Ось і промайнуло 100 днів з початку повномасштабної агресії росії проти нашої держави.
Часу достатньо аби зробити хоча б попередні висновки щодо об’єктивності прогнозів, оприлюднених в московії напередодні вторгнення російських окупантів в Україну. Тож пропонується з’ясувати, наскільки виправдались застереження військових експертів «Загальноросійського офіцерського зібрання» й прогностичні оцінки екс-президента, а нині заступника секретаря ради безпеки рф дмитра медведєва.
Публічна позиція «Загальноросійського офіцерського зібрання», яку 31 січня 2022 року оприлюднив його голова, генерал-полковник у відставці леонід івашов, стала для багатьох повною несподіванкою.
Послідовний «яструб», відомий своїми прорадянськими й націонал-патріотичними поглядами, у зверненні до президента й громадян російської федерації раптом звинуватив керівництво росії в «провокуванні напруженості на межі війни» з метою відволікання уваги населення від внутрішніх проблем. Визнаний фахівець у галузі геополітики назвав безглуздими й надзвичайно небезпечними «спроби через ультиматум і погрози застосувати силу змусити Україну «полюбити» рф і її керівництво».
На його переконання: «…по-перше, це поставить під питання існування самої росії, як держави; по-друге, назавжди зробить росіян й українців смертельними ворогами». Леонід івашов також спрогнозував, що: «Росія однозначно буде занесена до категорії країн, які несуть загрозу миру й міжнародній безпеці, обкладена найважчими санкціями, перетворена на ізгоя світового співтовариства, і ймовірно, буде позбавлена статусу незалежної держави». Він відкрито закликав президента росії володимира путіна «відмовитись від злочинної політики провокування війни» й піти у відставку.
Зовсім інший, войовничий і напрочуд оптимістичний для російського керівництва сценарій розвитку подій окреслив дмитро медведєв, який з легкої руки олексія навального отримав глузливе прізвисько «димон».
21 лютого 2022 року, на засіданні радбезу рф під головуванням володимира путіна, він хвалькувато нагадав про власний досвід керівництва державою під час російсько-грузинської війни (1-16 серпня 2008 року). Медведєв закликав не боятися «зовнішнього тиску», оскільки сучасна росія виглядає більш підготовленою.
На його думку: «Буде важко, але через деякий час за вмілого керівництва ситуацією, напруга, яка вібрує навколо нашої країни, буде спадати. Від цієї ситуації рано чи пізно втомляться й будуть просити нас повернутися до переговорів… адже росія для Заходу значить значно більше, ніж Україна. І це розуміють самі українці». Для переконливості екс-президент вирішив блиснути ерудицією й перефразував відомий вислів з роману «Майстер і Маргарита» киянина Михайла Булгакова: «Самі прийдуть і все запропонують».
Щоправда, з цього вийшов черговий конфуз, позаяк в романі пророчі слова диявола Воланда насправді звучать так: «Ніколи й нічого не просіть! Ніколи й нічого, і особливо в тих, хто сильніший за вас. Самі запропонують і самі все дадуть». Тобто, виходить, що «Димон» фактично визнав перевагу в силі «колективного Заходу», який він так принижує. Тож у поширеному наступного дня РИА «Новости» текстовому варіанті медведєвського прогнозу булгаковської цитати вже не було.
Але повернемось до результатів аналізу. Події останніх трьох місяців підтвердили песимістичний прогноз експертів «Загальноросійського офіцерського зібрання». Насамперед, російська збройна агресія остаточно поховала ідею «РуSSкого мира» в Україні. За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 13 по 18 травня 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ставлення українців до країни-агресора різко погіршилось – зараз 92% опитаних ставляться до росії погано і лише 2% – добре.
Швидше за все, на наших очах відбувається процес занепаду останнього оплоту «РуSSкого мира» в Україні. Попри те, що 27 травня 2022 року Собор Української православної церкви (Московського патріархату) революційних рішень не прийняв, а внесені зміни до його Статуту про самостійність і незалежність від Москви потребують ретельного вивчення, сталося нечуване. Найвищий орган влади УПЦ МП нарешті насмілився засудити розв’язану росією війну: «Собор засуджує війну, як порушення Божої заповіді «Не вбивай!», а також «виразив незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кіріла щодо війни в Україні». При цьому Собор не засудив збір 430 підписів священників Дніпропетровській єпархії УПЦ МП за міжнародний трибунал над патріархом РПЦ Кірілом.
Незворотнім став процес дерусифікації, який більшістю українців сприймається як прояв позбавлення наслідків колоніального минулого. За підтримки місцевого населення у всіх регіонах України здійснюється демонтаж пам’ятників, бюстів, табличок, панно, які увічнювали імена російських і радянських політиків та військових, повсюди готується масове перейменування топонімів, названих на честь державних та культурних діячів, які відображають російський світогляд чи пов’язані з росією.
Отже, наведені приклади переконують, що генерал івашов був стовідсотково правий, стверджуючи, що відтепер українці сприйматимуть росіян смертельними ворогами.
Попри впевненість медведєва у неминучості наближення «втоми» євроатлантичних союзників від війни в Україні, міжнародне співтовариство не поспішає прощати росії порушення норм міжнародного права. Кількість країн, які офіційно засудили дії рф в Україні, складає близько трьох четвертей держав світу.
Так, обидві резолюції Генеральної Асамблеї ООН із засудженням рф («Агресія проти України» від 2 березня 2022 року) і («Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24 березня 2022 року) підтримали 141 і 140 країн відповідно.
Проти них, крім росії, виступило всього 4 держави, які в цивілізованому світі вважаються країнами-ізгоями – Північна Корея, Білорусь, Сирія й Еритрея.
Виходить, що й прогнозуючи трансформацію росії в країну-парію, експерти «Загальноросійського офіцерського зібрання» виявилися прозорливішими за екс-президента «димона».
Не пройшло й двох тижнів після початку повномасштабної агресії проти України, як росія стала світовим лідером за кількістю некладених санкцій, обійшовши Ісламську Республіку Іран. У відповідь на безпрецедентний і неспровокований напад рф на Україну різні обмеження проти росії ввели не тільки США, Велика Британія, країни Євросоюзу, про що безперестанку талдичать своїй зомбованій аудиторії скабеєва, симоньян, соловйов, кісельов та інші кремлівські пропагандисти. Всього у переліку «недружніх іноземних держав», затверджених урядом російської федерації, понад пів сотні держав.
Протягом лютого-травня 2022 року Євросоюз прийняв низку пакетів санкцій, спрямованих на те, щоб паралізувати можливість кремля фінансувати війну; змусити російську політичну еліту сплатити економічну й політичну ціну за неї; ослабити економічну базу РФ. Попри спротив Угорщини, лідери країн ЄС усе ж таки погодили 30 травня 2022 року шостий пакет санкцій проти рф, який передбачає часткове ембарго на імпорт російської нафти й відключення найкрупнішого банку росії й Східної Європи «Сбербанк России» від системи міжбанківських платежів SWIFT.
Крім цього, співробітництво з росією розірвали Всесвітній банк, Організація економічного співробітництва, а також понад 500 провідних міжнародних компаній, які входять в еліту міжнародного бізнесу. Про припинення співпраці оголосили наукові центри США, Євросоюзу, Великої Британії, Канади й інших держав.
Санкції щодо Росії – від повного бойкоту до обмеження участі під національним прапором, ввели Міжнародний олімпійський комітет, ФІФА, УЄФА, НХЛ, Формула 1, Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій, Міжнародний союз ковзанярів, а також інші міжнародні організації, які об’єднують хокеїстів, гімнастів, волейболістів, баскетболістів, регбістів, біатлоністів, гребців, п’ятиборців, шахістів, борців та представників інших видів спорту. Крупні музеї світу, престижні музичні фестивалі й кінофестивалі, провідні театри, книжкові ярмарки, авторитетні аукціони масово розривають контракти з російськими виконавцями, художниками, режисерами, музикантами та іншими діячами культури.
Тобто, як і пророкували експерти «Загальноросійського офіцерського зібрання», Захід більше не обмежується висловленням «великої стурбованості чи занепокоєння» щодо агресії Росії в Україні, а застосовує щодо рф спустошливі санкції.
Звичайно, справа ще не дійшла до втрати росією статусу незалежної держави. Але перспектива поступового сповзання рф в орбіту політики Китаю стає все більш реальною. На це натякав колишній Державний секретар США, лауреат Нобелівської премії миру Генрі Кіссинджер, виступаючи 25 травня 2022 року в Давосі на Всесвітньому економічному форумі: «Зараз ми стикаємося з ситуацією, коли росія може повністю віддалитися від Європи й шукати постійний союз в іншому місці. Це може призвести до дипломатичного дистанціювання в дусі холодної війни, що поверне нас на десятиліття назад».
Між тим, дмитро медведєв, вочевидь, не відчуває небезпеки того, що невдовзі в російських школах знову заспівають пісню «Русский с китайцем братья навек». Хіба що він розраховує на те, що за рахунок насильницької депортації мільйонів українців з тимчасово окупованих областей до заселеного китайцями Сибіру й Далекого Сходу керівництву росії вдасться покращити демографічну ситуацію.
Ніби виправдовуючись за те, що російські ліберали свого часу помилково пов’язували рожеві надії з його діяльністю на посаді президента рф (2008-2012), «Димон» періодично нагадує про себе агресивними заявами. Щоправда, з його риторики кудись зникла впевненість у «втомі опонентів від війни в Україні». На своїй сторінці «ВКонтакте» він продовжує куражитися з приводу накладених на росію санкцій: «Тепер нас звідусіль гонять, карають, лякають, а нам знову не страшно. Рада Європи й ПАРЄ ось призупинили членство Росії. Дика несправедливість. Хоча непоганий привід, нарешті, гримнути дверима й забути про ці безглузді богадільні. До того ж гарна можливість відновити низку важливих інститутів для попередження особливо тяжких злочинів у країні. Типу смертної кари для найнебезпечніших злочинців, яка, до речі, активно застосовується в США і Китаї… Санкції можуть стати прекрасним приводом для остаточного перегляду всіх стосунків з тими державами, які їх ввели… Та й дипвідносини, в принципі, особливо не потрібні. Пора закривати посольства на амбарні замки. А контакти продовжувати, розглядаючи один одного не інакше, як у біноклі й збройну оптику».
Ось тільки цікаво, якщо в московії на воротах дипломатичних установ європейських держав висітимуть амбарні замки, то чи потрібні вони будуть у Татарстані, Ічкерії, Якутії, Башкирії та в інших незалежних державах, які виникнуть на уламках російської імперії?
Борис Дніпров
