Інтерв’ю про особливості іміграції в Канаду з канадським адвокатом українського походження Інною Коган
– Ви — один із адвокатів-українців, які надають правові послуги на рівні Верховного Суду Канади. Наскільки складно юристові в Канаді зробити різкий кар’єрний стрибок? Що це за клуб такий — Law Society of Upper Canada?
– Це Ви про справи десятилітньої давнини? З того часу багато цікавого відбулося. А тоді наша група адвокатів уперше за історію існування Верховного Суду Канади провела два прецедентні позови, завдяки яким уряду довелося змінювати імміграційне законодавство. Ці рішення Суду донині вивчають у програмі юридичного факультету як обов’язкові. Приємно, коли студенти дізнаються моє ім’я з підручника! А в назві LSUC немає ніякої містики, не Іллюмінаті, а просто Колегія Адвокатів.
– Ваша головна спеціалізація — це імміграційне право. Тому Ви як ніхто інший знаєте, із якими труднощами зустрічаються українці, приїжджаючи на роботу в Канаду: культура праці, мовний бар’єр, відчуття деякої «другосортності»?
– Ви знаєте, я вважаю, що саме таких проблем при переїзді в Канаду немає. За своїм ставленням до іммігрантів це унікальна країна. Практично кожен випадковий перехожий у Канаді – сам іммігрант або нащадок іммігрантів, тому поблажливого ставлення до новоприбулих вони собі не дозволяють. На урядовому рівні відчутні зусилля й інвестиції спрямовуються на полегшення інтеграції нових іммігрантів у канадське суспільство. Організовані безкоштовні мовні курси практично в кожному районі великих міст, урядові організації займаються працевлаштуванням недавніх іноземців, а школи інтегрують дітей новоприбулих, приділяючи особливу увагу кожній дитині.
Звичайно, не все так райдужно. Зустрічаються й шахраї, які не проти нажитися за рахунок недосвідчених новачків, але це рідкість, бо будь-яке порушення законів суворо карається, а закони підтримують державну політику залучення в країну декількох сотень тисяч іммігрантів на рік.
– Щорічно Канадська система імміграції фіксує близько 200 тис. переселенців. Це велика кількість — практично середній український обласний центр. Чи стає міграційна політика більш твердою у зв’язку з останніми подіями у світі? І якщо так, то чи стосується це всіх чи тільки деяких категорій мігрантів?
– Ви про біженців, що заполонили Європу? Дякуючи своєму віддаленому розташуванню, Канада уникла неконтрольованого потоку мігрантів, але свою політичну й соціальну позицію підтримала – країна приймає понад 50 000 біженців, але всі вони вже пройшли перевірки на безпеку й офіційну процедуру відбору через службу ООН з питань міграції за політичними мотивами. Таким чином, Канада надає притулок нужденним, не зраджуючи інтереси свого населення.
Імміграційна політика Канади дуже проста – країні потрібні молоді фахівці з високим рівнем англійської або французької мови, а також досвідчені бізнесмени, які готові привнести свої знання в розвиток економіки країни й створити нові робочі місця.
– Серед вимог до іммігранта на вашому сайті є й така: «Пройти спеціальне медобстеження перед одержанням візи». Що саме мається на увазі?
– Оскільки в Канаді медицина повністю безкоштовна, уряд обмежує в’їзд потенційних іммігрантів, лікування яких буде коштувати платникам податків занадто дорого. Забороняють видавати візи постійних жителів заявникам із серйозним діагнозом, який спричиняє довгострокове й дороге лікування. В Україні, наприклад, у першу чергу перевіряють на СНІД, гепатит і туберкульоз.
– Для українських адвокатів досить звична комбінація винятково юридичних аспектів з підприємницькою діяльністю. Але ось бути одночасно й адвокатом, і нотаріусом неможливо в принципі. У Канаді така ж система? Чим може й не може займатися адвокат у Канаді?
– У Канаді ситуація прямо протилежна – кожен адвокат має право вести діяльність нотаріуса. Причому цікаво, що стати нотаріусом у Канаді можуть тільки люди, які користуються повагою в суспільстві. Те, що саме адвокати можуть працювати нотаріусами без додаткової ліцензії або атестації, демонструє, наскільки в Канаді професія юриста респектабельна й престижна.
– Серед ваших успішних справ часто зустрічаються справи, пов’язані зі скасуванням депортації. Чому депортують? І як ви відстоюєте права цих людей?
– Випадки бувають різні. Найчастіше депортують тих, хто спробував піти “легкою” доріжкою й подав на програму біженства, не маючи на те належних підстав. Після відмови в політичному притулку неминуча депортація. Із цих строгих правил є винятки, скористатися якими можна за допомогою адвоката. Але навіть адвокат не завжди може зупинити чітко налагоджену систему висилки іноземців, які намагалися сфабрикувати підстави для одержання статусу в Канаді. Тому дуже важливо користуватися легальними шляхами імміграції.
Я бачу свою роль у тому, щоб служити ефективною ланкою зв’язку між клієнтом і імміграційним офіцером. Я знаю, на що за законом має право клієнт і вмію дипломатично наполягти на правах заявників. Пишаюся репутацією в посольствах Канади – якщо з Інною Коган не домовимося мирним шляхом, вона не побоїться подати до суду на офіцера, який прийняв несправедливе рішення.
– Ваша порада для тих, хто хоче іммігрувати в Канаду — на що, крім знання мови, слід звернути увагу?
– Моя порада моїм клієнтам – збирати якнайбільше інформації й намагатися настроїтися на правильний лад. Будь-який переїзд, навіть в інший район рідного міста, пов’язаний із великою кількістю незручностей і непередбачених дрібних (і не дуже!) проблем. Що вже говорити про переїзд за океан, у країну з іншою культурою, менталітетом і мовою. І якщо зважилися на такий крок, треба боротися й активно шукати своє місце в цьому новому суспільстві.
Бесіду вів Сергій Козлов, “Вектор ньюз”
