Кіно покликане розважати, а не розчаровувати. А блокбастери цього літа, м’яко кажучи, не надихають, поступово виснажуючи глядача безкінечним перетягуванням його уваги.
Можливо, наш споживач нарешті, після багаторічного поглинання кілотонн беззмістовних історій, раптово порозумнішав і колишнього пафосу та просто розкішно привабливої картинки вже недостатньо – настав час підвищувати чи то дозування, чи то концентрацію. А може, кіногуру розслабилися і загубили колишню енергію і запал?
Як би там не було, та ні новий «Star Trek Beyond», ні «Мисливці за привидами» з жіночим акторським складом особливого захоплення у аудиторії не викликали – підлітки не ходять у футболках з зображеннями персонажів, а жінки не засинають з думкою «якби я була на місці Джейн…».
Ніде правди діти, всі поціновувачі високобюджетних розважальних фільмів чекали появу на екранах «Suicide Squad» так само, як колись Deadpool. Так чекають на месію або продовження «Зоряних війн». Із «Дедпулом» «Самогубців» об’єднує досить насичена піар-кампанія. Є навіть дещо спільне в характерах персонажів, адже і Дедпул, і члени загону перебувають на стику того, що ми звикли вважати «умовними» добром і злом.
Глобальна відмінність лише одна: дотепний бешкетник Дедпул – герой, який нині перебуває на піку популярності кіновсесвіту Marvel, а хлопці з загону – дитинча DC, яке тільки намагається повернути собі фанатську любов. Це, всього-на-всього, третій за рахунком фільм Розширеного всесвіту DC після «Бетмена проти Супермена».
Картина отримала безліч негативних відгуків кінокритиків. І справді, їхня кількість просто не піддається підрахунку. На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 26%, ґрунтуючись на 226 відгуках! «Надто заплутана історія, що ніколи не стане такою крутою, як хотілося б».
«Загін самогубців» зібрав усіх зіркових суперлиходіїв і не знає, що з ними далі робити», – зазначено в рецензії The Hollywood Reporter.
У рецензії тижневика «Variety» висловили думку, що картина «здавалася противагою всім заштампованим фільмам на основі коміксів коміксами, але виявилася просто черговою версією того самого».
Водночас, фільм очолює американський прокат і притягує зацікавлених, як мегамагніт. Джаред Лето, наприклад, теж не засмучується не зовсім схвальній реакції публіки, пояснюючи її занадто великою кількістю вирізаних сцен за участю його персонажа.
Дивно, але кінопрем’єра все більше стає схожою на масову істерію. А починалося все просто. У грудні 2014-го оголосили офіційний акторський склад, до якого увійшли: Кара Делевінь, Вілл Сміт, Джаред Лето, Марго Роббі, Джай Кортні та Віола Девіс. У січні 2015 року проект покинув вередливий Харді. Та це не стало катастрофою, тому що вже в лютому його місце зайняв Юель Кіннаман. Навесні 2015-го до проекту також долучилися Адевале Акіннуойе-Агбадже, Common, Джим Перрак, Айк Барінхолц, Джей Ернандес, Карен Фукухара, Адам Біч, Реймонд Олубовейл і Скотт Іствуд. Юхху.
Фабула напрочуд невигадлива: грандіозний і підкреслено серйозний уряд збирає команду суперлиходіїв, яких доти утримували в спеціальних камерах (очевидно, страшенно злі поганці), для виконання неймовірно складної та небезпечної місії. Тільки вони можуть врятувати світ! Якщо ж не вийде, то всю провину уряд перекладе на ув’язнених.
Спроба зіграти на полі «Вартових галактики» провалилася ще десь на етапі створення концепції. Взаємодія між персонажами просто не працює – немає ні об’єму характерів, ні відповідного контексту. Джай Кортні, незважаючи на те, що показує свою найкращу в житті акторську гру, жартує не до ладу і ледь усвідомлює те, що відбувається, чим викликає у глядача стійке бажання рятувати цього… рятівника.
Крокодил, який мав би додавати комедійності, більше схожий на декорацію. Як розмальовані картонні дерева у старому доброму театрі. Напружений солдафон і піромантія теж мали б урівноважувати ту комедійність іронією, але вони якось занадто нав’язливі, тож, відверто, творці фільму тут неабияк перегнали палицю.
Із Джокером узагалі щось дивне – кілька появ (при тому, що більшість – у рамках флешбеків), що самі по собі короткочасні, необов’язкові та особливо не впливають на розвиток подій. Але навіть при цьому Джаред Лето ясно дає зрозуміти, що його антигероя якось наче образливо ставити в один ряд з Хітом Леджером, Джеком Ніколсоном або будь-яким з володарів голосу Марка Хемілла.
А от Вілл Сміт та Марго Роббі впоралися зі своїми акторськими завданнями бездоганно, і і саме на них по-справжньому приємно дивитися впродовж усього фільму. І якщо Харлі Марго була передбачуваною вишенькою на цьому вибухонебезпечному торті, то Дедшот Сміта неочікувано втілив собою дуже приємний сюрприз. Хоча, щось мені підказує, що навіть це не рятує кінокартину від повного провалу.
Безперечно, трохи прикро стає за вельми скромний хронометраж, відведений Джокеру у виконанні Джареда Лето, який так і проситься в окремий, присвячений лише його безумствам і кривлянням (у виключно хорошому сенсі!) фільм. У цілому ж, взаємини героїв «Загону» вийшли такими приторними, що інколи мимоволі хочеться уточнити: це, узагалі, бойовик? А то якийсь «Загін цукрової вати» виходить, а не напружений, пригодницький твір… Якось так.
…Це новий неофіційний жанр фільму – непригодницький. І ненапружений. Битва з підозрілими зомбі і фінальна розбірка із рваним монтажем у цілковитій темряві? Таким точно ситий не будеш – ну не чекаєш нічого схожого на розмазню від літнього блокбастера…
«Загін самогубців» – однозначно не найгірший фільм цього сезону і, тим паче, не ганьба на тлі інших екранізацій коміксів DC. Але, на жаль, не більше. Те, що могло врятувати подібну стрічку пару-трійку років тому (гумор, гарна картинка і гідний саундтрек), вже зовсім і жодним чином не спрацьовує – давно вже час вигадувати нові трюки.
Тетяна Маціборська
