З 19 по 22 листопада 2021 року в Афінах пройшла довгоочікувана філателістична виставка NOTOS 2021. Вона була передбачена програмою відзначення видатної ювілейної дати в історії Греції – 200-річчя війни за незалежність.
Участь у цьому престижному заході, який вперше з початку пандемії проходив у режимі оффлайн, взяли колекціонери з усього світу, котрі експонували 500 відібраних до експозиції власних колекцій.
На цьому авторитетному форумі експонувались також збірки п’ятьох відомих українських філателістів, четверо з яких здобули відзнаки переможців. Уперше за 30 років колекція нашого співвітчизника була номінована на Гран-прі, де обирали кращих з кращих. Йдеться про зібрання президента Асоціації українських філателістів Дмитра Френкеля «Митні марки при закордонному обміні РСФСР і СРСР 1922-1941», яка отримала на конкурсі 96 із 100 балів журі.
При підсумковому голосуванні вона набрала сім голосів, тоді як за представника Туреччини Джозефа Хакмі, який став володарем Гран-прі, проголосувало вісім членів журі. Фаворити явно випередили інших претендентів. Зокрема, за бронзового призера віддали свої голоси всього троє експертів.
Ще один одесит Павло Ганиченко з колекцією «Золотий стандарт» на поштових відправленнях 1923-1934» отримав позолочену медаль, а Віталій Малов з Дніпра за збірку «СРСР 1939-1941, поштові послуги на приєднаних західних територіях» удостоєний Великої позолоченої медалі.
Помітною подією стала участь у виставці Сергія Черниха – співавтора історико-біографічного дослідження про одного з перших полтавських філателістів Павла Ганька «Лабіринтами долі полтавського предводителя дворянства». Зібрану ним колекцію «Україна 1918. Наддруківки українського гербу (Тризуб) на марках Російської імперії» (91 бал із 100) було відзначено Золотою медаллю.
– Тема зібраної Вами колекції розкриває маловідомі сторінки минулого України, тому має заінтересувати не тільки філателістів, а й істориків і краєзнавців. Цікаво, а як на марках Російської імперії з двоголовим орлом міг з’явитися Тризуб – герб молодої Української народної республіки?
Після ухвалення Центральною Радою 22 січня 1918 року ІV Універсалу Генеральний секретаріат пошт і телеграфів було реорганізовано на Народне Міністерство. Його очолив поет, публіцист, соціолог, один із творців партії соціалістів-революціонерів Микита Шаповал. Він відразу приступив до рішучих перетворень у довіреному йому відомстві. Одним з перших його розпоряджень з українізації поштового зв’язку став Наказ від 1 березня 1918 року, яким заборонялося передавати поштою будь-які розпорядження російського уряду – Раднаркому. Невиконання цього розпорядження прирівнювалось до державної зради. З поштово-телеграфних установ наказано було познімати герби Російської імперії. Звичайно, виникли проблеми з використанням імперських поштових марок. Відтак, до введення в обіг поштових марок із українською державною символікою, протягом 1918 – 1919 роках використовувались старі марки Росії, на які поверх малюнка наносились наддруківки у вигляді Тризубу.
– Чи визнавали такі марки поштові установи більшовицькій Росії, а також в регіонах, підконтрольних білогвардійцям?
Марки із наддруківками у вигляді Тризуба були в обігу на території УНР і Української Держави, а також Могилевської губернії. Як свідоцтва оплати поштових відправлень їх використовували червоноармійці, радянські чиновники, а також білогвардійські офіцери й солдати.
– Як Ваша колекція потрапила на такий престижний форум?
Своєрідний відбір для участі в них проходить на національних філателістичних виставках, які проводить Асоціація філателістів України. Зібрана мною колекція «Україна 1918. Наддруківки українського гербу (Тризуб) на марках Російської імперії» була представлена на ХІХ Національній філателістичній виставці «Укрфіекс Одеса-2021», присвяченій 30-річчю Незалежності України (серпень 2021). Там вона отримала Гран-прі й була рекомендована для участі в міжнародній виставці.
До речі, у 2022 році заплановано проведення двох національних виставок: з 25 по 29 травня в Києві і з 29 вересня по 2 жовтня в Полтаві.
– Ви будете брати в них участь?
Безумовно.
– Дякую, бажаємо подальших успіхів.
Борис Дніпров
