І ніхто не прирівняє корупцію до зради Батьківщини. Не те що до сьомого коліна, а взагалі ніяк.
Тим часом у прекрасному будинку на вулиці Банковій у столиці європейської (кажуть, як не вигадали) держави Лауреат Державної премії України, доктор медичних наук, старший науковий співробітник відділення акушерської ендокринології і патології плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України» Ірина Михайлівна Меліна не може знайти причини такої низької температури в її квартирі й можливості хоч якось цьому зарадити.
+11◦С у квартирі біля Адміністрації Президента. Кілька років поспіль!
А щодо корупції, то подейкують, що саме цей будинок одержує набагато менше гігакалорій, тобто тепла, і що це тепло йде кудись, де… ну, не знаю що. Де щось… Або, може, хтось…
Наталія Коваль-Глоба,
спеціально для Vector News
P.S. Чомусь я вкотре переконуюся, що моя близька подруга вчинила правильно, коли вивезла своїх трьох дітей у іншу країну, де, принаймні, лікарям не доводиться одноразові маски купувати на свої злиденні зарплати (пробачте, шановні медики, але про ваші статки всі давно все знають) і де лікарі навіть без усяких регалій не змушені грітися мало не пічками-буржуйками.
P.P.S. Агов, товариство, хтось розуміє, що діється? Хтось допоможе? Комусь іще є діло до своєї країни й до того, як вона живе сьогодні й житиме завтра?
