Судова система «перемогла» корупцію… Цей вислів, з якого починається блог заступниці голови Антикорупційного комітету ВРУ Галини Янченко під заголовком «Scania: справа інвесторів на особливому контролі ТСК», міг би стати знаковим, якби не одне «але». Про перемогу йдеться у саркастичному значенні, бо тепер саме українські суди очолили рейтинг негативних факторів, що, на думку бізнесу, впливали на інвестиційний клімат у 2020 році, залишивши «корупцію» на другому місці.
І недарма нещодавня заява послів G7 щодо необхідності подальших системних кроків у напрямку судової реформи викликала такий резонанс в суспільстві. Тут і питання відбору суддів, і їх відповідальності за неправосудні рішення, і виконання рішень в цілому. Парламентська спецкомісія з питань захисту прав інвесторів власне саме тому й взяла до розгляду звернення шведського інвестора, компанії Scania, бо корупція в судовій владі була, є і залишається головною перешкодою для подальших інвестицій від наших міжнародних партнерів.
Нагадаємо, що у випадку зі Scania мова йде про рішення Господарського суду Київської області, через яке всесвітньо відомий виробник вантажних авто ризикує втратити в Україні 123 млн гривень. Наразі справа № 918/914/19 на розгляді у Північному апеляційному господарському суді (у складі колегії суддів головуючого Ткаченка Б.О. та Майданевича А.Г. і Євсікова О.О.).
Головним «скаржником» проти шведської компанії виступила ТОВ «Фірма «Журавлина», що в минулому була одним з дилерів «Сканія Україна».
Ще у 1999 р. “Сканія Україна” та “Фірма “Журавлина” уклали Угоду про майстерню, відповідно до якої остання мала надавати технічну допомогу, забезпечувати експлуатацію та ремонт продукції Scania. Для цього вона мала купувати у “Сканія Україна” запчастини за пільговими цінами. Але договір не припускав ексклюзивних прав на обслуговування/ремонт автомобілів Scania та продаж запчастин на будь-яких територіях, комісії чи винагороди за продаж. У 2005 р. було розширено договір, який передбачав два види співробітництва: купівля продукції Scania та її реалізація з націнкою не більше 8% на території п’яти областей; укладання договорів купівлі-продажу інших осіб безпосередньо зі “Сканія Україна” за сервісну (агентську) винагороду 2% від вартості. Але з 2012 р., після виявлення “Сканія Україна” фактів систематичної недобросовісної поведінки дилера “Фірма “Журавлина”, зокрема з використання неякісних та неоригінальних запасних частин, будь-які господарські відносини між обома компаніями припинилися.
У 2016 р. компанії анулювали Угоду про майстерню. А наступного року Договір із дилером був розірваний на підставі рішення Господарського суду Рівненської області.
І ось кульмінація всього цього дійства відбувається прямо в ці дні, бо “Фірма “Журавлина” вирішила раптом, що зі Scania матимуть справу або вони, або більше ніхто. Принаймні саме таке враження складається, якщо аналізувати їх позов до Господарського суду Київської області про стягнення з компанії Scania нібито упущеної вигоди та вигаданого боргу. Йдеться, в тому числі, про сплату так званої сервісної винагороди за надання дилерських послуг у період 2005-2017 рр., яку дилер нібито не отримав, оскільки інші партнери Scania здійснювали продаж продукції на територіях, які “Фірма «Журавлина” вважає “своїми”.
Про, м’яко кажучи, дивну «аргументованість» рішення судді Господарського суду Київської області Світлани Чонгової, яка повністю задовільнила усі претензії «Фірми «Журавлина», вже неодноразово писали профільні ЗМІ, але головний акцент – позов розглядався без належних доказів, у форматі постійних процесуальних диверсій, і взагалі з порушенням правил підсудності.
Проте шведських інвесторів навряд чи задовольнить той факт, що саме через це рішення суддя Світлана Чонгова отримала Антипремію “НЕчесть тижня”. Бо власне сама суддя вже перестала відправляти правосуддя, фактично відразу після скандальної справи пішовши «на заслужений відпочинок». І тепер отримуючи значну суддівську пенсію, сформовану в тому числі й за рахунок податків, які сплачує «Сканія Україна», з повною індиферентністю спостерігає за подальшими потугами інвестора в судах.
Навіть для пересічного громадянина здається дивним, що для судді «лебединою піснею» стала саме справа шведського інвестора. Так швидко зняти з себе мантію судді, розуміючи, що її рішення викликає дуже багато правових питань, можна лише за певних умов. Ймовірно, можна навіть припустити, що суддя винесла таке дивне рішення під впливом корупційних факторів. Звичайно, що прямих доказів цьому немає, однак на це натякає аналіз діяльності, ділової репутації та усієї попередньої поведінки власника ТОВ «Фірма «Журавлина», яким є такий собі Олег Політило.
Так, наприклад, якщо про закордонних інвесторів можна сказати, що вони ревно відносяться до належного та справедливого судового розгляду, то власник О.Політило, здається, здатний підлаштовувати закон під себе. Для цього варто лише трохи погуглити.
Зокрема, Олег Політило, окрім «Журавлини», володіє ще й ТОВ “САРНИСКАН”, що проводила ремонт автомобілів за адресою: Сарни, вул. Варшавська, 9-а. Там розташовані й інші фірми О.Політила, наприклад, такі як «Пані Журавлина» та інші. Репутація у директора колишнього дилера «Сканії Україна» не дуже гарна.
Журналіст, що перебував у відрядженні у Рівненській області, почув багато негативного про пана Політила. Працівники галузі в цілому негативно відгукуються про власника «Фірми «Журавлина», хоча й не всі хочуть публічно розголошувати про свої конфлікти з «Сарнискан», бажаючи швидше забути про втрачені нерви. Втім, Віталій Мельничук, Михайло Бідула та інші й досі категорично не рекомендують нікому користуватись послугами «Сарнискан», вказуючи зокрема, наступне «Чим далі, тим гірше», «Два рази заїхав і два рази розвели на гроші! Нічого не зробили, а гроші збили! Не раджу користуватись їхніми послугами! Напевно, тому Scania забрала там ліцензію!».
Не набагато краще ситуація й на інших «об’єктах» пана Політила. Зокрема, ось один з численних відгуків, як обслуговують у «Пані «Журавлина»: «На вигляд пристойний заклад, меню теж хороше. Солянка виявилася з мухою!!! На наші претензії офіціант відповіла, що солянку нам не порахують) Принесли натомість вареники, які включили в рахунок. Обід був зіпсований».
Проте набагато гірше тим, хто постійно стикається чи навіть працює поруч з О.Політило. Наприклад, власник «Сарни Трак Сервіс» (вул. Варшавська, 6-г) Олег Скринніков, що мав судовий спір з колишнім дилером «Сканія Україна», так характеризує цю людину: «Не можу сказати нічого позитивного про нього. Навіть більше, можна мовити про не дуже адекватну поведінку О.Політила. Наскільки мені відомо, він судився не тільки зі мною, це його звичайний спосіб комунікації за будь-яких спірних моментів. Зокрема, я чув про самозахват земель та ще якісь оборудки. За результатами власних судових спорів, я можу лише зробити висновок, що у «Фірми «Журавлина» замість цивілізованого вирішення якогось питання, завжди відчувається зарядженість на конфлікт».
У свою чергу допитливого читача має насторожити ще один факт. Ось цитата з судового рішення, де скаржником виступає ТОВ «Фірма «Журавлина»: «У позові вказується, що права та законні інтереси ТОВ фірма «Журавлина» порушені бездіяльністю відповідача. Проте, до позову не долучені будь-які докази того, що таке порушення дійсно мало місце, а організація благоустрою зачіпає права та законні інтереси позивача». Як бачимо, це звична практика для О.Політила – без жодних доказів розпочинати судові спори, бо виходить, для нього головне – не докази, а щось інше.
І дійсно, за даними порталу «Судова влада» компанія ТОВ ФІРМА “ЖУРАВЛИНА” є позивачем або відповідачем у 38 судових справах. Є навіть 1 кримінальна справа № 0308/15504/12 (щодо участі в схемі фіктивного підприємництва).
Судові спори з власником «Фірми «Журавлина» дуже різноманітні. Є й численні порушення порядку ведення податкового обліку (ч.1 ст.163-1 КУпАП) – справи №572/47/16-п, №572/4422/15-п, №572/2742/18 та інші.
Присутні й порушення законодавства про охорону праці (справа № 572/1904/18) та пожежного нагляду (останній акт на 10 порушень датований 28.08.2019).
Ділова неохайність також в наявності, зокрема йдеться навіть про банальне порушення правил оплати праці власних працівників. Зокрема, за матеріалами справи № 572/3066/16-п Управлінням Держпраці у Рівненській області з 02 серпня 2016 року по 17 серпня 2016 року встановлено, що директором ТзОВ «Фірма «Журавлина» порушено ст.29 КЗпП України: 1) при прийомі на роботу працівників не ознайомили з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 2) в порушення ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», згідно табелів обліку робочого часу за травень – липень 2016 року та розрахункових листів за цей же період, операторам АЗС не забезпечено належний облік виконуваної роботи: встановлено цілодобовий графік роботи, проте заробітна плата нараховувалась погодинно, виходячи із 8-ми годинного робочого дня без доплати за нічний час, святкові та неробочі дні тощо.
Врешті-решт не можна не звернути увагу й на справу № 1718/2-851/11, яку розглядав Сарненський районний суд Рівненської області. В цій справі «Фірму «Журавлина» прямим текстом звинувачують у незаконному заволодінні автопричепом ПП SТ АS Q-34.
Але ось що дивно. Навіть при тому, що Олег Політило не дуже хоче платити своїм адвокатам (справа № 460/1258/19 про витребування 4000 грн в якості відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу), судові справи проти нього часто закриваються (наприклад, у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності), а ті що він програє – все одно завершуються рішенням на його користь в апеляції.
Для будь-кого така «прихильність Феміди» здалася б дивною, якби не той факт, що за словами мешканців Сарни, О.Політило, коментуючи спір зі «Сканія Україна», часто промовляє, що «давно вже в Києві усе повирішував на свою користь»… Тривожний знак, який хоч і не свідчить напряму про матеріальну зацікавленість суддів Північного апеляційного господарського суду у цій справі, проте змушує замислитись над деякими речами.
Тим більше, що про судові схеми та вміння О.Політила «домовлятись» свідчать й інші факти.
Так, ще 2 липня 2020 року, тобто за три місяці до винесення рішення суддею С.Чонговою, до Сарненського районного суду Рівненської області звернулась… дружина Політила – Олена Вікторівна (справа 572/1659/20), яка заявила про намір відразу після завершення спору зі «Сканія Україна» стягнути з «Фірма «Журавлина» 100 млн грн.
Причому навіть не важливо, на яких підставах Олена Політило вирішила судитись (як вказано в ухвалі – «Позивачем не зазначено в чому полягає порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача визначеним нею відповідачем; не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини»). Головне, що за 100 млн «зі Сканії» подружжя Політило готове було судитись ще до того, як суддя Чонгова завершила підготовче судове засідання, і лише 27 липня визначилась, що почне слухання по справі з серпня 2020 року. Очевидно, що такий спір з’явився виключно для швидкої легалізації «відсуджених» грошей, і це дуже схоже на заздалегідь продуману схему. Наразі цей спір Олени Політило щодо «Фірми «Журавлина» призупинений до завершення розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді, яке відбудеться вже за тиждень. І з огляду на всі ці факти, увага ЗМІ до суддів буде не меншою, аніж до колишньої судді Чонгової.
Тож тепер важливо, чи витримають судді ПАГС цей тест на законність, бо як справедливо зазначила Г.Янченко, «в судовій системі України, безперечно, багато порядних людей. Однак, допоки окремі служителі Феміди ухвалюватимуть сумнівні з точки зору закону рішення, репутація буде зіпсована для всіх».
Іван Правдін
