Актуально не лише для країни, що воює проти рашизму: у ЗМІ часом трапляються фейки й маніпуляції, але базова цінність для демократії – свобода слова.
У столиці Косова Приштині 31 серпня 2022 року в межах проєкту «Боротьба з дезінформацією та відновлення довіри громадян до ЗМІ» відбулася конференція, організована інститутом D4D (Democracy for Development) за підтримки NDI (National Democratic Institute) та USAID у Косові.
Представникам преси, а серед них були й українські медійники – учасники міжнародної програми захисту журналістів у Косові, показали результати моніторингу онлайнових порталів і соціальних мереж за квітень – червень нинішнього року. З аналітичних матеріалів і наданої звітної статистики видно, що молода балканська держава все ще залишається вразливою до дезінформації. Відповідний висновок зробили самі косовари – політики й громадські активісти, основні промовці на цьому публічному заході.
Зауважимо, що D4D прагне зробити свій внесок у державну консолідацію Косова через низку інституційних програм, які сприяють демократії як найвищому принципу та практиці. Учасники дискусії, зокрема й професійні медійники, навели приклади з досвіду реагування на брудні рашистські способи ведення інформаційної війни проти України та проти всього демократичного світу. Журналісти розповіли про виявлені фейки, маніпуляції та факти неприхованої брехні, що ллється з кремлівських рупорів як на внутрішню авдиторію держави-агресорки, так і за кордон.
Організатори конференції звернули увагу, зокрема, на таке: цифри й факти оприлюдненого звіту свідчать, що цьогоріч у квітні – червні в інформаційному просторі з’явилося більше новин, що містять пропагандистські кліше, мову ворожнечі тощо. Приміром, виконавчий директор D4D Резарта Краснічі зазначила: під час аналізу 2600 статей виявлено публікації, що мали ознаки пропаганди, містили образи, грубу або сексистську лексику, вирвані з контексту фрази, а також виявлено статті чи дописи з неправдивим, маніпулятивним, сфабрикованим змістом, перебільшеннями в заголовках тощо.
Представниця законодавчого органу Доарса Кіца, голова комітету ЗМІ в Асамблеї Косова, виступивши на конференції, наголосила, що органам державної влади та медійній спільноті слід і далі докладати зусиль до того, щоб споживачі новин перестали занадто часто стикатися з фейками, женоненависницькими чи якимись іншими повідомленнями з категорії небезпечних в інформаційному просторі.
Координаторка проєктів D4D Дренуша Каноллі зазначила, що проводили моніторинг порталів албанською та сербською мовами й що авдиторія оприлюднених у другому кварталі новин мала понад 9 мільйонів потенційних читачів (джерело – офіційний сайт D4D).
Українські учасники заходу мали нагоду не лише обговорити презентований звіт, а й скористалися можливістю інформувати колег, медіаекспертів про позицію Національної спілки журналістів України в питанні, що нині дуже хвилює медійну спільноту в їхній країні. Йдеться про схвалений парламентом у першому читанні законопроєкт про медіа.
«Це крок назад від стандартів свободи слова, до якої ми звикли в Україні», – цитувала на конференції заяву голови НСЖУ Сергія Томіленка редакторка Марина Животкова, яка виїхала до Косова з тимчасово окупованої частини Луганщини. Представники медійної сфери, громадські діячі, серед них, зокрема, засновниця Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» Людмила Мех і автор цих рядків, згодні з очільником творчої спілки, який розчарований голосуванням депутатів (у Верховній Раді, як відомо, в першому читанні змогли зібрати 233 голоси «за» завдяки підтримці 12 депутатів колишньої опзж, крім того, в повному складі не голосували депутати з ЄС та партії «Голос»).
Власне, це новий законопроєкт, до якого внесли зміни лише кілька тижнів тому, й не було широкого обговорення тексту з експертами й медійниками, наголосили українські промовці на конференції в Приштині. Представники онлайнових і друкованих ЗМІ законопроєкт не підтримують, так само не схвалює його й НСЖУ, бо в нинішній редакції він може стати гальмом європейської інтеграції України. Влада намагається впровадити інструменти цензури в законодавство під виглядом вимог Європейського Союзу, але, як зазначив голова Національної спілки журналістів, «атака під фейковим прапором не пройде» (позицію НСЖУ оприлюднено на її офіційному вебсайті).
Цитата в тему: «Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців. Проголосувавши законопроєкт про медіа депутати принизили сотні українських журналістів з десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проєкту, – заявив Сергій Томіленко. – Проігнорували критичні зауваження таких впливових і поважних медійних центрів, як американський Комітет захисту журналістів, представника ОБСЄ зі свободи медіа, Європейської спілки журналістів, висновки експертів Ради Європи та десятки заяв нашої спілки…
Ми вимагаємо надіслати законопроєкт про медіа на аналіз до Венеційської комісії і не ухвалювати жодних рішень без висновків цієї поважної експертної організації.
За всі роки незалежності питання свободи слова були тестом на демократичність для будь-якої української влади. Хочу вірити, що Володимир Зеленський, на відміну від попередників, гідно складе цей тест і залишить українські медіа вільними. Свободу слова в Україні ще ніхто не перемагав».
Сергій Шевченко (фото автора і з сайту D4D)
м. Приштина (Косово)
